Рішення № 126412519, 07.04.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/1331/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Бахмацької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Ніжинська окружна прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (далі- Північне МУЛМГ) з позовом до Бахмацької міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Бахмацької міської ради, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.11.2023 № 02/999;

- зобов`язати Бахмацьку міську раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.11.2023 № 02/999.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Бахмацька міська рада допускає бездіяльність щодо віднесення угідь до самозалісених, що перешкоджає реалізації політики держави у сфері охорони самосійних лісів, визначеної, зокрема, Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року».

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що ні Північним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, ні прокурором не надано жодних доказів, які б підтверджували, що землі площею 4161,8384 га, вказані у поданні, є самозалісеними, сформовані як об`єкти цивільних прав і відомості про них внесені до Державного земельного кадастру, а також, що ці землі не перебувають у приватній або державній власності, а також не перебувають у постійному користуванні державних або комунальних лісогосподарських підприємств та відомості, про які не внесені до Державного земельного кадастру (видані державні акти на право постійного користування старого зразку). Також вказує, що Бахмацькою міською радою 23.11.2023 було внесено подання на розгляд постійної комісії міської ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, де було вирішено відкласти розгляд даного питання у зв`язку з відсутністю доступу до Публічної кадастрової карти, про що було повідомлено Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Ніжинською окружною прокуратурою було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що під час вирішення питання щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної важливо встановити, чи сформована вона як об`єкт цивільних прав, оскільки від цього буде залежати процедура її віднесення до самозалісених земель. Однак, не зважаючи на встановлені норми законодавства, міською радою не вжито будь-яких заходів щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених та вирішенню вищезазначеного подання Північного МУЛМГ.

Відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що відсутня протиправна бездіяльність Бахмацької міської ради, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.11.2023 № 02/999, оскільки 23.11.2023 було внесено подання Північного МУЛМГ на розгляд засідання постійної комісії Бахмацької міської ради з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконання указу Президента України від 07.06.2021 № 288/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» (далі - Указ) з 2021 року започаткувалась реалізація екологічної ініціативи «Масштабне заліснення України».

Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства листом від 31.05.2024 № 02/470 повідомила Ніжинську окружну прокуратуру, що за інформацією з ГІС-порталу «Самозаліснені території України», який був розроблений ВО «Укрдержліспроект», Управлінню були надані сформовані електронні файли *geojson по територіальних громадах із зазначенням площі ймовірно самозаліснених територій Чернігівської області. Впродовж 2023-2024 років Управлінням були направлені клопотання до органів місцевого самоврядування, щодо прийняття рішення про можливість віднесення земельних ділянок до самозаліснених, на що отримані переважно негативні відповіді.

Так, Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (далі- Північне МУЛМГ) на підставі статей 57, 57-1 Земельного кодексу України 03.11.2023 звернулося до Бахмацької міської ради з листом №02/999 щодо можливості віднесення залісених земельних ділянок загальною площею 4161,8384 га до самозалісених земель. До вказаного подання додано інформацію про місце розташування цих самозалісених ділянок (у форматі файлів *geojson).

Листом від 27.11.2023 № 03-11/4477 Бахмацька міська рада повідомила Північне МУЛМГ про розгляд вказаного листа на засіданні постійної комісії міської рали з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, де було вирішено відкласти розгляд даного питання у зв`язку з відсутністю доступу до Публічної кадастрової карти України.

12.12.2024 Ніжинська окружна прокуратура звернулася до Бахмацької міської ради з листом № 52-77-8472ВИХ-24, в якому просила надати до окружної прокуратури інформацію про те, чи приймалися рішення Бахмацькою міською радою по вищевказаному клопотанню Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.

Листом від 20.12.2024 № 03-11/4408 Бахмацька міська рада повідомила Ніжинську окружну прокуратуру, що за період з 18.09.2024 до 12.12.2024 рішення Бахмацькою міською радою про розгляд клопотання Північного МУЛМГ щодо можливості віднесення заліснених земельних ділянок площею 4161,8384 га до самозаліснених не приймалися. Також повідомлено, що Бахмацькою міською радою проводиться робота щодо інвентаризації земель комунальної власності лісогосподарського призначення.

