Рішення № 126406998, 04.04.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/15121/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.06.2024 № 033050009283 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов`язання призначити, нарахувати і виплачувати пенсію за вислугу років з 26.10.2023 відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що їй протиправно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії (26 років 6 місяців).

Позивач вважає, що оскільки на дату звернення за призначенням пенсії вона має від 25 до 30 років спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 55 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII.

Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2- р/2019 встановлено, що положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 та від 24.12.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 04.06.2019 при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом №213-VIII та Законом №911-VIII, виходячи з наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі; її розгляд ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а.с. 33).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову повністю, мотивуючи тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 140/2026/24 відповідачем повторно розглянуто заяву про призначення пенсії за вислугу років позивачу. До спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення зараховано періоди роботи з 31.08.2000 по 30.09.2002 та з 29.08.2004 по 31.08.2007 на посаді старша вожата та за результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.06.2024 у зв`язку з відсутністю спеціального стажу станом на 10.10.2017 (26 років 06 місяців), оскільки станом на 10.10.2017 її стаж роботи за спеціальністю становить 26 років 11 днів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за вислугу років звернулася до органу Пенсійного фонду 26.10.2023 та рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області від 01.11.2023 № 033050009283 відмовлено в призначені пенсії за вислугу років в зв`язку із відсутністю необхідного спеціального стажу (а.с. 17).

Не погоджуючись з таким рішенням органу Пенсійного фонду позивач оскаржила його в судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 140/2026/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 01.11.2023 №033050009283 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 31.08.2000 по 30.09.2002 та з 29.08.2004 по 31.08.2007 на посаді старша вожата та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 19 зворот -23).

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 у справі № 140/2026/24 ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та 25.06.2024 прийнято рішення № 033050009283 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу (а.с. 18). У рішенні вказано, що пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років з дотриманням певних умов, зокрема працівників охорони здоров`я, за наявності спеціального стажу: 25 років на 01.04.2015; 25 років 06 місяців на 01.01.2016; 26 років 06 місяців на 11.10.2017. Згідно наданих документів про стаж, страховий стаж становить 33 роки 06 місяців 28 днів. Стаж роботи на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років станом на 11.10.2017 26 років 11 днів.

До спеціального стажу згідно рішення суду зараховано періоди роботи з 31.08.2000 по 30.09.2002 та з 29.08.2004 по 31.08.2007.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннямистатті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII(далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаєЗакон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 Закону № 1058-IVпередбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих положень Закону№ 1058-IV, особам, які на день набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст.52,54та55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбаченихЗаконом України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацами 1, 2 пункту 16 розділуXVПрикінцеві положення Закону № 1058, в редакціїЗакону № 2148, встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. ПоложенняЗакону України "Про пенсійне забезпечення"застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Відповідно до пункту "е"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"право на пенсію мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 01.04.2015 по 31.03.2016 - не менше 25 років 6 місяців; з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років; з 01.04.2017 по 31.03.2018 - не менше 26 років 6 місяців; з 01.04.2018 по 31.03.2019 - не менше 27 років; з 01.04.2019 по 31.03.2020 - не менше 27 років 6 місяців; з 01.04.2020 по 31.03.2021 - не менше 28 років; з 01.04.2021 по 31.03.2022 - не менше 28 років 6 місяців; з 01.04.2022 по 31.03.2023 - не менше 29 років; з 01.04.2023 по 31.03.2024 - не менше 29 років 6 місяців; з 01.04.2024 або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Проте, 04.06.2019 Рішенням Конституційного Суду України № 2-р/2019 визнані такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положенняст. 55 Закону № 1788зі змінами, внесенимизаконами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 24 грудня 2015 року № 911-VIII. Положення пункту "а" статті54, статті55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788 зі змінами, внесенимизаконами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 24 грудня 2015 року №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За змістом рішення Конституційного суду України положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788 зі змінами, внесенимиЗаконом № 911у частині встановлення як додаткової умови для призначення пенсії за вислугу років досягнення віку 50 років для працівників, зазначених у пункті "а" статті 54 Закону №1788, та 55 років для осіб, зазначених у пунктах "е, ж" статті 55 Закону № 1788, слід визнати такими, що нівелюють сутність права на соціальний захист, не відповідають конституційним принципам соціальної держави та суперечать положенням статей1,3, частини третьої статті22, статті46 Основного Закону України.

Положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону № 1788 зі змінами, внесенимиЗаконом № 213-VIIIщодо підвищення на п`ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.

Відтак, Конституційний Суд України визнав зміни внесені достатті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XIIзаконами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, та Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року № 911-VIII - неконституційними.

На думку Конституційного Суду України, внесення змінЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"до оспорюваних положеньЗакону України "Про пенсійне забезпечення"щодо підвищення на п`ять років пенсійного віку для жінок, збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеноїст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення". А саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Діяст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення"поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у ст.ст.54,55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, зі змісту оспорюваних положеньЗакону України "Про пенсійне забезпечення"встановлено, що стан здоров`я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених п. "а" ст. 54, пунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "є", "ж"ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", через певний проміжок часу погіршується, у зв`язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Вказані норми пункту "а" статті 54, статті55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XIIзі змінами, внесенимиЗаконами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 24.12.2015 № 911-VIII, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 04.06.2019.

Відповідно достатті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення"пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Отже, у зазначеній нормі йдеться про роботи, які мають безпосередній вплив на здоров`я працівника і можуть призвести до втрати професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, а отже до неможливості ефективно виконувати роботу без шкоди для власного здоров`я і безпеки оточуючих.

Таким чином, втрата професійної працездатності або придатності не пов`язана з досягненням працівником певного віку, внаслідок чого, не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

З 04.06.2019 при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту «е»статті 55 Закону № 1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змінЗаконом № 213таЗаконом № 911.

Згідно пункту "е"статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"у редакції до внесення змінЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213тавід 24.12.2015 № 911 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Тобто, особа, яка станом на момент звернення до Пенсійного органу має від 25 до 30 років спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, така особа має право на призначення пенсії за вислугу років, незалежно від її віку.

З оскаржуваного рішення від 25.06.2024 за № 033050009283 вбачається, що станом на 10.10.2017 стаж роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років становить 26 років 11 днів. Тобто,обчислення спеціального стажу було здійснено станом на 11.10.2017, без врахування рішення Конституційного суду України від 04.09.2019.

Тому, враховуючи, що позивач звернулася із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 26.10.2023, тобто після прийняття рішення Конституційного суду України від 04.06.2019, внаслідок чого, відповідач повинен був застосовувати положення пункту "е" частини 1 статті 55 Закону № 1788 в первісній редакції, яка визначає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Тобто, у даному випадку на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років необхідний спеціальний стаж, визначений пунктом «е»статті 55 Закону №1788-ХІІ, станом на 11.10.2017 становив 26 років 11 днів (у межах від 25 до 30 років). Тому, даний спеціальний стаж є цілком достатнім для призначення позивачу пенсії за вислугу років, оскільки перевищує необхідний мінімум у 25 років.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 25.06.2024 № 033050009283 позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії з мотивів, викладених у цьому рішенні щодо відсутності стажу роботи на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років станом на 10.10.2017 - 26 років 6 місяців, у зв`язку із чим оскаржуване рішення слід визнати протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію за вислугу років позивачці згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 26.10.2023, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 45 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивач звернулася 26.10.2023.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 25.06.2024 № 033050009283 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання останнього призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.10.2023.

Згідно із частинами першою, третьою 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 грн, який сплачений квитанцією від 29.12.2024 (а. с. 4).

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 25.06.2024 № 033050009283 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту«е» статті 55 ЗаконуУкраїни «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 26.10.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний номер 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк