Ухвала суду № 126411669, 07.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

07 квітня 2025 р. Справа №520/6327/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному провадженні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Фермерського господарство "Обрій" (вул. Перемоги, буд.2, с. Чернещина, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63842, код ЄДРПОУ 22617534) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Обрій" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області, оформленого листом №39808/6/20-40-07-10-10 від 04.09.2024, про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України повторно розглянути повідомлення від 05.08.2024 №05/08 про знищення первинних документів відповідність ФГ "Обрій" п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідачем, Головним управлінням ДПС у Харківській області, 24.03.2025 подано до суду заяву про залишення позову без розгляду, мотивовану тим, що у межах спірних правовідносин відповідачем на заяву позивача надано відповідь у вигляді листа № 39808/6/20-40-07-10-10 від 04.09.2024, яке є рішенням про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України із зазначенням підстави та доказів такої відмови в розумінні цієї ж статті. Проте як зазначає позивач, даний лист отримано ним 04.09.2024, тобто з даної дати почав спливати строк звернення до адміністративного суду з позовом, який сплив 04.03.2025. Позов поданий до Харківського окружного адміністративного суду 20.03.2025, тобто зі значним пропуском строку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 позов залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.

Позивачем 03.04.2025 до суду надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказано, що в мотивувальній частині ухвали від 29.03.2024 суд зазначає, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Харківській області №39808/6/20-40-07-10-10 від 04.09.2024 було отримане позивачем 04.09.2024, проте в ньому не було зазначено, що цей лист є рішенням. Позивач зазначає, що 16.09.2024 звернувся за відповідними роз`ясненнями до ГУ ДПС у Харківській області щодо отриманого листа від 04.09.2024. Позивачем від ГУ ДПС у Харківській області отриманий лист №45829/6/20-40-07- 10-10 від 15.10.2024, в якому зазначено, що лист №39808/6/20-40-07-10-10 від

04.09.2024 є рішенням про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України із зазначенням підстави та доказів такої відмови в розумінні цієї ж статті. Таким чином, 15.10.2024 ФГ «Обрій» стало відомо, що лист №39808/6/20-40-07-10-10 від 04.09.2024 про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є рішенням в розумінні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Позивач вказує, що саме 15.10.2024 дізналося, що 04.09.2024 прийнятим рішенням №39808/6/20-40-07-10-10 від 04.09.2024, яким порушено його права та законні інтереси.

Також позивач зазначає, що ФГ «Обрій» зареєстровано за адресою: Харківська область, Ізюмський район, село Чернещина, яке з 13.04.2022 по 03.10.2022 було окуповане російською федерацією та відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 Борівська селищна територіальна громада (UA63040050000042831), до якої відноситься село Чернещина, з 04.10.2022 по 01.07.2023 відносилась до територій можливих бойових дій, а з 01.07.2023 по теперішній момент відноситься до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Щодо аргументів, викладених у заяві позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як встановлено судом, про неприйняття позитивного рішення про задоволення його заяви від 05.08.2024 №05/08 позивачу було відомо з 04.09.2024 - з моменту отримання листа ДПС від 04.09.2024, при цьому позивач звернувся до суду 20.03.2025.

Позивач у своїй заяві наполягає на тому, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Харківській області №39808/6/20-40-07-10-10 від 04.09.2024 отримане позивачем 04.09.2024, проте в ньому не було зазначено, що цей лист є рішенням.

Суд вважає неприйнятними аргументи позивача у контексті того, що отриманий лист від відповідача 04.09.2024, не було зрозуміло позивачу з приводу того чи є листи контролюючого органу про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Водночас, лист відповідача від 04.09.2024 містить повідомлення, що ГУ ДПС у Харківській області відмовляє у застосуванні ХХ Податкового кодексу України ФГ "ОБРІЙ".

Отримання відповіді на запит 15.10.2024 не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язана з початком перебігу строку звернення до суду в разі, в разі якщо така особа без зволікань і протягом розумного строку не вчинила активних дій щодо отримання інформації щодо порушуваного нею питання.

Отже, з дня отримання листа від 04.09.2024 платник податків вважається таким, що повинен була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою необізнаність щодо результату розгляду його заяв, звернулась до відповідача із заявою чи запитом про надання їй відповідної інформації.

Так, позивач зазначає про таку поважну причину пропуску строку звернення до суду як збройна агресія РФ, водночас, численні правові позиції Верховного Суду з цього питання вказують на те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки через запровадження такого, не можна безумовно вважати поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

При цьому суд з урахуванням правової позиції ВС, викладеної у постанові від 20 листопада 2019 року (справа № 9901/405/19), оцінюючи поведінку суб`єкта звернення протягом строку, який ним пропущено, які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду, зауважує, що обставини введення воєнного стану не перешкоджали позивачу звернутись до суду 13.03.2023 із заявою у справі №520/15316/2020, утім, для подання цього позову позивачу знадобилось з такого моменту понад 2 місяці.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позов подано до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Водночас, у межах спірних правовідносин, оскаржуючи бездіяльність відповідача та обравши саме такий спосіб захисту порушеного права, позивач посилається на отриманий ним 04.09.2024 лист від контролюючого органу, а тому безсумнівно можна визначити дату, з якої позивачу стало відомо про неприйняття відповідачем позитивного рішення - незадоволення його заяви, а саме повідомлення про відсутність підстав для її розгляду у зв`язку з невідповідністю заяв вимогам закону, у зв`язку з чим аргументи, викладені у заяві від 03.04.2025, є неприйнятними, тобто, недоліки позову позивачем не усунуто.

Згідно з ч.ч.13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 45, 171, 229, 240, 243, 247, 248, 257, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позов Фермерського господарство "Обрій" (вул. Перемоги, буд.2, с. Чернещина, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63842, код ЄДРПОУ 22617534) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 07 квітня 2025 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