Ухвала суду № 126397109, 07.04.2025, Миронівський районний суд Київської області

07.04.2025 Єдиний унікальний № 371/970/23

провадження № 2-п/371/6/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/970/23

Провадження № 2-п/371/6/25

Миронівський районнийсуд Київськоїобласті вскладі суддіКапшук Л.О.,розглянувши заяву ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення усправі запозовом Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

23 квітня 2024 року у справі ухвалено судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором з урахуванням заборгованості за відсотками у розмірі 112534 гривні 00 копійок та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2147 гривень 20 копійок, всього 114681 (сто чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 20 копійок.

01 квітня 2025 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Миронівського районного суду Київської області від 23 квітня 2024 року у справі № 371/970/23.

Обґрунтовуючи вимоги заяви, відповідач ОСОБА_1 зазначила, що не погоджується із зазначеним судовим рішенням, яке ухвалене 23 квітня 2024 року за її відсутності. Вона дізналася про існування зазначеного рішення лише після телефонного дзвінка представника позивача з метою врегулювання проблемної заборгованості.

13 березня 2025 року вона ознайомилася із матеріалами справи. Зазначила, що у матеріалах справи немає належного доказу на підтвердження вручення про їй оскаржуваного рішення, оскільки підпис отримувача у повідомленні про вручення судового рішення візуально взагалі не схожий на підпис у повідомленні про вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто проставлений різними людьми.

Також зазначила, що у повідомленні про вручення від 24 квітня 2024 року підпис проставлено у графі «за довіреністю», хоча ніякої довіреності на отримання кореспонденції вона ніколи нікому не надавала. Заявляє, що оскаржуване рішення вона не отримувала.

Оскільки вона фактично ознайомилася зі змістом оскаржуваного рішення 13 березня 2025 року під час ознайомлення із матеріалами судової справи, вважає, що строки на подання заяви про перегляд заочного рішення повинні розпочинатися саме із цієї дати. Через об?єктивні сумніви у отриманні саме нею оскаржуваного рішення, у суду є всі підстави для поновлення їй пропущених строків на оскарження заочного рішення.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд заочного рішення, зазначила, що вона не отримувала ухвалу про відкриття провадження, тому не могла надати свої заперечення на позовні вимоги (відзив). Наявні об?єктивні сумніви в отриманні кореспонденції з копією ухвали про відкриття провадження 31 січня 2024 року саме нею, оскільки підпис отримувача у повідомленні про вручення такої кореспонденції візуально взагалі не схожий на підпис у повідомленні про вручення судовго рішення.

Зауважила, що не змогла реалізувати передбачений законом спосіб захисту її порушених прав та надати свої заперечення, контраргументи проти позову. Не вважає це зловживанням правом, оскільки вона лише просить скасувати заочне рішення для можливості взяти участь в судовому засіданні, подати відзив на позовну заяву, в якому навести свої заперечення, для можливості реалізувати свої права, визначені законами України.

Зазначила, що у порушення умов кредитного договору позивач нараховував відсотки за користування кредитом до 19 вересня 2022 року, тобто після спливу строку кредитування, що розпочався з 19 листопада 2021 року. Зазначене суперечить правовим висновкам Верховного Суду у справах № 444/9519/12 від 28 березня 2018 року, № 310/11534/13-ц від 04 липня 2018 року, № 202/4494/16-ц від 31 жовтня 2018 року. Тому вимоги позивача про стягнення процентів за кредитом після спливу строку кредитування задоволенню не підлягають.

Також зазначила, що встановлення у кредитному договорі розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов?язання за кожен день прострочки, що склало 94934,00 грн, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тіло кредиту складає лише 17600,00 грн.

Просила поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Миронівського районного суду Київської області від 23 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Укр КредитФінанс» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіта призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Дослідивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та матеріалів цивільної справи ЄУН 371/970/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд дійшов таких висновків.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення.

На підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до статті 282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленимстаттями 263і265цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Згідно із статтею 283 ЦПК Україн, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України).

