Ухвала суду № 126403147, 02.04.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/60/25

Справа № 754/18485/23

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Юхименко А.Є.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Нахай Ю.В. ,

представника відповідача Новікова І.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 27.12.2023 року відкрито провадження у вказаній справі та справа призначена до розгляду в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.

12.01.2024 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою суду, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 05.03.2024 було прийнято зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом, а вимоги за зустрічною позовною заявою об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 28.08.2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до розпорядження від 09.12.2024 року у зв`язку з прийняттям 03 грудня 2024 року Вищою радою правосуддя рішення №3505/0/15-24 про звільнення судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_4 , відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), п.2.3.40 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду міста Києва (зі змінами) призначено повторний автоматизований розподіл по справі №754/18485/23 (провадження №2/754/1596/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.12.2024 року вище зазначена цивільна справа передана судді Зотько Т.А.

Ухвалою судді від 10.12.2024 вище зазначену справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання.

31.03.2025 на адресу від представника відповідача - адвоката Новікова І.І. надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, посилаючись на те, що із загальних джерел інформації стало відомо, що позивачка по справі № 754/18485/23 ОСОБА_1 з 07.06.2024 року є громадянкою російської федерації, а 03.02.2025 року звернулась за місцем свого нинішнього постійного мешкання до так званого Кіровського міжрайонного суду міста Донецьк з позовом про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , а з метою з`ясування місця проживання ОСОБА_3 в порядку досудової підготовки до органів їх місцевого правопорядку. Наразі справа № 2-746/2025 про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (територія непідконтрльна Уряду України) призначена до розгляду. Відповідно до норми статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Статтею 2 Закону України «Про громадянство України» передбачено, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. У відповідності до приписів п.4, п.11 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

01.04.2025 на адресу суду від представника позивачки - адвоката Нахай Ю.В. надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, відповідно до яких просить відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Новіков І.І. вимоги поданого клопотання підтримав, просив суд про його задоволення.

Позивачка та її представник - адвокат Нахай Ю.В. заперечували проти залишення первісного позову без розгляду.

Вислухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників справи, перевіривши клопотання та його доводи, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; 4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; 11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції України та законів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 січня 2023 року, наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 22.12.2022 № 309 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України від 22.09.2023 року № 254, Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією), на тимчасово окупованій території України офіційно встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь - який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18, на підставі подання Голови Верховного Суду від 2 січня 2018 року № 1/0/2-18 було припинено роботу Кіровського районного суду міста Донецька у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд.

Таким чином, представником відповідача, як на підставу залишення позову без розгляду, надано суду копії постановленої ухвали та відповіді на адвокатський запит з установ, які створені та здійснюють свою діяльність у порядку, не передбаченому законом, на тимчасово окупованій території України, де офіційно встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Тобто надано документи, які відповідно до вимог чинного законодавства не є дійсними і не створюють правових наслідків, а тому судом не можуть бути прийняті як належний доказ, а відтак подане клопотання про залишення позову без розгляду, не підлягає задоволенню.

Крім того, згідно ухвали суду, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 19.02.2025 року явку позивача у судове засідання було визнано обов`язковою та одночасно роз`яснено про можливість прийняття участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Разом з тим, відповідач у судове засідання не прибув, у режимі відеоконфенції на зв`язок не вийшов, за поясненням його представника - адвоката Новікова І.І. - з технічних причин.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У частині 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Враховуючи ту обставину, що відповідач у судові засідання не з`являється, будь-яких клопотань про поважність неявки до суду не надає, а відтак суд дійшов висновку визнати причини неявки позивача ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 16.00 год. 02.04.2025 неповажними та застосувати до відповідача ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у вигляді попередження, а також повторно визнати явку відповідача ОСОБА_3 до суду обов`язковою для надання особистих пояснень.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 44, 214, 257,258, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Новікова І.І. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною - залишити без задоволення.

Визнати причини неявки відповідача ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 16.00 год. 02.04.2025 неповажними.

Застосувати до відповідача ОСОБА_3 заходи процесуального примусу у вигляді попередження.

Повторно визнати явку відповідача ОСОБА_3 в судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини- обов`язковою.

З метою забезпечення явки відповідача ОСОБА_3 в судове засідання оголосити перерву на 11.30 годину 03 червня 2025 року (м.Київ пр.Червоної Калини,5в каб.13).

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали суду виготовлено 07.04.2025.

Суддя: Т.А.Зотько