Рішення № 126412311, 07.04.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2996/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (далі - позивачі) звернулися в суд з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірним рішення, дії, бездіяльність Міністерства оборони України про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку із загибеллю - молодшого сержанта Збройних сил України ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, внаслідок травматичної руйнації голови, оформлене протоколом № 2/в від 26 січня 2024 року та скасувати його;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути у визначений законом термін заяву (з доданими документами) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та призначити і виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю при захисті Батьківщини молодшого сержанта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 , в порядку і розмірі, передбаченому законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" із змінами та доповненнями.

Позивачі обґрунтовуючи позовні вимоги вказали, що 25 серпня 2022 року було сповіщено про смерть сержанта ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 .. Смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби. Відповідно до акту проведення розслідування смерті, причиною нещасного випадку стало технічна несправність САУ 2С1, а саме незадовільна керованість головною передачею (занадто різкий поворот: праворуч) при русі прямо транспортний засіб не тримає вибраної траєкторії, самовільно зміщується праворуч або ліворуч. Виходу з ладу генератора. Коротке замикання електропроводки (в наслідок чого це працювали фари). Зношеність поворотних лент. Поганий огляд правої сторони дороги з місця механіка - водія з врахуванням технічних особливостей САУ. Відповідно до Довідки про причину смерті №543 від 27.08.2022 року виданої Лозівським відділенням КЗОЗ ХОБСМЕ причиною смерті сержанта ОСОБА_7 стана, несумісна з життям травматична руйнація голови внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом. Відповідно до витягну з наказу №234 командира військової частини НОМЕР_1 , смерть ОСОБА_6 пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.

Згідно витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 30.05.2023 № 1612 травма та причини смерті сержанта ОСОБА_6 пов`язана із захистом Батьківщини.

Позивачі звернулись із заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6 . У відповідь на подані заяви позивачі отримали відмову мотивовану тим, що в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", адже відповідно до ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. На думку позивачів сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому звернулася до суду із даним позовом за захистом порушеного права.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із перебуванням померлого під час смерті у стані алкогольного сп`яніння. Зауважує, що вказаний факт є обґрунтованою підставою для відмови у призначенні та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю).

07.02.2025 від представника позивачів надійшла до суду відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зауважує, що смерть сержанта ОСОБА_6 пов`язана із виконанням обов`язків військової служби, є наслідком вбивства потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби. Смерть не пов`язана з вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не є наслідком самогубства.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 31.01.1989 р., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є батьками померлого військовослужбовця ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про шлюб (повторно) від 13.10.2017 дружиною ОСОБА_6 є ОСОБА_1 . Від вказаного шлюбу народилися двоє дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З 27.02.2022 р. ОСОБА_6 призваний на військову службу за мобілізацією на особливий період.

Відповідно до довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_6 в період з 27.03.2022 по 23.08.22 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в с. Григорівка Барвінського району Харківської області, с. Одрадове Лозівського району Харківської області, с. Червона Хвиля Велико Бурлуцького району Харківської області

Згідно сповіщення ВЧ НОМЕР_1 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_9 від 25.08.2023 ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 . Смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби.

Згідно сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 25.08.2022 р. №6/2254 ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 . Смерть пов`язана із виконанням обов`язків військової служби. Вказане сповіщення передано ОСОБА_1 .

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №543 від 27.08.2022 р. ОСОБА_6 загинув у зв`язку з несумісним з життям травматичною руйнацією голови. Особа, потерпіла внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом.

Згідно довідки про причину смерті до форми №106/0 №543 від 27.08.2022 р. ОСОБА_6 . Особа, потерпіла внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом.

Згідно акту проведення розслідування смерті, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2022 зазначено, що ОСОБА_6 загинув за наступних обставин:

Випадок стався в районі населеного пункту Миронівка Лозівського району Харківської області (координати 49.276914, 36.138228) на ділянці дороги, де дорога повертає під кутом 90 градусів. Вздовж дороги, на відстані 2-3 метри, розташований ряд бетонних опор лінії електричних проводів. Дорога асфальтована, вибоїста, потребує капітального ремонту.

Нещасний випадок стався при переміщенні самохідної артилерійської установки САУ 2С1 бортовий № НОМЕР_3 військовий номер НОМЕР_4 з місця розташування бойових позицій військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 до місця ремонту військової техніки військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 .

Наказ на переміщення самохідної артилерійської установки надав командир військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_8 .

Керував самохідною артилерійською установкою механік-водій 2 самохідного артилерійського взводу 3 гаубичної самохідної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_9 . Оскільки переміщення відбувалось в темну пору доби, та фари установки вийшли з ладу (внаслідок несправності електропроводки), командир екіпажу установки ОСОБА_6 перебував на поверхні самохідної артилерійської установки та освітлював шлях, щоб механік-водій ОСОБА_9 мав змогу бачити напрямок руху.

