Рішення № 126402119, 31.03.2025, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/3101/24

Провадження №2-а/477/2/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання Сеніній В.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, якого за його клопотанням було замінено на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3616430 від 06 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 06.12.2024 року уповноваженою особою відповідача винесено постанову серії ЕНА №3616430, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 3400 грн.

Відповідно до змісту постанови, 06 грудня 2024 року о 16 год. 10 хв. ОСОБА_1 за адресою: Миколаївський район, смт. Воскресенське, вул. Пушкіна, 50 керував транспортним засобом - скутер MAXXTER, державний номерний знак б/н, без мотошолому, порушивши пункт 2.3 г Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. В ході перевірки документів було встановлено, що даний транспортний засіб не зареєстрований в 10 денний термін в Державтоінспекції, чим порушив пункт 30.2 Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП та встановлено, що водій керує транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії А1, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1 а Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Із вищенаведеною постановою позивач категорично не погоджується, вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що при винесені оскаржуваної постанови інспектор поліції не врахував, що електроскутер MAXXTER NEOS II, який належить позивачу, має потужність двигуна 1,5 кВт, тобто не є механічним транспортним засобом, а отже позивач не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. Крім того, інспектором допущено процесуальні порушення під час складання постанови, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, натомість, описова частина постанови містить також опис дій позивача, які поліцією кваліфіковано як порушення ч. 5, 6 ст.121 КУпАП. При цьому, позивач також не є суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами 5, 6 ст.121 КУпАП. Також при складанні постанови інспектором не роз`яснювались позивачу його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

У зв`язку з зазначеним, вважає постанову незаконною та такою, що постановлена з грубим порушенням законодавства, а отже підлягає скасуванню.

Ухвалою від 19 грудня 2024 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 13 січня 2025 року замінено неналежного відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

27 січня 2025 року представником відповідача Головного управління Національної поліції в Миколаївській області подано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому зазначено, що оскаржувана постанова винесена поліцейським ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Калюжним О.О., якому відповідно до чинного законодавства та посадових інструкцій надано повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

06.12.2024 близько 16 годин 19 хвилин поліцейським ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Калюжним О.О. під час несення служби та виконання службових обов`язків було встановлено транспортний засіб скутер MAXXTER без державного номерного знаку, водій якого рухався на ньому без мотошолому (підтверджується відео файлом), що порушувало п. 2.3.г Правил дорожнього руху України, та без реєстраційного номеру, що порушувало п.2.9.в Правил дорожнього руху України. Вказаний транспортний засіб був зупинений відповідно п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ч. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Водієві було роз`яснено причину зупинки та встановлено, що водій не мав посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР України. При винесенні постанови, ОСОБА_1 було роз`яснено його права і обов`язки.

Вказана посадова особа відповідача мала усі підстави для винесення оскаржуваної постанови, зважаючи на те, що пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 14 цього Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

За змістом частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Таким чином, виходячи з наведених правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

В п.2.1. ПДР України не визначено будь яких причин відсутності посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, які б в законний спосіб вважались поважними. Тобто, відсутність необхідних документів на право керування транспортними засобами є порушенням п.2.1 ПДР України. Таким чином, співробітник поліції в рамках законодавства України та в законний спосіб склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у зв`язку з вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП України.

Згідно зі ст.ст. 1 та 2 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 р. №2956-IX, електричний колісний транспортний засіб це - дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії; легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт. Таким чином, до категорії А1 належать транспортні засоби з електродвигуном потужністю до 4 кВт, оскільки вони належать до транспортних засобів, а саме електричних колісних транспортних засобів у розумінні Закону № 2956-IX та Закону України «Про дорожній рух». На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів.

Отже, транспортний засіб MAXXTRE NEOS II, реєстраційний номер б/н, з номінальною потужністю 1500 Вт за своїми технічними характеристиками відноситься до транспортних засобів, а саме електричних колісних транспортних засобів, на водіїв яких розповсюджуються дія ПДР, Закону № 2956-IX, Закону України «Про дорожній рух», Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

Таким чином, посадова особа відповідача мала усі підстави для винесення оскаржуваної постанови, ним була дотримана процедура та порядок розгляду справи.

В зв`язку з зазначеним, представник відповідача вважала позов не обгрунтованим, безпідставним та таким, у задоволенні якого належить відмовити в повному обсязі.

29 січня 2025 року представником позивача адвокатом Ганга Д.Г. подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної постанови, а аргументи відповідача щодо необхідності отримання позивачем посвідчення водія та реєстрації електромопеда зводяться до довільного тлумачення законодавчих норм.

Позивач та його представник надали 13 січня 2025 року до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав. У відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

06 грудня 2024 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та постановою серії ЕНА №3616430, прийнятою поліцейським ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області сержантом поліції Калюжним О.О. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400 грн.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, 06 грудня 2024 року о 16 год. 10 хв. ОСОБА_1 за адресою: Миколаївський район, смт. Воскресенське, вул. Пушкіна, 50 керував транспортним засобом - скутером MAXXTER, номерний знак б/н, без мотошолому, в порушення пункту 2.3 г Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. В ході перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_2 в порушення пункту 30.2 ПДР не зареєстрував транспортний засіб в 10 денний термін в Державтоінспекції, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП. Також встановлено, що водій керував транспортним засобом без посвідчення водія категорії А1, тобто не маючи права керування даним транспортним засобом, в порушення пункту 2.1 а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

На ОСОБА_1 накладено стягнення з урахуванням положень ст.36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч.2 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу у сумі 3400 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З огляду на викладене, між сторонами склались правовідносини з приводу оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.ч.5, 6 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП слугувало керування транспортним засобом скутером MAXXTER, номерний знак б/н, без мотошолому, відсутність посвідчення водія категорії А1 та реєстрації транспортного засобу в Державтоінспекції.

Саме з цими обставинами не погоджується позивач, зазначаючи, що електроскутер, яким він керував, має потужність двигуна лише 1,5 кВт, тобто не є механічним транспортним засобом, отже позивач не є суб`єктом інкримінованих йому правопорушень.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до підпунктів «а», «б» п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до пп. «г» п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Підпунктом «в» п. 2.9 ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення.

Згідно з частинами 5, 6 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозицією частин 1, 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Зі змісту статті 251 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання відповідних доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06 грудня 2024 року о 16 год. 10 хв. за адресою: Миколаївський район, смт. Воскресенське, вул. Пушкіна, 50, керував транспортним засобом - електроскутером MAXXTRE NEOS II, реєстраційний номер б/н, що підтверджується відеозаписом та не заперечується сторонами.

Вказаний транспортний засіб відповідно до технічного паспорту є електричним скутером з електродвигуном номінальною потужністю 1500 Вт.

У пункті 1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у ПДР України та мають наступні значення:

транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що критерієм для розмежування понять «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. При цьому, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує встановлену п. 1.10 ПДР України межу у 3 кВт.

Згідно з п 2.13 ПДР України транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.

При цьому, мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Таким чином, мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №278/3362/15-к.

Таким чином, вимога щодо обов`язку водія мати відповідну категорію на право керування та свідоцтво про реєстрацію встановлена лише до водіїв механічних транспортних засобів чи мопедів, яким електроскутер MAXXTRE NEOS II з електродвигуном номінальною потужністю 1500 Вт не є.

Стосовно інших пояснень та аргументів сторін, суд вважає, що вони не мають вирішального значення для вирішення спору.

Так, Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, судом вбачається відсутність беззаперечних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, зважаючи на відсутність достатніх даних, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючисьст.ст.72,77,118-119,122,243-244,246,262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області сержанта поліції Калюжного О.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 3616430 від 06 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі оскарження з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (ЄДРПОУ 40108735, адреса 54005 м.Миколаїв, вул.Захисників Миколаєва, 5).

Суддя Л.М. Семенова