Рішення № 126417859, 08.04.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/278/25

Провадженя № 2-а/302/3/25

Категорія 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2025 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Сита Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Міжгір`я Закарпатської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати протиправною винесену інспекторомВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Афоніним А. В. постанову серії ЕНА № 4114425 від 20.02.2025 про накладення адміністративного стягнення за частиною 1 статті 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважав зазначену постанову винесену з порушенням, так як складена за відсутності доказів вчинення ним зазначених у ній правопорушень, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 26.02.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

25.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, яким представник ГУ НП в Закарпатській області висловив заперечення проти позову, зазначивши, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Постанова, яка оскаржується позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. Дії працівника поліції щодо винесення оскаржуваної постанови є законними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідь на відзив позивачем не подано.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.

У відповідності з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що згідно копії постанови про адміністративне правопорушення від 20.02.2025 серії ЕНА № 4114425, «20.02.2025 о 14 годині 53 хвилин, ОСОБА_1 , в с. Сойми Хустського району Закарпатської області, керував автомобілем ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 з розбитим вітровим склом в зоні дії склоочисників та з розбитим габаритним ліхтарем, чим порушиввимоги пункту31.1Правил дорожньогоруху,за щовідповідальність передбаченаза частиною1 статті121 КУпАП».

В позовній заяві позивач зазначає, що дійсно в зазначений день та час керував вищевказаним транспортним засобом. Проте зауважив про відсутність підстав для його зупинки, до того ж тріщина на лобовому склі не заважає керуванню автомобілем і знаходиться за межами роботи склоочисників, а задній габаритний ліхтар не розбитий, він лише заклеїв його прозорим скотчем для виключення можливості попадання вологи.

Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто,притягненню доадміністративної відповідальностіособи обов`язковоповинна передуватиналежна тавчинена увідповідності довимог чинногозаконодавства поведінкасуб`єктавладних повноважень,зокрема,поліцейського,а такожвстановлення останнімфакту вчиненняособою адміністративногоправопорушення,відповідальність завчинення якогопередбачена чиннимзаконодавством.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 статті 7 КУпАП).

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів.

При цьому, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (стаття 73 КАС України). Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 31.1 ПДР України визначено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Приписами пп. 31.4 п. 31 ПДР України заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.

Згідно з пп. 31.4.3 ПДР України (Зовнішні світлові прилади), забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Згідно з п.п.31.4.7.ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;

б) не працює звуковий сигнал;

в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість;

г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр (додано 23.01.2019), тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла;

ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори;

д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з`єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа;

е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;

є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі;

ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією;

з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках;

и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки;

і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідліпоперечних рукояток для пасажира;

ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

Таким чином, за змістом ПДР України тріщина на склі транспортного засобу та розбитий габаритний ліхтар не віднесені до технічних несправностей автомобіля. Наявність вказаного дефекту свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Пунктом 1.3.1. Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 № 710 визначено, що для ідентифікації ТЗ, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують такі нормативно-технічні документи: ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» (далі по тексту ДСТУ 3649:2010).

У вказаному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

Згідно з п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції. Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.

Отже, за диспозицією частини першої статті 121КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом, що має технічні несправності, вичерпний перелік міститься у п.31.4ПДР України. При цьому, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, яким керував позивач, не забороняє його експлуатацію, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП.

З наданого позивачем відеозапису вбачається, що задній правий габаритний ліхтар не є розбитим, як про те зазначено в оскаржуваній постанові, а перебуває в справному стані та заклеєний прозорим скотчем. Крім того, відповідальність за частиною 1 статті 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправність габаритного ліхтаря у темну пору доби. Тоді як, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в денний час (згідно протоколу о 14.53 годині).

Таким чином, оскільки наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, згідно вимог пункту 31.1 Правил дорожньогоруху не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, при якій забороняється його експлуатація та відсутні підстави вважати, що позивач керував транспортним засобом з несправним заднім правим ліхтарем у темну пору доби, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування спірної постанови.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення та не надано до суду доказів в підтвердження правомірності свого рішення.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 3 статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем на виконання обов`язку доказування вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 121 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасування спірної постанови.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серії ЕНА №4114425від 20.02.2025 за частиною 1 статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Справу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 08.04.2025.

Суддя Пухальський С. В.