З огляду на зазначені норми ЦПК України, ухвалення судом заочного рішення відбувається за умови постановлення судом ухвали про заочний розгляд справи у відповідності до статті 281 ЦПК України, наявності одночасного існування обставин, визначених частиною 1 статті 280 ЦПК України, зазначення в ухваленому рішенні про строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Необхідно зауважити, що ЦПК України встановлює особливий порядок оскарження заочного рішення відповідачем: відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може переглянути суд, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручили у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд цього рішення, якщо подасть таку заяву протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суд може також поновити у разі пропуску з інших поважних причин.

23 квітня 2024 року Миронівський районний суд Київської області ухвалив рішення у справі ЄУН 371/970/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З огляду на відсутність одночасного існування обставин, визначених частиною 1 статті 280 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводилися содом за правилами спрощеного позовного провадження без застосування особливостей, встановлених Главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України. Ухвала про заочний розгляд справи судом не постановлялася.

З цих підстав у рішенні відсутні дані про те, що воно ухвалене із застосуванням особливостей, встановлених Главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України. Тож і строк та порядок оскарження зазначеного судового рішення у резолютивній частині зазначений без роз?яснення строку і порядку подання заяви про перегляд такого рішення, оскільки подання такої заяви не передбачено нормами процесуального законодавства. Таке рішення підлягає оскарженню у порядку та строки, які визначені статтями 352, 354, 355 ЦПК України.

Тож, відповідач ОСОБА_1 безпідставно дійшла висновку, що судове рішення є заочним і у неї наявне право на звернення із заявою про його перегляд, як заочного рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3ЦПК Українивстановлено,що цивільнесудочинство здійснюєтьсявідповідно доКонституціїУкраїни,цього Кодексу,ЗаконуУкраїни«Про міжнароднеприватне право»,законів України,що визначаютьособливості розглядуокремих категорійсправ,а такожміжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Тож учасник справи може реалізовувати свої процесуальні права у порядку, встановленому зазначеними нормативними актами.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до статті 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення від 23 квітня 2024 року, визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

На цей час абзац другий частини першої статті 354 ЦПК України чинний в редакції Закону№ 4173-IX від 19 грудня 2024 року, зокрема, якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тож, визначений статтею 354 ЦПК України строк оскарження судового рішення від 23 квітня 2024 року минув. Судове рішення набрало законної сили.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень суду.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Частиною 2 статті 44 ЦПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Зловживання процесуальними правами це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах.

Частинами 3 та 4 статті 44 ЦПК України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи № 371/970/23 та змістом рішення від 23 квітня 2024 року, отже їй очевидно було відомо про те, що зазначене рішення не є заочним. Також суд враховує, що відповідачу, яка можливо і не обізнана із нормами процесуального права, правничу допомогу надає адвокат Миронюк Д.Д., який в силу професійних обов?язків повинен бути обізнаний із правилами оскарження судових рішень, ухвалених при заочному розгляді справи та у загальному порядку.

Тож, подання заяви про перегляд заочного рішення на рішення, яке не ухвалювалося без застосування особливостей, встановлених Главою 11 «Заочний розгляд справи» ЦПК України, не передбачене цивільним процесуальним кодексом та може призвести до штучного поновлення строків оскарження такого рішення, а тому у таких діях наявні ознаки зловживання правом.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що подана відповідачем ОСОБА_1 заява про перегляд заочного рішення підлягає поверненню без розгляду.

Водночас відповідач ОСОБА_1 не позбавлена доступу на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення з урахуванням приписів статті 354 ЦПК України, зокрема, за наявності обставин, визначених частиною 2 статті 354 ЦПК України. Вирішення питання про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою віднесено до компетенції апеляційного суду і вирішується на стадії відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 12, 44, 260, 261, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз?яснити ОСОБА_1 , що вона не позбавлена доступу на апеляційне оскарження рішення Миронівського районного суду Київської області з урахуванням приписів статті 354 ЦПК України, зокрема, за наявності обставин, визначених частиною 2 статті 354 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційноїскарги

протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя Л.О.Капшук