Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/726/25
пр.№ 2/464/906/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.04.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Керницької І.В.,
представника відповідача Бокало Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в:
позивачка ОСОБА_1 30.01.2025 звернулась в суд із позовом до відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго», в якому просить: визнати нарахування боргу за послуги теплопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 неправомірними; зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» скасувати нарахування боргу за зазначеним особовим рахунком; зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» припинити виставлення рахунків на оплату послуг теплопостачання за вказаним приміщенням; визнати включення до боргу сум за два місяці центрального опалення у 2015 році безпідствними та скасувати їх; стягнути компенсацію за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок морального тиску та стресу від блокування рахунків, в розмірі - 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що вона є інвалідом 2 групи ЧАЕС, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з чоловіком, інвалідом 1 групи ЧАЕС, ліквідатором наслідків чорнобильської катастрофи, та неповнолітнім сином. Цокольне приміщення за зазначеною адресою було надано їм міською радою у 2015 році для проживання, як інвалідам. Це приміщення було визнане непридатним для проживання задовго до 2015 року, також у ньому було відсутнє центральне опалення. Власними силами та за власний кошт у приміщенні було зроблено ремонт та встановлено автономне опалення, згідно із дозволами від ЛМКП «Львівтеплоенерго», оскільки приміщення є дуже сирим і потребує круглорічного опалення. Із грудня 2021 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» почало виставляти рахунки на оплату «абонентського обслуговування» за послуги теплопостачання за особовим рахунком НОМЕР_1 , незважаючи на те, що централізоване опалення в зазначеному приміщенні відсутнє. На даний час вони вимушено знаходяться за межами України, а саме у Австрії, куди було транспортовано її чоловіка після перенесеного другого інфаркту міокарда. У травні 2024 року їм було заблоковано банківські картки, в тому числі пенсійні. Як виявилось пізніше, рахунки були заблоковано банками, на виконання виконавчого провадження згідно із судовим наказом від 13.12.2023 по справі № 464/7845/23, пр № 2-н/464/2704/23. У зв`язку з цим її сім`я була позбавлена засобів до існування, вони навіть не могли придбати необхідні ліки, оскільки на картках знаходились всі доступні кошти. Це неймовірно відбилось по психологічному та фізичному здоров`ю, і від наслідків шоку вони ще довго оговтувалися. Оскільки рішення про стягнення боргу було неправомірним, і з матеріалів справи видно, що борг був на інший особовий рахунок ( НОМЕР_2 ) та іншу особу з прізвищем « ОСОБА_2 », і в квитанціях за їх особовим рахунком НОМЕР_1 не значився, після подання заяви про скасування зазначеного вище судового наказу, суд скасував такий. Проте, вже у листопаді стало відомо, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» повторно подало позов до суду про стягнення боргу (справа №464/6572/24, пр № 2-н/464/1780/24), вже перекинувши його з особового рахунку НОМЕР_2 на рахунок НОМЕР_1 . Судом був скасований і цей наказ (справа №464/6572/24, пр № 2-н/464/1780/24). На прохання пояснити раптове з`явлення боргу, відповідач надав таблицю нарахувань, у котрій в травні 2024 року одномоментно з`явився борг у розмірі 4 262,04 грн, а також включено борг за 09 і 10 місяці 2015 року за центральне опалення, котрого у такому розрахунку не було навіть задовго до 2015 року. За що цей нарахований борг та чому він з`явився їм не відомо. Також, ЛМКП «Львівтеплоенерго» продовжує нараховувати вже за їхнім особовим рахунком заборгованість та пеню на цей борг і на даний час. Таким чином, вказує, що оскільки оплата послуг здійснюється виключно за фактично спожиті послуги, у приміщенні централізоване опалення відсутнє, відтак послуги не надаються, а тому відповідачем не обґрунтовано здійснено нарахування за відповідні послуги з теплопостачання та абонентська плата.
Ухвалою від 05.02.2025 прийнято до розгляду позов та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від представника відповідача ЛМКП «Львіввтеплоенерго» - Бокало Т.А. 27.02.2025 надійшли пояснення по справі, у яких остання просила відмовити у задоволенні позову з таких підстав. Позивачка стверджує, що її квартира, відповідно до дозволів ЛМКП «Львівтеплоенерго», відключена від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, однак не зазначає з якого часу її квартира відключена та жодних дозвільних документів до матеріалів справи не долучає. Долучений акт обстеження не є дозвільним документом і не свідчить про те, що квартира позивачки відключена від мереж опалення підприємства в установленому законом порядку. В акті лише зафіксовано, що у квартирі проводиться ремонт і на час проведення ремонту нагрівальні прилади відсутні. Більше того, ЛМКП «Львівтеплоенерго» не могло надавати дозволи на відключення, як про це зазначає позивачка, оскільки це не належить до компетенції підприємства, а самовільне відключення від мереж ЦО та постачання ГВ забороняється. Також представник відповідача зазначила, що вимоги про компенсацію шкоди у розмірі 10000 грн за шкоду, заподіяну здоров`ю, є необґрунтованою не підтвердженою належними доказами.
Від позивачки ОСОБА_1 07.03.2025 надійшли додаткові пояснення у справі, у яких остання зазначила таке. У 2015 році було проведено обстеження на предмет відсутності центрального опалення, про що представниками ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Житловик-С» було складено Акт обстеження про відсутність центрального опалення, на підставі якого ЛМКП «Львівтеплоенерго» припинило нарахування, про що повідомило листом № 01-935 від 24.12.2015. Також, у 2016 році було проведено засідання міжвідомчої комісії з розгляду питань пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання при виконкомі Львівської міської ради, де було вирішено, що зважаючи на те, що квартира АДРЕСА_2 перебувала в аварійному стані та не опалювалася, для виведення з аварійного стану квартири та забезпечення її теплом, необхідно було встановити індивідуальну систему опалення, про що свідчить витяг з протоколу №4 від 25.08.2016, оригінал якого також був наданий у ЛМКП «Львівтеплоенерго». Стосовно аргументів відповідача про недостатність медичних доказів шкоди, заподіяної моральному та фізичному здоров`ю, долучила довідку про загальний стан здоров`я і діагнози двох інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 групи, щодо складних серцево-судинних, і не лише, захворювань, включно з перенесеним інфарктом і великою кількістю супутніх хвороб. Перебуваючи на лікуванні поза межами України, в один момент, без жодних попереджень та підстав, позивачка із чоловіком опинились із заблокованими рахунками, без можливості придбати ліки та мінімальне харчування.
Від представника відповідача ЛМКП «Львіввтеплоенерго» - Бокало Т.А. 13.03.2025 надійшла відповідь на додаткові пояснення позивачки, у яких остання зазначила таке. Позивачкою не доведено належними доказами те, що її квартира АДРЕСА_2 відключена від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води із встановленням індивідуальної системи опалення. У своїх позовних вимогах позивачка просить визнати нарахування безпідставними та скасувати їх за два місяці 2015 року, однак до матеріалів справи долучено ордер на житлове приміщення, згідно з яким позивачка отримала право на зайняття квартири 03.07.2015, а тому нарахування за послугу з централізованого опалення за вересень-жовтень 2015 року, проведені правомірно. Представник зазначила, що будинок АДРЕСА_3 підключений до мереж опалення ЛМКП «Львівтеплоенерго», а тому в такий послуга з опалення надається. Навіть у випадку відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, споживачі з 01.12.2021 зобов`язані здійснювати оплату ЛМКП «Львівтеплоенерго» за такі послуги: загальнобудинкові потреби на опалення (МЗК та функціонування системи опалення), витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання (за наявності послуги гарячого водопостачання у будинку), абонентська плата за надані послуги.
Позивачка ОСОБА_1 28.03.2025 подала додаткові пояснення у справі, у яких зазначила про те, що стосовно нарахувань за два місяці 2015 року, центральне опалення було відсутнє у непридатному для проживання приміщенні задовго до 2015 року і не могло з`явитись на два місяці. У цій частині ОСОБА_1 заявила про застосування строку позовної давності, який становить три роки.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, 31.03.2025 подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила такі задовольнити.
Представник відповідача Бокало Т.А. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Надала пояснення, які відповідають її письмовим поясненням. Додатково зазначила, що у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Окрім цього, не заперечила, що квартира позивачки відключена від централізованого постачання теплової енергії із облаштуванням автономного опалення, однак це не звільняє позивачку від обов`язку оплати за абонентську плату, так як до будинку послуги із теплопостачання надаються. Також, на спростування доводів позивачки ОСОБА_1 , зазначених у позовній заяві, вказала, що дійсно нарахування за послуги із постачання теплової енергії та за абонентське обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , спочатку здійснювались на особовий рахунок НОМЕР_2 (споживач " ОСОБА_2 "), у зв`язку з технічною помилкою. Разом з тим, після скасування судом судового наказу, позивачка звернулась до ЛМКП «Львівтеплоенерго», де їй було роз`яснено про таку помилку, та відповідно ці нарахування були перенесені на особовий рахунок позивачки НОМЕР_1 , оскільки вона із сім`єю були споживачами житлово-комунальних послуг, починаючи із 2015 року.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Згідно із частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється учасниками справи, позивачка ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 проживають у квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується ордером на житлове приміщення №0004577 від 03.07.2015, виданим Виконавчим комітетом Львівської міської ради.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Позивачці для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно доположень ст.509ЦК України,зобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно зч.5ст.13Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за №830, фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, а також факт отримання послуги.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.
Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017).
Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005(чинних на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Встановлено, що 01.12.2021 між споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (теплопостачання).
Даний договір є публічним договором приєднання, має на меті надання послуг з постачання теплової енергії споживачам. Зазначений договір розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua. За умовами вказаного договору, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено та не оспорюється учасниками справи, що квартира позивачки відключена від внутрішньобудинкових мереж та в такій встановлено індивідуальну систему опалення. Однак, влаштування в квартирі ОСОБА_1 автономної системи теплопостачання не звільняє її від плати за опалення місць загального користування, передбаченого п. 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (чинних на час виникнення спірних правовідносин), а також абонентської плати за надані послуги.
Пунктом 14 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно доМетодики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Відповідно постанови Верховного Суду від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Окрім цього, з опитувального листа споживача теплової енергії, наданого ЛМКП «Львівтеплоенерго» вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , є об`єктом теплоспоживання.
Так, згідно з наданими позивачкою розрахунками ЛМКП «Львівтеплоенерго» за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.11.2024 зазначено борг в розмірі 5670,35 грн за послугу з постачання теплової енергії, а у період з 01.07.2014 по 30.07.2024 здійснено нарахування плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії в розмірі 749,58 грн.
Позивачкою ОСОБА_1 не спростовано зазначених розрахунків, із врахуванням наведених вище норм та обставин справи, в тому числі в нарахувань за постачання теплової енергії за два місяці 2015 року.
Більше того, встановлено, що у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, у якій предметом позову є стягнення зазначеної заборгованості, яку позивачка ОСОБА_1 не визнає. Фактично дана позовні заява є запереченнями ОСОБА_1 на позовну заяву ЛМКП «Львівтеплоенерго», в тому числі і щодо її заяви про застосування строку позовної давності, яку вона вправі заяви в ході розгляду позовної заяви, пред`явленої ЛМКП «Львівтеплоенерго» до неї.
Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно із ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положеньст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 5, 6ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході судового розгляду даної справи позивачкою не доведено належними та допустимим доказами неправомірність нарахувань відповідачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відтак позовні вимоги щодо визнання нарахувань боргу за послуги теплопостачання неправомірними, зобов`язання скасувати нарахування боргу та визнання включення до боргу сум за два місяці центрального опалення у 2015 році неправомірним, є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Не підлягає задоволенню і похідна вимога позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, внаслідок морального тиску та стресу від блокування рахунків, в розмірі 10 000 грн, оскільки протиправності дій відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» в ході розгляду справи не встановлено, а також не встановлено наявності шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними.
Щодо судового збору, суд зазначає таке.
Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, у зв`язку із наявністю в неї другої групи інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , судові витрати слід віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 265 ЦПК України,
у х в а л и в:
у задоволенні позову ОСОБА_1 доЛьвівського міськогокомунального підприємства«Львівтеплоенерго» прозобов`язаннявчинити дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.04.2025.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1.
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК
Судове рішення № 126400605, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 07.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/726/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: