Рішення № 12642200, 06.12.2010, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 2 219/10

РІШЕННЯ

іменем України

6 грудня 2010 року Турійський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Овсієнка А.А.

при секретарі Веремчук Л.Ю.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі ПАТ КБ “ПриватБанк”) звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором.

Як зазначено в позовній заяві, 8 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (далі - ЗАТ КБ “ПриватБанк”) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 243314-CRED, згідно з умовами якого ЗАТ КБ “ПриватБанк” надав ОСОБА_1 кредит в сумі 30000 грн. на строк до 6 серпня 2010 року під 30 % річних, а останній зобовязувався повертати кредит та сплачувати відсотки за ним щомісячно відповідно до погодженого сторонами графіка.

Відповідач ОСОБА_1 умов даного договору не виконує, у встановлені договором терміни кредит не повертає, відсотків не сплачує, внаслідок чого станом на 19 серпня 2010 року заборгував банку 7680 грн. 95 коп. кредиту та 459 грн. 67 коп. процентів.

За порушення відповідачем договірних зобовязань банком нараховано 657 грн. 03 коп. штрафних санкцій.

Оскільки добровільно сплачувати борг відповідач не бажає, ПАТ КБ “ПриватБанк” в своїй позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_1 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 95 коп. кредиту, 459 (чотириста пятдесят девять) грн. 67 коп. процентів та 657 (шістсот пятдесят сім) грн. 03 коп. штрафних санкцій, а всього 8797 (вісім тисяч сімсот девяносто сім) грн. 65 коп.

Відповідачем ОСОБА_1 письмових заперечень проти даного позову суду не подано, однак і спір між сторонами добровільно не врегульовано.

Представник позивача Троць К.О. в судове засідання не зявилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі, у звязку з чим судом за згодою відповідача визнано можливим здійснювати судовий розгляд даної цивільної справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються також положення ст.ст.1046-1053 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, а також інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобовязання, згідно зі ст.610 ЦК України, визнається його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно з п.3 ст.611 ЦК України, порушення зобовязання є підставою для сплати неустойки винною стороною, причому, згідно з ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі згідно з ч.1 ст.624 ЦК України.

Судом встановлено, що 8 серпня 2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 243314-CRED (далі кредитний договір), за умовами якого ЗАТ КБ “ПриватБанк” надав ОСОБА_1 кредит в сумі 30000 (тридцять тисяч) грн. на строк до 6 серпня 2010 року під 30 % річних (а.с.6-8).

Відповідно до п.2.2.8 кредитного договору, ОСОБА_1 повинен був сплачувати відсотки та повертати кредит щомісячними платежами в строки та розмірах, визначених Графіком погашення кредиту та відсотків, який є додатком до кредитного договору.

ОСОБА_1 визнав факт отримання ним 30000 (тридцять тисяч) грн. кредиту за вищевказаним кредитним договором.

Однак, як вбачається з наданого банком розрахунку (а.с.4-5), станом на 19 серпня 2010 року заборгував ПАТ КБ “ПриватБанк” 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 95 коп. кредиту та 459 (чотириста пятдесят девять) грн. 67 коп. процентів за користування кредитом. Крім того, за порушення ОСОБА_1 договірних строків повернення кредиту та сплати відсотків банком нараховано у відповідності з п.5.10 кредитного договору також 657 (шістсот пятдесят сім) грн. 03 коп. штрафу.

Даний розрахунок ґрунтується виключно на положеннях кредитного договору та не оспорюється відповідачем.

Разом з тим, як вбачається з наданих відповідачем квитанцій № 11 від 03.11.10 та № 30 від 06.12.10, ОСОБА_1 після предявлення даного позову, однак до закінчення судового розгляду сплачено позивачу всю заявлену до стягнення суму заборгованості - 8797 (вісім тисяч сімсот девяносто сім) грн. 65 коп., а тому суд відмовляє в задоволенні вищевказаного позову ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Відмовляючи у позові у звязку з добровільним задоволенням відповідачем заявлених позовних вимог, суд, разом з тим, на підставі ч.1 ст.89 ЦПК України стягує за заявою представника позивача з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” також понесені позивачем та документально підтверджені (а.с.1) судові витрати: 87 (вісімдесят сім) грн. 98 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 207 (двісті сім) грн. 98 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 89, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.526, ч.1 ст.550, ст.610, п.3 ст.611, ч.1 ст.624, ст.1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, р/р № 64993919400001 у ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, 207 (двісті сім) грн. 98 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий