Ухвала суду № 126417199, 03.04.2025, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/1352/23

Провадження №1-кп/193/26/25

У Х В А Л А

іменем України

03 квітня 2025 року Софіївський районнийсуд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представників потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області у рамках кримінального провадження №12023040000000482 від23.05.2023 клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_9 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Софіївського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за № 12023040000000482 від 23.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченогоч.3 ст. 286 КК України.

До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 605 600 грн.

Під час судового розгляду справи прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 05.04.2025, з тих підстав, що ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не відпали та не змінились, застосування будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу унеможливить забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також прокурор вважав за можливе залишити для обвинуваченого можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у раніше визначеному судом розмірі, - 605 600 грн.

Вважає, що метою продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання ризикам, передбаченим п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, через суворість покарання за вчинення тяжкого злочину (до 10 років позбавлення волі); незаконно впливати на потерпілих та експертів у кримінальному провадженні.

Обвинувачений та захисник не заперечуючи проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили зменшити розмір застави до визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зокрема захисник, наголошує на тому що, справа розглядається тривалий час, обвинувачений під вартою перебуває вже майже два роки, всі письмові докази сторони обвинувачення досліджено, всі потерпілі, свідки та експерти допитані, тому вважає, що на даний час зменшилась кількість ризиків, які існували раніше, відтак маються достатні підстави для пом`якшення запобіжного заходу, зокрема зменшення розміру застави.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представники потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_8 клопотання прокурора підтримали, вважають, що маються достатні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка, дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування цього кримінального провадження за ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.07.2023 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 805 200 грн.

Надалі, після спрямування обвинувального акту до Софіївського районного суду Дніпропетровської області, вже названим судом відповідний запобіжний захід відносно обвинуваченого до цього часу був неодноразово продовжений.

Востаннє, за ухвалою суду від 04.02.2025, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 05.04.2025 з можливістю внесення раніше визначеної застави у розмірі 605 600 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 201, ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Виходячи з положень глави 18 КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Дійсно, згідност. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5ст. 176 цього кодексу.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 суд дійшов висновку про існування обставин, що можуть перешкодити завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Також, судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися й виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, судом, відповідно до ст. 178 КПК України, враховується тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_9 , та належить його до категорії тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років; наявність передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: ОСОБА_9 може переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , яких хоча й суд допитав проте щодо яких мається нерозв`язане клопотання захисника про проведення за їх участі повторного слідчого експерименту; репутацію обвинуваченого, який жодним чином не відшкодував заподіяної шкоди, провину не визнає, а також суспільний інтерес, внаслідок висунутого йому обвинувачення, який об`єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи та дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.

Цей висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

При цьому, належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій, тяжких наслідків вчиненого злочину, який призвів до загибелі трьох людей та серйозності у зв`язку з цим висунутого щодо ОСОБА_9 обвинувачення, можливо виправдано вважати, що існує ризик, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного дотримання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб.

Вирішуючи клопотання захисту про можливість зменшення раніше визначеної застави у розмірі 605 600 грн. суд дійшов таких висновків.

Під час судового розгляду клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, з метою обґрунтування необхідності зменшення розміру застави, був допитаний у якості свідка ОСОБА_14 , вітчим обвинуваченого, який повідомив, що працює у АТ «Ощадбанк» інкасатором, де отримує заробітну плату у розмірі 22000 грн на місяць. Також він є ветераном Збройних Сил України та отримує відповідну пенсію у розмірі 11000 грн. щомісяця. Крім того за час несення військової служби він накопичив з заробітної плати військовослужбовця 252000 грн. Наголосив, що його дружина, мати обвинуваченого та потерпіла у справі ОСОБА_15 , через загибель у цій ДТП дочки ОСОБА_16 , припинила працювати та займається винятково вихованням та утриманням свого онука, сина загиблої дочки ОСОБА_17 . Через це вона отримує від держави соціальну допомогу у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 2-3 тис грн. на місяць. Таким чином їхній загальний сімейний дохід складає біля 35 тис. грн на місяць. Підкреслив, що у нього з пасинком, обвинуваченим ОСОБА_9 , склалися доволі теплі, дружні стосунки, вважає, що він є для нього авторитетом, а тому у разі зменшення судом розміру застави до 242240 грн (80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та її внесення ним, він особисто буде зацікавлений контролювати дотримання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Суд зазначає, що застава фактично є гарантією того, що підозрюваний чи обвинувачений буде сумлінно виконувати визначені кримінально процесуальним законом обов`язки, а суд має визначити таку суму застави, яка б дисциплінувала і мотивувала останнього на їх виконання.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, враховувати положення ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010), справа «Punzelt v. Czech Republic» від 25.04.2000 р. (заява № 31315/96, пункт 86)) .