Коли самохідна артилерійська установка рухалась в районі населеного пункту Миронівка Лозівського району Харківської області, шлях проходив ділянкою дороги, яка мала поворот вліво під кутом 90 градусів. Виконуючи поворот самохідна артилерійська установка переднім правим, габаритом зіткнулась з бетонною опорою лінії електричних проводів. Внаслідок сильного удару бетонна опора переломилась та верхня частина її впала на самохідну артилерійську установку. Від різкого та сильного удару сержанта ОСОБА_6 за інерцією руху установки кинуло вперед і відбувся удар головою об електроопору та його відкинуло вперед на 5-6 метрів, де він впав. Механік-водій ОСОБА_9 та негайно прибулі на місце події, військовослужбовці виявили тіло сержанта ОСОБА_6 без ознак життя.

Вищевказаним актом зазначено причину нещасного випадку (аварії):

Причиною нещасного випадку стало технічна несправність САУ 2С1, а саме, незадовільна керованість головною передачею (занадто різкий поворот праворуч), при русі прямо транспортний засіб не тримає вибраної траєкторії, - самовільно зміщується праворуч або ліворуч. Виходу з ладу генератора. Коротке замикання електропроводки (внаслідок чого не працювали фари). Зношеність поворотних лент. Поганий огляд правої сторони дороги з місця механіка - водія з врахуванням технічних особливостей САУ.

Відповідно до довідки про причину смерті № 543 від 27.08.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 причиною смерті сержанта ОСОБА_6 - стала, несумісна з життям травматична руйнація голови внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом.

Згідно висновку експерта №12-17/543-ЛЗт/22 Лозівського відділення КЗОЗ ХОБСМЕ при судово-медичній експертизі крові трупа громадянина ОСОБА_6 1989 р.н. виявлений етиловий спирт в кількості - 3.56 %, метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутіловий, н-бутіловий, ізоаміловий спирти не виявлені.

Згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) 08.10.2022 р. №234 молодшого сержанта ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок травматичної руйнації голови, у зв`язку зі смертю, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 30.05.2023 № 1612 травма та причини смерті сержанта ОСОБА_6 пов`язана із захистом Батьківщини.

Позивачі звернулись до відповідача з заявами про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_6

26.01.2024 р. рішенням Комісії Міноборони, викладеним у Протоколі №2/в батьку, матері, дружині, дочці та сину ОСОБА_6 було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги на підставі ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Вважаючи вказане рішення протиправним позивачі звернулись до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України від 25.02.1993 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами статті 41 Закону №2232-XI, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі (ст.1 Закон №2011-ХІІ).

Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першоїстатті 3 Закону №2011-ХІІ).

Утой час, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження (ч.1ст.3 Закон № 2011-ХІІ).

У той час, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження (ч.1 ст.3 Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Згідно з статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з частинами першою, шостою, восьмою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас, статтею 16-4 Закону №2011-ХІІ визначені випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються - якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. (пункт 9 статті16-3 Закону №2011-ХІІ).

Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 (далі - Порядок №975, у редакції чинній на час спірних правовідносин, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

В силу пункту 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Якщо одна із зазначених осіб відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально посвідчена в установленому законодавством порядку.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Пунктами 15, 19 Порядку № 975 визначено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком:

вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Так, відмовляючи позивачам у призначенні одноразової грошової допомоги, комісія Міністерства оборони України, посилаючись на положення ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ зазначила, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, у витязі з Протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.01.2024 року за № 2/в, відповідач звертає увагу, що згідно висновку експерта №12-17/543-ЛЗт/22 від 25.08.2022 року Лозівського відділення КЗОЗ ХОБСМЕ м. Лозова в крові ОСОБА_6 виявлено етиловий спирт в концетрації 3,56 %. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння.

Надаючи оцінку вказаній відмові суд звертає увагу, що за змістом частини першої статті 16-4 Закону №2011-ХІІ та пункту 19 Порядку № 975, зазначена допомога не призначається з підстав, наведених цими нормами, лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Водночас, сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/6477/19 від 29.06.2022.

Таким чином, у такому випадку необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`яніння військовослужбовця та його смертю (загибеллю).

Верховний суд в постанові від 18 березня 2024 року у справі № 120/13997/21-а зазначив, що відомості, які зазначені у зокрема, у постанові військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті військовослужбовця та довідці, що свідчить про причини та обставини смерті військовослужбовця, мають важливе значення і є вирішальними для органу, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, на якого покладено обов`язок перевірити, чи не настала смерть військовослужбовця за обставин, що виключають можливість призначення та виплати одноразової грошової допомоги, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII.

Як, вже зазначалось ОСОБА_6 з 27.02.2022 р. призваний на військову службу за мобілізацією на особливий період.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №543 від 27.08.2022 р. ОСОБА_6 загинув у зв`язку з несумісним з життям травматичною руйнацією голови. Особа, потерпіла внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом.