В зв`язку з тим, що Бахмацька міська рада допускає бездіяльність щодо віднесення угідь до самозалісених, що перешкоджає реалізації політики держави у сфері охорони самосійних лісів, визначеної, зокрема, Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» Ніжинська окружна прокуратура звернулась до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності до положень Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також покликалась на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно із яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону №1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

Частиною першої статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зі статтею 5 Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях 20.06.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», яким Земельний кодекс України доповнено статтею 57-1 «Самозалісені землі».

Ураховуючи, що пп. 6 п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022, введеного в дію Указом Президента України від 29.09.2022 № 675/2022, Кабінет Міністрів України разом із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування зобов`язано забезпечити безумовне виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 07.06.2021 № 228/2021.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно статті 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

При цьому у статті 1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Аналогічне визначення містить Земельний кодекс України в частині першій статті 57-1.

При цьому у статті 1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Часинами другою-п`ятою статті 57-1 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

Віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Абзацом 4 частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельних ділянок, які передаються у постійне користування державній установі або державному підприємству, що належить до сфери управління Мінветеранів, для розміщення Національного військового меморіального кладовища, на угіддя земель під кладовищами, крематоріями, меморіальними комплексами та пам`ятниками, скотомогильниками, здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви за формою згідно з додатком 12 та рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки, який відповідно достатті 122 Земельного кодексу Україниприймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у користування, без розроблення документації із землеустрою.

Цією процедурою передбачено, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, органу місцевого самоврядування достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Отже, під час вирішення питання щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної важливо встановити, чи сформована вона як об`єкт цивільних прав, оскільки від цього буде залежати процедура її віднесення до самозалісених земель.

Згідно частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Земельні відносини відповідно до частин першої, другої статті з Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Бахмацька міська рада згідно частини першої статті 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у поданні Північного МУЛМГ до самозалісених земель повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради.

Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (частина сімнадцята статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Ураховуючи викладене, подання Північного МУЛМГ від 03.11.2023 № 02/999 підлягало розгляду саме на сесії міської ради з прийняттям рішення відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 57-1 Земельного кодексу України.

Як зазначалося вище, з метою отримання інформації про виконання органом місцевого самоврядування указаних вимог законодавства прокурор направив відповідний запит до міської ради.

Однак навіть після отримання листа, міська рада не вчинила жодних дій щодо прийняття на сесії рішення про віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду вищезазначеного подання Північного МУЛМГ.

Зважаючи на вимоги частини п`ятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рішення про віднесення земель до самозалісених за результатами розгляду подання Північного МУЛМГ від 03.11.2023 № 02/999 не приймалося.

Лист Бахмацької міської ради від 27.11.2023 № 03-11/4477 містить лише інформаційно-довідковий характер та не є рішенням органу місцевого самоврядування щодо земельних спорів в розумінні статті 57-1Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Бахмацької міської ради, що полягає в ухиленні від розгляду на сесії міської ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.11.2023 № 02/999 щодо віднесення земельних ділянок площею 4161,8384 га до самозалісених земель.

Оскільки відповідач не прийняв жодного рішення за наслідками розгляду подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Бахмацьку міську раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.11.2023 № 02/999.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Ніжинської окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Ніжинської окружної прокуратури (вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 0291011423) в інтересах держави в особі Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. П`ятницька, 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 44943013) до Бахмацької міської ради (вул. Соборності, 42, м. Бахмач, Чернігівська область, 16501, код ЄДРПОУ 04061702) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Бахмацької міської ради, яка полягає у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.11.2023 № 02/999.

Зобов`язати Бахмацьку міську раду розглянути на сесії ради подання Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 03.11.2023 № 02/999.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.04.2025.

Суддя Наталія БАРГАМІНА