У будь-якому випадку із структури статті 5 Конвенції в цілому, та її третього пункту слідує, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007 р., заява № 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009 р., заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).

Отже, положенняКПК Українита практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу обвинуваченого (підозрюваного); встановлені ризики, відповідно дост. 177 КПК України; «професійне середовище» обвинуваченого (підозрюваного); помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Таким чином, судом з одного боку враховано особу обвинуваченого ОСОБА_9 (28 років), який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до затримання працював офіційно на посаді територіального супервайзера Південно-східного регіону в ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», зареєстрований та фактично мешкав разом зі своєю матір`ю у належному їй будинку по вул. Джека Лондона, 22 у м. Кривому Розі. Зі слів обвинуваченого останній власних заощаджень не має, автомобіль «Мереседес-Бенц», яким він керував на момент виникнення ДТП, був йому подарований коханою дівчиною. Також суд враховує майновий стан родини ОСОБА_18 , про який повідомив свідок ОСОБА_14 , вітчим обвинуваченого.

З іншого боку судом враховано серйозність висунутого ОСОБА_9 обвинувачення у вчинені злочину, внаслідок якого загинуло три молоді людини, поведінку самого обвинуваченого, який під час тривалого розгляду справи каяття не висловлював, провину у скоєному не визнає, потерпілим шкоду (хоча б частково) не відшкодовував; також обвинувачений власної сім`ї не створив, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, а тому, на переконання суду, у нього відсутні достатні стримуючі фактори для забезпечення належної процесуальної поведінки; до того ж у рамках кримінального провадження подано два цивільних позови до обвинуваченого від родичів загиблих про відшкодування їм матеріальної та моральної шкоди на суму понад12 млн. грн.

З огляду на викладене суд вважає, що теперішній розмір застави є співмірним з обставинами кримінального провадження та тяжкими наслідками вчиненого злочину, є помірним, відповідає майновому та сімейному стану ОСОБА_9 , є доцільним на цій стадії судового розгляду і у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у обвинуваченого бажання сховатися, перешкоди судовому розгляду, впливати на потерпілих і свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки, які згідно п.п. 2-4, 8 ч. 5ст. 194 КПК Українина обвинуваченого, які безумовно будуть на нього покладені.

Слід відмітити, що на протязі розгляду справи розмір застави вже двічі зменшувався, зокрема 07.11.2023: з 805 200 грн. до 700 524 грн., а також 15.10.2024: з 700 524 грн. до 605 600 грн.

До того ж варто зауважити, що відповідно до положень п. 2 ч. 4. ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право взагалі не визначити розмір застави у кримінальному провадженніщодо злочину, який спричинив загибель людини. Тому, вже сама по собі можливість скористатися альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави є для обвинуваченого достатньою преференцією.

Крім того, суд також вважає безпідставними твердження захисника щодо не долучення прокурором до свого клопотання про продовження строку тримання під вартою матеріалів, якими воно обґрунтовується.

Так, порядок вирішення питання судом щодо запобіжного заходу під час судового розгляду регулюється главою 18 КПК, нормами якого передбачається долучення до клопотання матеріалів, якими воно обґрунтовується. Проте, неможливо ігнорувати особливості стадії судового розгляду, оскільки переважна більшість доказів вже досліджена судом, як у даному випадку всі докази сторони обвинувачення, зокрема показання потерпілих, свідків та вивчення документів й висновків експертів. Таким чином, прокурору, під час подання чергового клопотання про продовження строків дії запобіжного заходу обвинуваченому для обґрунтування його мотивів, можливо достатньо лише посилатися на ті докази та обставини, за умови якщо вони містяться у матеріалах справи та до цього часу вже були дослідженні судом. Нових доказів на обґрунтування свого клопотання, які ще не були предметом судового розгляду те не містяться у матеріалах судової справи, прокурор у своєму клопотанні не зазначив.

Керуючись ст. 182, 183, 194, 197, 199, 331, 371, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжнийзахідувигляді триманняпідвартоюстрокомна60діб,тобто до 03червня 2025рокувключно з можливістю внесення раніше визначеної застави у сумі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень.

У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_9 застави у визначеному розмірі, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язати обвинуваченого виконувати наступні обов`язки на строк до 03.06.2025, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг).

Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та не зупиняє судовий розгляд кримінального провадження.

У зв`язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 08.04.2025 звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.

Суддя ОСОБА_1