Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 212/9436/23
2/212/657/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участю секретаря судового засідання Савінської А.О., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мартинової Н.Ю., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-
В С Т А Н О В И В:
23 листопада 2023 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі- відповідачі) в якому просив стягнути з останніх заборгованість по оплаті за надану послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2023 року у розмірі 33307,02 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 9867,88 гривень, 3% річних у розмірі 2730,36 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 180,54 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є постачальником послуги з теплової енергії (централізованого опалення) за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані за вказаною адресою, не здійснюють оплату за отриману послугу з постачання теплової енергії (централізованого опалення), у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2023 року. Оскільки відповідачі не здійснюють оплату за отримані послуги з централізованого опалення, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2024 року позов задоволено.
Ухвалою суду від 26 листопада 2024 року за заявою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мартинової Н.Ю. про перегляд заочного рішення, рішення суду від 26 січня 2024 року скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, роз`яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.
07 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мартинова Н.Ю. подала до суду заяву про застосування строків позовної давності, в обґрунтування якої зазначила, що позивач звернувся до суду із позовом 01 листопада 2023 року, просить стягнути заборгованість, що виникла за період з 01.10.2013 по 30.09.2023, а тому вимога про стягнення заборгованості з 01.10.2013 по 31.10.2020 є такою, що виходить за межі позовної давності, у зв`язку з чим просила застосувати до заявлених вимог позовну давність, відмовити у задоволенні позову.
17 січня 2025 року представник позивача подала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що відповідачами було здійснено часткову оплату за послуги з централізованого опалення у грудні 2013, березні 2014 року, а тому, на думку представника позивача, перебіг позовної давності постійно переривався вчиненням особами дій, що свідчили про визнання боргу. Також зазначила, що строк позовної давності продовжився на строк дії карантину встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 №211, а тому, станом на дату подачі позовної заяви строк позовної давності не сплив та продовжився на строк дії карантину.
Представник позивача до суду не з`явилася, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила ухвали рішення за наявними у справі доказами.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мартинова Н.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову, просила застосувати до позовних вимог строк позовної давності. Також зазначила, що відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності від неї до суду не надходило.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідност. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 15,16).
Квартира заадресою: АДРЕСА_1 перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», та відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) (а.с. 9).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 жовтня 2013 року по 30 вересня 2023 року, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , складає 33307,02 гривень, плата за абонентське обслуговування складає 180,54 гривень (а.с. 8).
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст.67,68,162 Житлового Кодексу Українизобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року - між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.
Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьоїстатті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина першастатті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року).
Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Дослідивши розрахунок заборгованості, розрахунки сум компенсації за інфляцію та 3% річних, які не оспорювались відповідачами, суд дійшов висновку про підтвердження факту наявності заборгованості відповідачів по оплаті послуг з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по вересень 2020 року в сумі 33307,02 грн., заборгованості з плати за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по вересень 2023 року у розмірі 180,54 гривень, а також погоджується із розрахунком інфляційних втрат в сумі 9867,88 грн. та 3% річних в сумі 2730,36 грн.
Отже, на думку суду, обставини порушення відповідачами оплати за спожиту теплову енергіює доведеними у межах суми заборгованості у розмірі 33307,02 грн. за період з жовтня 2013 року по вересень 2023 року, порушення оплати за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по вересень 2023 року у розмірі 180,54 гривень.
Згідно інформації приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Журавель О.О. від 15.01.2025 встановлено, що за виконавчим документом 212/9436/23, 2/212/548/24 від 14.06.2024 з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» стягнуто 8374,54 гривень (а.с.148).
У поданій до суду заяві представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мартинова Н.Ю. просила застосувати позовну давність.
За нормамист. 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та діяв й на час ухвалення оскаржуваного рішення суду.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.
У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі 679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин настрок дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.
За таких обставин, законом передбачено продовження позовної давності щодо вимог за якими перебіг позовної давності не закінчився станом на 02 квітня 2020 року.
Оскільки, перебіг трирічної позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за квітень 2017 року закінчився під час дії карантину, а тому ці строки продовжуються, що свідчить про дотримання позивачем позовної давності при зверненні до суду з даним позовом щодо стягнення заборгованості за період з 02 квітня 2017 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість повинна бути стягнута за період з квітня 2017 року по вересень 2023 року, з урахуванням стягнутої приватним виконавцем суми у розмірі 8374,54 гривень, що становить 15890 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 року по вересень 2023 року у розмірі 180,54 гривень.
Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання(підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Однак, оскільки судом визначена до стягнення заборгованість за період з квітня 2017 року по вересень 2023 року, то і суми інфляційних витрат та 3% річних підлягають стягненню за цей же період у розмірі 2777,68 грн. та 1343,21 грн. відповідно.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення у розмірі 15890,99 грн., плати за абонентське обслуговування у розмірі 180,54 грн., інфляційні витрати у розмірі 2777,68 грн., 3 % річних у розмірі 1343,21 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, і звільнений відсплати судовихвитрат, стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1175,60 грн.
Керуючись ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 263-265,268 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) у розмірі 15890,99 гривень, плату за абонентське обслуговування у розмірі 180,54 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 2777,68 гривень, 3% річних у розмірі 1343,21 гривень, всього 20 192 (двадцять тисяч сто дев`яносто дві) гривні 42 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 1 175 (одна тисяча сто сімдесят п`ять) гривень 60 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно доч.5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.
Відповідачі:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 28 березня 2025 року.
Суддя: О. В. Колочко
Судове рішення № 126393849, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 24.03.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 212/9436/23. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: