Ухвала суду № 126394983, 03.04.2025, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6304/24

Провадження № 1-кп/0182/473/2025

У Х В А Л А

Іменем України

03.04.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу та клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12024041340001216 від 02.10.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 :

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 (доставленого під вартою),

захисника - ОСОБА_5

потерпілого - ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Також прокурор зазначив, що відносно обвинуваченого ухвалено обвинувальний вирок із призначеним покаранням у виді обмеження волі (покарання не відбуте), при цьому обвинувачений законних джерел доходу не має і може заробляти на життя вчиняючи корисливі злочини, тому вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти заявленого клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації.

4.Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає зазначені прокурором ризики необґрунтованими та недоведеними, також послався на відсутність доказів доведення ризиків наведених прокурором.

5.Потерпілий ОСОБА_6 підтримав заявлене клопотання прокурора та просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

7.Вислухавши думку учасників судового провадження суд враховує таке.

8.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 12 квітня 2025 року включно. Також судом визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

10. Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

11.Суд звертає увагу на те, що положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, суд користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ).

12.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

13.Суд, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри/пред`явленого обвинувачення, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра/обвинувачення обґрунтованим, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

14.Суд, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_3 підозра/обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченою ч.4 ст.185 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.

15.Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

16.Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

17.Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, який є тяжкими злочином (відсутність міцних соціальних зв`язків, родини, а мати обвинуваченого на яку посилається обвинувачений до суду із відповідними заявами не зверталась, наявність вироку суду який передбачає відбуття покарання у виді обмеження волі, його вік та стан здоров`я); ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадження, оскільки останні ще не допитані судом; ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, а також враховуючи його репутацію.

18.Крім того, стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Обставини на які посилається обвинувачений не можуть бути у даному випадку достатніми стимулюючими факторами для гарантування належної процесуальної поведінки та зміни запобіжного заходу.

19.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 днів, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.

20.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями 177, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

2.У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 30 травня 2025 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 07.04.2025.

Суддя: ОСОБА_1