Рішення № 126416399, 04.04.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14001/24-Е

Провадження № 2/522/6717/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій відповідач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 780735 від 21.12.2021 у розмірі 74149,76 гривень, судовий збір 2422,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу 6000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та відповідачем укладено Договір про надання споживчого кредиту № 780735. Власноручним підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ "Слон Кредит", яка розміщена на сайті фінансової Компанії: https://sloncredit.ua/, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства), Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов`язався виконувати його умови. Відповідач уклав Договір 780736 від 21.12.2021 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та на підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 30000,00 гривень. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст. ст.530,1082,1084 ЦК України, 28.08.2023 згідно умов Договору факторингу № 2808-23, ТОВ "Слон Кредит" відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 780735 від 21.12.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", а відповідно Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" набуто право вимоги до відповідача. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 74149,76 гривень, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 29674,15 гривень; заборгованість за відсотками становить 44475,61 гривень; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 гривень; заборгованість за пенею становить 0 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою суду від 15.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 26.11.2024.

У судові засідання 26.11.2024, 15.01.2025, 27.02.2025, 21.03.2025 сторони не з`являлись, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив провести розгляд цивільної справи без участі позивача, у разі неявки у судове засідання відповідача просив провести заочний розгляд справи без участі позивача та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.223Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судове засідання, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи, що розгляд справи відкладався неодноразово та позивач не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч.4ст. 223 Цивільного процесуального кодексу Українита ч. 1ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, не здійснювалось.

21.03.2025 на підставі ч. 1 ст.244ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 04.04.2025 (з урахуванням перебування судді у відпустці з 24.03.2025 по 28.03.2025).

Повно і всебічно з`ясувавши обставин, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов таких висновків.

Згідност. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 2Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК України).

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

Відповідно доч.1ст.263ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1ст. 526 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК Українивстановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписамист. 610 ЦК Українивизначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст. 628 ЦК України).

Положеннямист. 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК Українивстановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.1ст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1ст. 1078 ЦК України).

Згідно ст.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо факторне не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Та дійшов висновку, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно ч. 1 ст.9Закону України «Про споживчекредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача (ч. 2ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.15Закону України«Про споживчекредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що 21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" (ЄДРПОУ 42350798) та ОСОБА_1 укладено Договір № 780735 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно п. п. 1.3.-1.8 Договору № 780735 про надання споживчого кредиту сума кредиту (загальний розмір) складає 37500,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 21.12.2024 (включно). Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25 % в день (9125 % річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85 % річних. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 190,22 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 111833,87 гривень.

Після укладення цього Договору, Товариство з використанням даних Споживача, зазначених в цьому Договорі, створює Споживачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується Споживачу через веб-сайт (п. 1.12. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту).

Відповідно до п. п. 2.1. - 2.2., 2.4. - 2.5. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): у розмірі 30000,00 гривень на користь Споживача за реквізитами: НОМЕР_1 в АТ "Таскомбанк". код банку 339500. призначення платежу: " НОМЕР_2 . кредитний договір № 780735 від 21.12.2021. ОСОБА_1 (3292920970)" або за реквізитами поточного рахунку Споживача та/ або за реквізитами платіжної картки, дані яких (-го, -ої) Споживач надав Товариству в будь-який спосіб; у розмірі 7500,00 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5 Договору. Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) Товариством протягом трьох робочих днів з моменту укладення цього Договору. У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів не підлягає коригуванню, строк кредиту в днях зменшується, а кінцевий термін повернення залишається незмінним. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку передбаченому п. 2.1. Договору. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Пунктами 3.1. - 3.6. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту визначений порядок обчислення (нарахування) процентів, порядок зміни процентів.

Товариство має право вимагати від Споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання всіх інших зобов`язань, встановлених Договором та зобов`язане надати Споживачу кредит на умовах та в порядку передбачених Договором ( пп. 1 п. 4.1., пп. 1 п. 4.2. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту).

Крім того, згідно пп. 1 п. 4.4. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Згідно п. 9.2. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами в порядку визначеному в п. 9.3. Договору і діє до дати, вказаною у п. 1.4. цього Договору, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання Споживачем зобов`язань за цим Договором.

Підписанням цього Договору Споживач підтверджує, що свій примірник укладеного Договору він отримав (п. 9.11. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту).

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 780735 про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем.

До матеріалів справи додані копії Заяви-Анкети, яка містить інформацію про особисті дані відповідача, заяви-приєднання до публічної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" на укладення Договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів від 21.12.2021, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Паспорту споживчого кредиту, що містить інформацію про основні умови кредитування, щодо орієнтовної реальної річної відсоткової ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, підписаних відповідачем.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення від 21.12.2021 № 13582 (а.с. 21) про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" коштів у розмірі 30000,00 гривень згідно кредитного договору № 780735 від 21.12.2021 за реквізитами, вказаними у п. 2.1. Договору № 780735 про надання споживчого кредиту від 21.12.2021.

Отже, факт отримання відповідачем від кредитодавця грошових коштів на підставі кредитного договору у сумі 30000,00 гривень підтверджується належними і допустимими доказами.

28.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (надалі - Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" (надалі - Клієнт) укладений Договір факторингу № 2808-23, згідно умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Згідно Витягу з Додатку до Договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 780735 від 21.12.2021 у сумі 74149,76 гривень.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості станом на 28.08.2023 у відповідача існує заборгованість у розмірі 74149,76 гривень.

У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем коштів, отриманих від кредитодавця. Отже, відповідачем порушено виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

Досліджені під час розгляду справи докази є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи долучено платіжне доручення про сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Позивач також просить стягнути на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано копії Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27.06.2024.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 42649746 від 11.12.2023 клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.1. зазначеного договору передбачено, що загальна вартість послуг, що надаються адвокатським бюро, складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.7. даного договору, а також гонорар, який зазначений у п. 4.8. даного договору.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість.

Надані позивачем копії договору про надання правової допомоги, детальний опис робіт та акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) не містять будь-яких вказівок про обсяг та вартість наданої правової допомоги саме у справі за позовом до ОСОБА_1 Додаткова угода № 003292920970 від 27.06.2024 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 11.12.2023 не містить відомостей про обсяг та вартість наданої правової допомоги.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18 зазначив: «При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (….).

Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.»

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

За таких обставин, суд вважає не доведеним належними, допустимим та достатніми доказами розмір витрат позивача на правничу допомогу саме у справі за позовом до ОСОБА_1 . Отже, у стягненні таких витрат слід відмовити.

Керуючись ст. ст.2,4-5,133,137,141,223,258,259,263-265,268,273,275,280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст.509, 525,526,527, 530,610, 625, 626,628,629,1049, 1054,1055, 1077, 1078 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: Україна, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) заборгованість за Кредитним договором № 780735 від 21.12.2021 у розмірі 74149,76 гривень (сімдесят чотири тисячі сто сорок дев`ять гривень 76 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: Україна, 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

У стягнення витрати на професійну з правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Юлія ЧОРНУХА