Рішення № 126417746, 07.04.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1646/24 Провадження № 2/724/17/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 квітня 2025 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Третьякова Я.Ю., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона у період з 07.03.2017 року по 15.10.2019 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , а після розлучення вони бачилися декілька разів та намагалися налагодити стосунки. Після цих зустрічей вона дізналася що вагітна та повідомила про це колишнього чоловіка, вона постійно йому телефонувала та писала повідомлення задля налагодження стосунків та для того, щоб він визнав дитину, оскільки вона є його рідною дитиною.

Зазначає, що після народження дитини, у листопаді 2020 року, з колишнім чоловіком спілкувалася особисто востаннє, пізніше її номер телефону був заблокований, повідомлення у соціальних мережах прочитані, але відповідей не було. Підтримує зв`язки з батьками колишнього чоловіка та його родиною, але на жаль вони не можуть на нього по впливати задля того, щоб він спілкувався зі своєю донькою та визнав її юридично.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на норми права та судову практику просила суд визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що внести відомості до актового запису №1794 від 30 вересня 2020 року про народження ОСОБА_3 , де у відомостях про батьківство вказати батьком дитини громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 травня 2024 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 17 червня 2024 року на 10:00 годину.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17 червня 2024 року задоволено клопотання третьої особи та замінено Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його правонаступника - Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Підготовче засідання відкладено на 06.08.2024 року. У зв`язку із клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладалося.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Третьякової Я.Ю. про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

11.12.2024 року на адресу суду надійшло клопотання експерта про повідомлення сторін по час проведення експертизи, а також забезпечення оплати для можливості проведення експертизи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.12.2024 року поновлено провадження у справі та розгляд справи призначений на 16.12.2024 року.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16.12.2024 року клопотання судового експерта задоволено, повідомлено сторін про дату та час проведення відбору букального епітелію та оплати позивачем вартості проведення молекулярно-генетичної експертизи. Зобов`язано експерту установу після проведення експертизи направити висновок на адресу суду. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

15.01.2025 року на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, оскільки на вказану дату 18.12.2024 року до Чернівецького НДЕКЦ МВС не з`явився ОСОБА_2 для відбору зразків, і станом на 03.01.2025 року відбір зразків букального епітелію необхідний для проведення експертизи не проводився.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 січня 2025 року поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 31 січня 2025 року.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 31 січня 2025 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 04.03.2025 року позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Також додала, що після офіційного розірвання шлюбу, вона декілька разів зустрічалася із колишнім чоловіком, вони намагалися наладити їхні відносини, між ними були також інтимні стосунки, наголошує на тому, що у дитини має бути батько, а відповідач добровільно своє батьківство не визнає.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Третьякова Я.Ю. в судовому засіданні 04.03.2025 року заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримала, та просила їх задовольнити, оскільки даний позов поданий зокрема задля забезпечення прав малолітньої дитини.

Відповідач ОСОБА_2 - в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день час та місце розгляду справи за офіційно зареєстрованим місцем проживання, причини своєї неявки суду не повідомив, правом подачі відзиву не скористався, доводів позивачки не спростував.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про день час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 04.03.2025 року, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, пояснила суду, що являється колегою позивачки, та зі слів ОСОБА_1 їй відомо, що батьком її доньки ОСОБА_5 є ОСОБА_6 , з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, і після розірвання шлюбу декілька разів мала інтимні стосунки з ОСОБА_7 , вона намагалася налагодити відносини, однак ОСОБА_7 своє батьківство у добровільному порядку не визнає, з дитиною не спілкується.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні 04.03.2025 року, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, пояснила суду, що вона являється матір`ю позивачки, а ОСОБА_5 її онучка. Донька перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 , який у 2019 році був розірваний, їй відомо, що донька після офіційного розірвання шлюбу ще деякий час зустрічалася із колишнім чоловіком. Також із її донькою ОСОБА_9 хотів зустрічатися ОСОБА_10 , з яким донька спілкувалася, чи були між ними відносини їй не відомо, інших чоловіків у доньки не було. Дитина повинна мати батька.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні 18.03.2025 року, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, пояснила суду, що являється подругою позивачки, родинних зв`язків не має, і їй зі слів подруги ОСОБА_9 відомо, що вона після офіційного розірвання шлюбу з чоловіком, ще декілька разів із ним зустрічалася та мала інтимні стосунки, після яких завагітніла, однак ОСОБА_7 не бажає юридично визнавати дитину.