Згідно довідки про причину смерті до форми №106/0 №543 від 27.08.2022 р. ОСОБА_6 . Особа, потерпіла внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом.

Згідно акту проведення розслідування смерті, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2022 зазначено, що ОСОБА_6 загинув за наступних обставин:

Випадок стався в районі населеного пункту Миронівка Лозівського району Харківської області (координати 49.276914, 36.138228) на ділянці дороги, де дорога повертає під кутом 90 градусів. Вздовж дороги, на відстані 2-3 метри, розташований ряд бетонних опор лінії електричних проводів. Дорога асфальтована, вибоїста, потребує капітального ремонту.

Нещасний випадок стався при переміщенні самохідної артилерійської установки САУ 2С1 бортовий № 963268 військовий номер НОМЕР_4 з місця розташування бойових позицій військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 до місця ремонту військової техніки військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 .

Наказ на переміщення самохідної артилерійської установки надав командир військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_8 .

Керував самохідною артилерійською установкою механік-водій 2 самохідного артилерійського взводу 3 гаубичної самохідної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_5 військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_9 . Оскільки переміщення відбувалось в темну пору доби, та фари установки вийшли з ладу (внаслідок несправності електропроводки), командир екіпажу установки ОСОБА_6 перебував на поверхні самохідної артилерійської установки та освітлював шлях, щоб механік-водій ОСОБА_9 мав змогу бачити напрямок руху.

Коли самохідна артилерійська установка рухалась в районі населеного пункту Миронівка Лозівського району Харківської області, шлях проходив ділянкою дороги, яка мала поворот вліво під кутом 90 градусів. Виконуючи поворот самохідна артилерійська установка переднім правим, габаритом зіткнулась з бетонною опорою лінії електричних проводів. Внаслідок сильного удару бетонна опора переломилась та верхня частина її впала на самохідну артилерійську установку. Від різкого та сильного удару сержанта ОСОБА_6 за інерцією руху установки кинуло вперед і відбувся удар головою об електроопору та його відкинуло вперед на 5-6 метрів, де він впав. Механік-водій ОСОБА_9 та негайно прибулі на місце події, військовослужбовці виявили тіло сержанта ОСОБА_6 без ознак життя.

Вищевказаним актом зазначено причину нещасного випадку (аварії):

Причиною нещасного випадку стало технічна несправність САУ 2С1, а саме, незадовільна керованість головною передачею (занадто різкий поворот праворуч), при русі прямо транспортний засіб не тримає вибраної траєкторії, - самовільно зміщується праворуч або ліворуч. Виходу з ладу генератора. Коротке замикання електропроводки (внаслідок чого не працювали фари). Зношеність поворотних лент. Поганий огляд правої сторони дороги з місця механіка - водія з врахуванням технічних особливостей САУ.

Відповідно до довідки про причину смерті № 543 від 27.08.2022 року виданої ІНФОРМАЦІЯ_11 причиною смерті сержанта ОСОБА_6 - стала, несумісна з життям травматична руйнація голови внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом.

Згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) 08.10.2022 р. №234 молодшого сержанта ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок травматичної руйнації голови, у зв`язку зі смертю, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 30.05.2023 № 1612 травма та причини смерті сержанта ОСОБА_6 пов`язана із захистом Батьківщини.

Отже, як встановлено судом та не заперечується відповідачем ОСОБА_6 загинув у зв`язку з несумісним з життям травматичною руйнацією голови. Особа, потерпіла внаслідок зіткнення транспортного засобу з бетонним стовпом. При цьому, суд повторно наголошує, що підставою нещасного випадку слугувала технічна несправність САУ 2С1.

Отже, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується, що настання загибелі (смерті) ОСОБА_6 , який загинув під час виконання службових обов`язків, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчинення загиблим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до загибелі (смерті).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_6 дій у стані алкогольного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель (смерть), як наслідок, висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачам як членам його родини є безпідставним.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім`ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).

Отже, під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними та достовірними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому, рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 26 січня 2024 року №2/в, в частині відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виплаті одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_6 , є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивачів та додані до них документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_6 , що настала в період проходження ним військової служби, у порядку і розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням висновків суду.

Вказаний правовий висновок в частині обрання належного способу захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2024 по справі № 480/4122/22.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачі звільнені від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині відмови ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оформленого протоколом від 26 січня 2024 року №2/в, у виплаті одноразової грошової допомоги в зв`язку з загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_6 .

3. Зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_6 , з урахуванням висновків суду, що викладені у мотивувальній частині рішення.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 );

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 )

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 )

Відповідач - Міністерство оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м.Київ, 03168, Код ЄДРПОУ 00034022).

Суддя І.В. Маренич