Ухвала суду № 126400084, 07.04.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4823/24

Провадження №: 2-др/336/17/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Боєва Є.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій, посилаючись на ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України та Закон України «Про адвокатуру», просив стягнути судові витрати (витрати на правничу допомогу) у розмірі 6500 гривень у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про захист прав споживача,

Заяву обґрунтовано тим, що позивач поніс витрати на правничу допомогу у цій справі у розмірі 6500 грн, які понесені задля складення позовної заяви та консультацій відповідно до акту від 13.12.2024 між позивачем та адвокатом Швайковським А.А.

До заяви додано: акт від 30.03.2025 наданих послуг за договором надання правової допомоги від 26.04.2023, а також екземпляр заяви із копією акта.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 336/4823/24, а також вказану заяву, суд дійшов такого висновку.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Отже, за змістом вказаної норми ЦПК України цей строк є процесуальним.

Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-п`ятою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При поданні заяв (клопотань), для чого законом визначений певний процесуальний строк, учасник справи має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналіз положень статті 126, частини восьмої статті 141 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що у випадку неподання доказів витрат протягом визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України п`ятиденного строку клопотання про подання таких доказів повинно залишатися судом без розгляду, якщо стороною не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку або причини пропуску цього строку визнано судом не поважними.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.05.2024 адвокат Швайковський А.А. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про захист прав споживача.

До позовної заяви докази понесення витрат на професійну правничу допомогу не долучалися, хоча у прохальній частині позову викладено клопотання про покладення судових витрат на відповідача.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21.08.2024, що постановлено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, позовні вимоги були задоволені.

Вказане рішення позивач та його представник отримали через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» 21.08.2024, що підтверджується відповідними довідками.

З вказаною заявою про ухвалення додаткового рішення адвокат звернувся 04.04.2025.

Тобто, заяву подано із суттєвим пропуском строку, передбаченого ч.8 ст.141 ЦПК України, а клопотання про його поновлення адвокатом не заявлялось.

Суд звертає увагу, що, у випадку якщо сторона з поважних не могла подати до постановлення рішення у справі докази , що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду. В разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постанові Верховним Судом від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21.

Таким чином, оскільки питання про поновлення строку для подання доказів про судові витрати представник позивачки не порушує, як і не надає доказів поважності ненадання таких доказів під час судового розгляду, то суд доходить до висновку про залишення даної заяви без розгляду.

Крім того, з позивач, звертаючись до суду із цією заявою, доказів направлення її копії та долученого до неї документу представнику відповідача не надав.

Постановою КЦС ВС №211/2832/19 від 17.01.2024 зазначено, що встановивши порушення установленого процесуальним законодавством порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме не направлення на адреси інших учасників справи документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, суд має повернути без розгляду клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає правилу ч.4 ст.183 ЦПК України.

Вказана обставина є самостійною підставою для повернення заяви.

Отже, з огляду на вищевказане, судо доходить висновку, що подана позивачем заява про стягнення судових витрат підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат (ухвалення додаткового рішення) у справі за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» про захист прав споживача - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.С. Боєв