Ухвала суду № 126400291, 07.04.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/8574/24

Провадження № 1-в/442/11/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі подання начальника державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) ОСОБА_3 про приведення вироку до вимог Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів від 18.07.2024 стосовно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого 29.04.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув?язнення, який становить два дні та остаточно визначено покарання 4 роки 11 місяців 29 днів позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; засуджений: 21.07.2017 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місяця арешту, за ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 29.04.2016 і остаточно до відбуття 5 років позбавлення волі,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

До Дрогобицького міськрайонного суду надійшло подання начальника державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) ОСОБА_3 , в якому просить у зв?язку із скасуванням кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення звільнити від кримінальної відповідальності засудженого за вироком від 21.07.2017 Трускавецького міського суду Львівської області. Вважати, таким, що відбуває покарання за вироком від 29.04.2016 Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув?язнення, який становить два дні та остаточно визначити покарання 4 років 11 місяців 29 днів позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки. Направити для відбуття покарання у відповідний орган пробації.

В обгрунтування подання зазначає, що в державній установі „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) відбуває покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий 29.04.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув?язнення, який становить два дні та остаточно визначено покарання 4 роки 11 місяців 29 днів позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки; засуджений: 21.07.2017 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 місяця арешту, за ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 29.04.2016 і остаточно до відбуття 5 років позбавлення волі.

В мотивувальній частині вироку від 21.07.2017 встановлено, що ОСОБА_4 08.05.2017 шляхом вільного доступу, таємно викрав майна на загальну суму 191,75 грн, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на зазначену суму.

Станом на 01.01.2017 року 2 неоподаткованих мінімуми доходів громадян становили 1 600,00 грн.

Учасники справи подали заяви про розгляд справи без їх участі та підтримання подання.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали подання та додані до нього матеріали, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09.08.2024 набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів від 18.07.2024 № 3886-ІХ .

Відповідно до вказаного Закону стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями частини 1 статті 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Відповідно до вироку Трускавецького міського суду Львівської області від 21.07.2017 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначено йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком один місяць; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту міру покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.04.2016 в виді позбавлення волі строком 4 роки 11 місяців та остаточно призначено ОСОБА_4 міру покарання у виді позбавлення волі строком п`ять років.

Відповідно до мотивувальної частини вироку Трускавецького міського суду Львівської області від 21.07.2017 ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) (потерпілому заподіяна шкода на суму 191,75 грн).

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ „Перехідні положення Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

Станом на 01.01.2017 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 600 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 800 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 21.07.2017 завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки майна, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

При цьому, суд враховує, що відповідно до довідки № 23034436584916250224 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.01.2018 переховувався та перебував у розшуку до його затримання 02.02.2023 на пункті пропуску Корчова-Краківець, а тому вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.04.2016 слід скерувати до уповноваженого органу пробації для виконання вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.04.2016.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів, суд

постановив:

подання задовольнити.

У зв`язку з усуненням караності діяння негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання за вироком Трускавецького міського суду Львівської області від 21.07.2017.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40) негайно.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбув покарання за вироком від 29.04.2016 Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув?язнення, який становить два дні та остаточно визначити покарання 4 роки 11 місяців 29 днів позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки у зв`язку із закінченням іспитового терміну.

На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення учасники судового провадження можуть подати апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 07.04.2025.

Суддя ОСОБА_1