В судове засідання 01.04.2025 року сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день час та місце розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, по наявним в справі матеріалам.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, заслухавши пояснення позивачки по справі, та покази свідків вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 30.09.2020 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Чернівці, про що 30.09.2020 року складено відповідний актовий запис №1794. Батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, за №00031978014 від 05.08.2021 року відомості про батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.11-12).

Як вбачається із копії заочного рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 10.09.2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення набрало законної сили 15.10.2019 року (а.с.17-19).

До матеріалів справи позивачем долучено копію скриншоту переписки між особами, однак суд не може вважати це належним доказом, оскільки не можливо встановити учасників діалогу, та змісту відносин, а тому суд не приймає їх як належний та достовірний доказ у даній справі.

Судом досліджено повідомлення про неможливість проведення експертизи за №СЕ-19/126-24/13073-БД від 03.01.2025 року, у зв`язку із не проведенням відбору зразків букального епітелію, необхідного для проведення дослідження, оскільки ОСОБА_2 для відбору зразків не з`явився (а.с.111).

Також до матеріалів справи було долучено копію результатів дослідження №28404 аналізу ДНК на батьківство ОСОБА_10 відносно ОСОБА_3 , проведеного 05.11.2020 року, і згідно вказаного результату ймовірність батьківства 0% (а.с.135).

Застосовані норми права

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» слідує, що справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст.128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України регламентовано, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Частиною 4 ст. 77 ЦПК України Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення у процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта, про що вказано в ч. 6 ст. 103 ЦПК України. Згідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу, якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження.

Згідно роз`яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року по справі № 478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

У відповідності до положень ч. ч. 3-6 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Для визначення батьківства обов`язковою є присутність особи, яка потенційно може бути батьком, матері і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. За відсутності біологічного матеріалу хоча б однієї зі сторін провести дослідження неможливо.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як вбачається з положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Особа, яка записана батьком дитини, відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Мотиви та висновки суду

Оцінюючи в сукупності надані до суду позивачкою докази, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача, неможливість проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства, а тому позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 109ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

З аналізу наведеної норми процесуального закону можна дійти висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

З метою встановлення біологічного походження дитини, ОСОБА_12 , ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 вересня 2024 року призначено в справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Чернівецького НДЕКЦ МВС України (м.Чернівці, вул.Героїв Майдану,77), на вирішення якої, зокрема поставлено запитання, чи являється ОСОБА_2 біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , чи це виключається.

Призначена судом експертиза не проведена через відсутність біологічного матеріалу відповідача, який не з`явився для відбору порівняльних зразків.

Відповідач належним чином був повідомлений про наявність в суді цивільної справи щодо визнання його батьківства та призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, про що міститься в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, за офіційно зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак ухилився від явки для проведення експертизи і суду не надав будь-яких доказів неявки для проведення експертизи з поважних причин.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство щодо неї.

Позивачка у справі з`являлась до експертів, однак відповідач від проходження експертизи ухилився.

Походження дитини встановлюється судом з урахуванням усіх обставин. При цьому можуть застосовуватися будь-які засоби доказування, передбачені цивільним процесуальним законодавством: пояснення сторін та заінтересованих осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновок експерта. В основу рішення суду не можуть бути покладені лише докази, отримані з порушенням закону, які не мають юридичної сили.

Обставин, які спростовують вимоги ОСОБА_1 в процесі судового розгляду у справі не встановлено.

Суд наголошує, що при вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, а тому вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визнання батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню, так як це відповідає найкращим інтересам дитини.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог то з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені нею судові витрати.

Керуючись ст.ст. 128, 134 СК України, ст.ст.12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису за №1794 від 30.09.2020 року про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), а саме: у графі «відомості про батька» зазначити батьком дитини « ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ».

Копію рішення направити до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відповідних змін до актового запису про народження № 1794 від 30.09.2020 року, складеного відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця фактичного проживання АДРЕСА_3 ) 1211 гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса місця фактичного проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місця знаходження: м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 31 Чернівецької області, код ЄДРПОУ:44956923.

Повне рішення складено 07 квітня 2025 року

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК