Ухвала суду № 126411479, 07.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2025 р. Справа № 520/7604/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 міста Хapковa про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (зі змінами) в розмірі 15000000 гривень 00 копійок, не отриманого грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 та додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень України;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168 (зі змінами), в розмірі 15000000 гривень 00 копійок, не отримане грошове забезпечення загиблого ОСОБА_2 та додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Окрім того, приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі по тексту Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано: фізичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.

Так, предметом даного позову є бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (зі змінами) в розмірі 15000000 гривень 00 копійок, не отриманого грошового забезпечення загиблого ОСОБА_2 та додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень України.

Ціна позову становить 15000000 грн.

Таким чином, за подачу даного адміністративного позову ставка судового збору складає 15140 грн.

Однак, судом встановлено, що позивачем до адміністративного позову не надано доказів про сплату судового збору.

Разом з тим, позивачем до суду подано заяву, в якій заявник просила:

- звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , є донькою загиблого військового ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій проходив службу в в/ч НОМЕР_1 на посаді водія електрика, молодший спеціаліст служби охорони державної таємниці. Батько загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в наслідок протистояння збройної агресії російської федерації. Предметом оскарження є бездіяльність міністерства оборони України, щодо не виплати одноразової грошової допомоги доньки загиблого захисника в розмірі 15 000 000 гривень України, не отриманого грошового забезпечення загиблого та додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень України.

Позивач у заяві посилається на те, що порушені, на її думку, права, нерозривно пов`язані саме із статусом члена сім`ї загиблого Захисника України, в адміністративному позові заявлені вимоги, пов`язані із соціальним захистом члена сім`ї загиблого Захисника України, які передбачені статтею 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому вважає, що члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору.

Розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Пільги щодо сплати судового збору встановлені ст.5 ЗУ «Про судовий збір» і визначений у даній нормі перелік таких пільг є вичерпним.

Так, відповідно до п.8 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

У свою чергу Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних виключно з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Пунктом 5 частини першої статті 10-1Закону № 3551-XII встановлено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до статті 10-1 Закону № 3551-XII до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать зокрема діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 10-1 Закону № 3551-XII).

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 10-1 Закону № 3551-XII постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2024 № 416) затверджено Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі - Порядок), який визначає процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Згідно з пунктом 19 Порядку посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення).

Пунктом 2 Положення визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого", а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України".

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано посвідчення, зазначене у положеннях вказаної норми права.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обставин, визначених статтею 8 Закону № 3674-VI.

Відтак, суд констатує, що позивачкою не надано документів, на підставі яких вона звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, чи документів на підтвердження обставин за наявності яких суд наділений повноваженнями зменшення або звільнення від сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI.

Необхідність сплати судового збору встановлено для всіх суб`єктів звернення до суду та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Виключення складають випадки, коли особа звільнена від сплати судового збору у порядку, встановленому законом та на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору такою особою подані до суду відповідні докази.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Посилання позивача на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, суд вважає необґрунтованими, оскільки предметом розгляду у даній справі була наявність або відсутність підстав звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів особи, яка має статус учасника бойових дій.

Так, Верховний Суд зазначив, що аналіз пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Таким чином, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З матеріалів позову судом не встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій та, як зазначалося, на підтвердження вимог заяви про звільнення від сплати судового збору, позивачем до позову не надано Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, яке видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302.

Отже, для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 15140 грн. за наступними реквізитами:

"отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону".

Або надати суду докази на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу адміністративного позову відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 15140 грн. або надати суду докази на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяН.А. Полях