Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/2844/24
Провадження №2/477/291/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2025 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої - судді Саукової А.А.,
із секретарем судового засідання Дорош Я. Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» з вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість в сумі 33382,86 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 07.11.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» було підписано Заяву-Договір № 0043920 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
28.04.2020 року між АТ «РВС БАНК» (АТ «РВС БАНК») та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» (назву змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС», було укладено Договір про відступлення права вимоги №28/04/2020-1.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача за Заявою-Договором № 0043920 від 07.11.2019 року на загальну суму 27 229,90 гривень (позиція №397), з яких: за тілом кредиту 20 202,02 грн.; за процентами 1 747,38 грн.; за комісією 5 050,50 грн.; за пенею 230,00 грн. У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання в сумі 27 229,90 гривень позивачем, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.7.2.17. публічної пропозиції, нараховано: - 1 491,28 гривень 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.04.2020 по 23.02.2022 р. та 4 661,68 грн. гривень інфляційних втрат за період з 28.04.2020 по 23.02.2022 р.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена відповідно до положень статті 128, 130 ЦПК України, причини неявки в судове засідання не повідомила, відзив не подала.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи в заочному порядку за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом установлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 07.11.2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» було підписано Заяву-Договір № 0043920 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Як вбачається з Заяви-Договору № 0043920 від 07.11.2019 року, відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті Банку і беззастережно приєдналася до умов Договору.
За умовами Заяви відповідачеві було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 20 202,02 гривень, строк дії кредиту 12 місяців, процентна ставка, % річних 18,00, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 1% від суми наданого Кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту: 5% від суми наданого Кредиту.
В день підписання Заяви-Договору № 0043920 від 07.11.2019 року, відповідач отримала платіжну картку за № НОМЕР_1 , яка відкрита згідно умов Заяви-Договору.
Грошові кошти у сумі 20 202,02 гривень були зараховані АТ «РВС БАНК» 07.11.2019 року на картковий рахунок Клієнта, що підтверджується Випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.
Відповідно до п.п. 7.3.1. Публічної пропозиції, погашення клієнтом заборгованості за споживчим кредитом, в тому числі щомісячного платежу здійснюється щомісячно та/або в дату повного погашення заборгованості за споживчим кредитом, починаючи з місяця, наступного після місяця оформлення споживчого кредиту, за ануїтетною схемою погашення (ряд рівних грошових платежів, що здійснюються через рівні проміжки часу) у розмірах і терміни (дати), визначені графіком платежів, шляхом забезпечення наявності грошових коштів у відповідних сумах на рахунку для погашення заборгованості, що зазначений у Заяві-Договорі.
28.04.2020 року між АТ «РВС БАНК» (АТ «РВС БАНК») та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» (назву змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС», було укладено Договір про відступлення права вимоги №28/04/2020-1.
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору відступлення права вимоги Первісний Кредитор у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а Новий Кредитор приймає (набуває) права вимоги Первісного Кредитора за Кредитними Договорами зазначеними у Додатку №1 до цього Договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є невід`ємною частиною, які укладені між АТ «РВС БАНК» та боржниками.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача за Заявою-Договором № 0043920 від 07.11.2019 року на загальну суму 27 229,90 гривень (позиція №397), з яких: за тілом кредиту 20 202,02 грн.; за процентами 1 747,38 грн.; за комісією 5 050,50 грн.; за пенею 230,00 грн.
У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання в сумі 27 229,90 гривень позивачем, керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.7.2.17. публічної пропозиції, нараховано: - 1 491,28 гривень 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.04.2020 по 23.02.2022 р. та 4 661,68 грн. гривень інфляційних втрат за період з 28.04.2020 по 23.02.2022 р.
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно дост.625ЦК України,боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовихзобов`язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові(ст.514, ч. 1 ст.1084 ЦК України).
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 20 202,02 грн.; за процентами 1 747,38 грн.; за пенею 230,00 грн.; 1 491,28 гривень 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.04.2020 по 23.02.2022 р. та 4 661,68 грн. гривень інфляційних втрат за період з 28.04.2020 по 23.02.2022 р., підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає наступне.
Заявою-Договором № 0043920 про надання банківської послуги від 07.11.2019 року передбачена разова комісія при видачі кредиту: 1% від суми наданого кредиту; Щомісячна комісія за супроводження кредиту: 5 % від суми наданого кредиту.
Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 по справі 363/1834/17 зауважила, що, виходячи з припису частини третьої статті 55 Закону № 2121-ІІІ, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи,банк неповноважнийстягувати зпозичальника плату(комісію)за управліннякредитом,адже такідії нестановлять банківськупослугу,яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідкомреалізації правта обов`язківбанку закредитним договоромі відповідаютьекономічним потребамлише самогобанку (пункт 29 постанови).
Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства (пункт 31 постанови).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 5050, 50 грн.
Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони прапорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого та приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2055,91 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС» (ідентифікаційний код: 38962392) заборгованість в сумі 28332 (двадцять вісім тисяч триста тридцять дві) гривні 36 (тридцять шість) копійок, з яких: 20 202,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 747,38 грн. заборгованість за процентами; 1 491,28 грн. 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.04.2020 р. по 23.02.2022 р.; 4 661,68 грн. - інфляційних втрат за період з 28.04.2020 р. по 23.02.2022 р.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ПАРІС» судовий збір в сумі 2055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) гривень 91 (дев`яносто одна) коп.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРІС», 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77А; код ЄДРПОУ: 38962392;
відповідач ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;
Повний текст рішення складено 31 березня 2025 року.
Суддя А.А.Саукова
Судове рішення № 126402115, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) було прийнято 31.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 477/2844/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: