Рішення № 126394222, 07.04.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/264/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", 61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29 до Фізичної особи - підприємця Головко Олександра Миколайовича, АДРЕСА_1 простягнення 33 829,73 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Головко Олександра Миколайовича про стягнення суми боргу за договором оренди № 7401 у розмірі 30 887,05 грн., інфляційні втрати у розмірі 2400,22 грн., 3 % річних у розмірі 542,46 грн.

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання умов договору оренди № 7001 від 29.01.2020 року нерухомого майна укладеного між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради від імені якої діє виконавчий орган Харківської міської ради Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Головко Олександром Миколайовичем (орендар).

Відповідно до якого позивач є балансоутримувачем, оскільки рішення від 25.05.2022 року № 156 Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області "Про передачу майна в господарське відання" було вилучено з господарського відання КП "Підземне місто" нерухоме майно згідно з додатками 1, 2, та передано в господарське відання позивача нерухоме майно згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 27 додатку № 1 до рішення (перелік нерухомого майна, яке вилучається з господарського відання комунального підприємства "Підземне місто" для подальшої передачі Комунальному підприємству "Харківський метрополітен" - підземний підвуличний пішохідний перехідний перехід № 2 біля станції метро "Індустріальна", площа 2 500,70 кв.м.

Згідно розпорядження Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 08.06.2022 року № 25 "Про передачу майна в господарське відання та на баланс" було вилучено з 01.06.2022 року майно КП "Південне місто" з господарського відання у кількості 997 одиниць загальною первісною вартістю 2 254 300 045,95 грн., з балансу у кількості 31 одиниці загальною первісною вартістю 124 390,00 грн. згідно з актом приймання - передачі (додаток № 1) та передано з 01.06.2022 року майно КП "Харківський метрополітен" в господарське відання та на баланс згідно з актом приймання - передачі основних засобів (додаток № 2).

Крім того, позивачем у 1 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/264/25. Задоволено клопотання позивача викладене у 1 пункті прохальної частини позовної зави про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи № 922/264/25 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, строк на подачу пояснень протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання позовної заяви (із доказами направлення їх учасникам справи, опис вкладення у цінний лист, або використання електронних кабінетів у ЄСІТС). Зобов`язано позивача у триденний строк з дня отримання даної ухвали направити на адресу 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради копію позовної заяви та доданих до неї документів (із описом вкладення у цінний лист або через використання електронного кабінету у ЄСІТС), та надати такі докази до суду. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Звернуто увагу відповідача, що у зазначений строк, відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Докази такого надіслання надати суду, із описом вкладеного у цінний лист, або використання електронних кабінетів у ЄСІТС. Звернуто увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України). Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 03.02.2025 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом на адресу відповідача Фізичної особи - підприємця Головко Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ) та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16) які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, ухвалу суду від 03.02.2025 року про відкриття провадження у справі № 922/264/25, яку було направлено на адресу відповідача було повернуто поштовим відділенням "Укрпошти" на адресу суду 11.02.2025 року (штрих код поштового відправлення 0610228260129)

Ухвалу суду від 03.02.2025 року про відкриття провадження у справі № 922/264/25 яку було направлено на адресу 3-ї особи було отримано адресатом 12.02.2025 року (штрих код поштового відправлення 0610229200286).

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Згідно з частиною 2 статтею 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Частинами 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб визначено, що фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов`язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене, суд зазначає, що не отримання судової кореспонденції є суб`єктивною поведінкою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, проте, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача та 3-ю особу про розгляд справи у суді.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, станом на 04.04.2025 року відповідач відзив на позов не надав, 3-я особа також не надала пояснень, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач та 3-я особа мали достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву та пояснень у справі, однак відповідним правом на їх подання не скористалися, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин ані відповідачем, ані 3-ю особою, до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач та 3-я особа не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та письмових пояснень, тому вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 29.01.2020 року між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради від імені якої діє виконавчий орган Харківської міської ради - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (3-я особа, орендодавець) та фізичною особою - підприємцем Головко Олександром Миколайовичем (відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 7401 нерухомого майна.

Пунктом 10.1. договору. сторони погодили, що цей договір діє з 29.01.2020 року до 29.01.2025 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення № 15, загальною площею 4,6 кв.м., у підземному підвуличному пішохідному переході № 2 біля станції метро «Індустріальна» в минулому - станція метро «Пролетарська»), розташоване за адресою: м. Харків, пр.-т. Московський, 293-М та знаходиться на балансі КП «Підземне місто». Майно належить на праві комунальної власності Територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради на підставі свідоцтва про право власності № 24091911, виданого 10.07.2014 року Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області. Право власності на майно (реєстраційний номер 40431463101) зареєстроване 08.07.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Духно Т.В., Харківське міське управління юстиції, Харківська обл., згідно Витягу про реєстрацію № 24092117 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 10.07.2014 року, номер запису про право власності 6292788. Право оренди цього майна отримано орендарем на підставі наказу Управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 7 від 11.01.2020 року «Про затвердження результатів вивчення попиту орендарів на об`єкти оренди».

Майно передається в оренду з метою використання: торгівельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (пункт 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору. сторони визначили, що набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Відповідно до пункту 3.1. договору, вартість об`єкта оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і становить 230 200,00 грн. станом на 14.11.2019 року.

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропозиції її розподілу (далі - методика) / додаток № 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради 7 скликання № 755 / 17 від 20.09.2017 року. Базова орендна плата становить 1533,13 грн. без ПДВ за грудень 2019 року. Ставка орендної плати становить 8 % (вісім відсотків) (пункт 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору, сторони погодили. що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання - передачі.

Нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання - передачі майно або з моменту припинення договору відповідно до пункту 10.6. (пункт 3.4. договору).

Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця за попередній місяць до 20-го числа поточного місяця (пункт 3.5. договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (пункт 3.6. договору).

Орендна плата перераховується: 30 % на поточний рахунок балансоутримувача; 70 % до бюджету (пункт 3.7. договору).

Також, 29.01.2020 року між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме акт приймання - передачі нерухомого майна.

За твердженнями позивача, відповідно до рішення Харківської міської ради від 25.05.2022 року № 156 « Про передачу майна в господарське відання» було вилучено з господарського відання КП «Підземне місто» нерухоме майно згідно з додатками 1,2. Передано в господарське відання КП «Харківський метрополітен» нерухоме майно згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 27 датку № 1 до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.05.2022 року № 156 перелік нерухомого майна, яке вилучається з господарського відання КП «Підземне місто» для подальшої передачі КП «Харківський метрополітен» визначено - нерухоме майно, а саме: Підземний підвуличний пішохідний перехід № 2 біля станції метро «Індустріальна».

Розпорядженням Департаменту економіки та комунального майна Управління комунального майна та приватизації від 08.06.2022 року № 25 про передачу майна в господарське відання та на баланс, вилучено з 01.06.2022 року майно КП «Підземне місто»: - з господарського відання у кількості 997 одиниць загальною первісною вартістю 2 254 300 045,95 грн.; - з балансу у кількості 31 одиниць загальною первісною вартістю 124 390,00 грн. згідно з актом приймання -передачі (додаток № 1). Передано з 01.06.2022 року майно КП «Харківський метрополітен»: в господарське відання у кількості 997 одиниць загальною первісною вартістю 2 254 300 045,95 грн.; - на баланс у кількості 31 одиниці загальною первісною вартістю 124 390,00 грн. згідно з актом приймання - передачі (додаток 2).

Пунктом 27 додатку № 1 акту приймання - передачі особових засобів /нерухоме майно/ визначено: П0220285 - підземний підвуличний пішохідний перехід № 2 біля станції метро «Індустріальна», м. Харків, прп. Героїв Харкова 293-М.

Таким чином, як зазначає позивач, балансоутримувачем орендованого відповідачем майна є КП «Харківський метрополітен», про що було повідомлено відповідача листами вих. № 27/628/01- 09 від 27.03.2024 року, № 27/1553/01-09 від 24.07.2024 року, із зазначенням змінених реквізитів для оплати заборгованості. Також було направлено акти здачі - прийняття робіт для оплати.

Також, було направлено на адресу відповідача акти звіряння розрахунків, про що свідчить лист вих. № 27/2706/01- 09 від 02.12.2024 року.

За твердженнями позивача, відповідач, як орендар, належним чином не виконав обов`язки зі сплати орендних платежів у строки, порядку та розмірі, встановленими договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з оплати орендної плати за договором у сумі 30 887,05 грн за період з жовтня 2022 по 04.12.2024 року, а саме:

- жовтень 2022 року - січень 2024 року 18 418,61 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 316/1);

- лютий 2024 року 1 186,25 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 911/1);

- березень 2024 року 1192,18 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 1653/1);

- квітень 2024 року 1194,57 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 2109/1);

- травень 2024 року 1201,73 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 2621/1);

- червень 2024 року 1228,17 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 2219/1);

- липень 2024 року 1228,17 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 3824/1);

- серпень 2024 року 1254,07 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 4353/1);

- вересень 2024 року 1254,07 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 4989/1);

- жовтень 2024 року 1276,65 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 5412/1);

- листопад 2024 року 1 300,90 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 5985/1);

та з 01.12.2024 року по 04.12.2024 року - 170,21 грн. (акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 6539/1).

За твердженнями позивача, кінцева дата утворення заборгованості визначено згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 року у справі № 922/1951/24, відповідно до якої залишено в силі рішення Господарського суду Харківської області від 26.08.2024 року у справі № 922/1951/24 яким, суд вирішив розірвати договір оренди № 7401 від 29.01.2020 року укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Головко О.М.

Оскільки відповідачем порушено свої зобов`язання щодо сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими договором, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Окрім того, на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до частини 1 статті 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктами 3.5., 3.6. договору сторони погоди, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця за попередній місяць до 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачує ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

З матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становить 30 887,05 грн. (відповідно до наведеного у тексті позовної заяви розрахунку суми позовних вимог).

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення позивачем суми боргу у розмірі 30 887,07 грн. за заявлений період з жовтня 2022 року по 04.12.2024 року та встановлено, що нарахування починаються з жовтня 2022 року по 04.12.2024 року та становлять суму у загальному розмірі 30 887,07 грн. у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк якого в подальшому був неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022 та від 16.11.2022 року № 2738-ІХ. Зокрема Указом від 16.11.2022 року № 2738-ІХ дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 року строком на 90 діб, тобто до 19.02.2023 року.

При цьому, з початком воєнного стану, Кабінетом Міністрів України для регулювання процесів оренди комунального й державного майна на цей період 27.05.2022 року було прийнято Постанову № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" для регулювання процесів оренди комунального й державного майна на цей період.

Підпунктом 2 пункту 1 постанови визначено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях);

Підпунктом 4 пункту 1 даної постанови визначено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше:

орендарям єдиних майнових комплексів (їх структурних підрозділів), крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 75 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);

орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації);

орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту;

З аналізу вищевикладеного слідує, що на підставі постанови у період з 01.10.2022 року орендна плата мала складати 50 % розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення позивачем із відповідача суми орендної плати (відповідно до наведеного позивачем у тексті позовної заяви розрахунку суми боргу із урахуванням актів здачі - прийняття робіт (надання послуг)), та встановлено, що позивачем не було дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", та здійснено нарахування орендної плати після 01.10.2022 року у повному розмірі, а не як визначено постановою 50 %.

При цьому, у наведеному позивачем у тексті позовної заяви розрахунку суми боргу, так і у доданих до позовної заяви актів здачі - прийняття робіт (надання послуг), відсутні будь-які посилання, чи врахування позивачем при здійсненні нарахування орендної плати за період з жовтня 2022 року по 04.12.2024 року вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

Судом здійснено власний розрахунок за загальний період з жовтня 2022 року по 04.12.2024 року, та встановлено, що 50 % розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) становить суму у загальному розмірі - 15 450,61 грн. із урахуванням ПДВ 100%.

Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, доказів сплати заборгованості з орендної плати чи контррозрахунку заборгованості відповідачем до суду надано так і не було.

Враховуючи вищевикладене, та із урахуванням встановлених судом обставин щодо нарахування орендної плати, та періодів які заявлені позивачем, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за договором, у зв`язку із чим. за розрахунком суду, обґрунтованою є сума заборгованості у розмірі загальному розмірі 15 450,61 грн. за загальний період з жовтня 2022 року по 04.12.2024 року.

В частині стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі - 15 436,44 грн.

У зв`язку зі неналежним виконанням зобов`язань за договором, позивачем було заявлено до стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 542,46 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2 400,22 грн. (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог за загальний період з 01.04.2024 року по 20.01.2025 року).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, як встановлено вище судом, позивачем нарахування орендної плати за період з жовтня 2022 року по 04.12.2024 року було здійснено без урахування вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", у зв`язку зі чим. судом було здійснено власний розрахунок суми орендної плати із урахуванням вищевикладеної постанови.

Враховуючи вищевикладене, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат потрібно здійснювати із урахуванням розміру орендної плати 50 % відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", а не як помилково враховано позивачем у розмірі 100 % (тобто, позивач мав здійснити нарахуванням 30 % із урахуванням постанови, та зменшити нарахуванням орендної плати за період з жовтня 2022 року по 04.12.2024 року на 50 %).

У зв`язку із чим, судом було здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних за загальний період з 01.04.2024 по 20.01.2025 року із урахуванням встановленої до стягнення суми орендної плати в онлайн системі "Ліга Закон" та встановлено що вірною є сума 3 % річних у загальному розмірі 271,31 грн.

У заявлених до стягнення 271,15 грн. - 3 % річних суд відмовляє, як в безпідставно заявлених.

Також, судом із урахуванням встановленої суми боргу, здійснено перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат за загальний період з 01.04.2024 по 31.12.2024 року в онлайн системі "Ліга Закон" та встановлено що вірною є сума інфляційних втрат у загальному розмірі 1 200,55 грн.

У заявлених до стягнення 1 199,67 грн. - інфляційних втрат, суд відмовляє, як в безпідставно заявлених.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів здійснення повної та своєчасної сплати суми боргу за договором, або спростування заявлених позивачем до стягнення сум, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: суми боргу за договором оренди № 7401 у розмірі 15 450,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 200,55 грн., та 3 % річних у розмірі 271,31 грн.

В частині стягнення суми боргу за договором оренди № 7401 у розмірі 15 436.44 грн., інфляційних втрат у розмірі 1199,67 грн. та 3 % річних у розмірі 271,15 грн. - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 514,68 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 331,Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Головка Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29, ЄДРПОУ 04805918) суму боргу за договором оренди № 7401 у розмірі 15 450,61 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 200,55 грн., 3 % річних у розмірі 271,31 грн. та судовий збір в розмірі 1 514,68 грн.

Видати наказі після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми боргу за договором оренди № 7401 у розмірі 15 436.44 грн., інфляційних втрат у розмірі 1199,67 грн. та 3 % річних у розмірі 271,15 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29, ЄДРПОУ 04805918);

відповідач: Фізична особа - підприємець Головко Олександр Миколайович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16, ЄДРПОУ 14095412).

Повне рішення складено "07" квітня 2025 р.

Суддя О.О. Ємельянова