Рішення № 126391673, 27.03.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025м. ДніпроСправа № 904/532/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" (Запорізька обл.,

м. Запоріжжя)

до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Крюкова Д.О.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення заборгованості в загальному розмірі ?562284,8?0грн, з якої: 527520,00грн основного боргу, 23467,23грн пені, 2540,75грн трьох відсотків річних, 8756,82грн інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з діяльності охоронних служб №01/10-24 від 01.10.2024 в частині своєчасної та повної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.03.2025.

28.02.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що 27.05.2022 прийнято постанову Кабінету Міністрів України №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", ведену в дію 30.05.2022. Пунктом 3 частини першої постанови №634 звільнено орендарів від сплати орендної плати за період лютий - травень 2022р., а згідно абзацу четвертого пункту 4 частини першої постанови №634 встановлено нарахування з травня 2022р. орендної плати у розмірі 50 відсотків. Таким чином, згідно з постановою №634, було надано право не нараховувати орендну плату за період лютий - травень 2022р., а з 30.05.2022 нараховувати у розмірі 50%.

05.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до змісту наведеної заяви позивач просить стягнути з відповідача 527520,00грн - основного боргу, 23467,23грн - пені, 2540,75грн - трьох відсотків річних, 8756,82грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.03.2025.

12.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог. В своїх поясненнях зазначає, що 03.03.2025 між сторонами був розірваний договір про надання послуг з діяльності охоронних служб №01/10-24 від 01.10.2024, а також зазначив, що за період з жовтня 2024 року по лютий 2025 року включно позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 527520,00грн, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг.

27.03.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

У судове засідання 27.03.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-

УСТАНОВИВ:

01.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" (далі виконавець, позивач) та Державним підприємством "Дніпродіпрошахт" (далі замовник, позивач) укладено договір про надання послуг з діяльності охоронних служб №01/10-24 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що предметом договору є надання виконавцем послуг з діяльності приватних охоронних служб (послуги охоронців) з охорони об`єктів замовника в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання забезпечити охорону двома постами охорони приміщення, які знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15, що надалі іменується об`єкт, за що виконавець одержує від замовника грошову винагороду у розмірі визначеному даним договором.

У разі прострочення розрахунків за надані виконавцем послуги, замовник зобов`язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за цим договором (пункт 3.5 договору).

Приписами пункту 4.1 договору встановлено, що вартість послуг за цим договором складає 105504,00грн (сто п`ять тисяч п`ятсот чотири гривень 00 копійок), без ПДВ, за один календарний місяць. Вартість послуг виконавця розрахована на наступних умовах:

- кількість постів охорони (зменшенню не підлягає) - 2 (два);

- кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 2 (два), режим надання послуг - цілодобово;

- кількість охоронців (зменшенню не підлягає) - 1 (один), режим надання послуг - з 9.00год до 18.00год в робочі дні.

Всього охоронців - 3 (три).

Замовник сплачує на поточний рахунок виконавця щомісячну суму за надані послуги з охорони протягом трьох календарних днів з дати підписання акту наданих послуг.

Розрахунок місячної вартості послуг охорони, визначений сторонами в додатку №1, який є невід`ємною частиною даного договору.

Договір діє до 31.12.2025. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або зміни, даний договір вважається продовженим на таких же умовах і на той же строк (пункт 5.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір про надання послуг з діяльності охоронних служб №01/10-24 від 01.10.2024 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

03.03.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору. Відповідно до пункту 1 угоди сторони домовились розірвати договір з 03.03.2025 (а.с. 44 том 1).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідачу було надано послуги за період з жовтня 2024 року по лютий 2025 року на загальну суму 527520,00грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти надання послуг:

- акт №31 від 31.10.2024 на суму 105504,00грн;

- акт №47 від 30.11.2024 на суму 105504,00грн;

- акт №48 від 31.12.2024 на суму 105504,00грн;

- акт №24 від 31.01.2025 на суму 105504,00грн;

- акт №25 від 28.02.2025 на суму 105504,00грн (а.с. 16-19, 43 том 1).

Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 527520,00грн.

Зазначене і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності настання строку виконання зобов`язань з оплати наданих послуг та виконання/невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник сплачує на поточний рахунок виконавця щомісячну суму за надані послуги з охорони протягом трьох календарних днів з дати підписання акту наданих послуг.

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4.1 договору порядок розрахунків за надані послуги, а саме здійснення оплати наданих послуг протягом трьох календарних днів з дати підписання акту наданих послуг, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав:

- 04.11.2024 за актом №31 від 31.10.2024 наданих послуг на суму 105504,00грн, прострочення з 05.11.2024;

- 03.12.2024 за актом №47 від 30.11.2024 наданих послуг на суму 105504,00грн, прострочення з 04.12.2024;

- 03.01.2025 за актом №48 від 31.12.2024 наданих послуг на суму 105504,00грн, прострочення з 04.01.2025;

- 03.02.2025 за актом №24 від 31.01.2025 наданих послуг на суму 105504,00грн, прострочення з 04.02.2024;

- 03.03.2025 за актом №25 від 28.02.2025 наданих послуг на суму 105504,00грн, прострочення з 04.03.2024.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 527520,00грн відповідачем згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за надання послуг з діяльності охоронних служб позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних у розмірі 2540,75грн за загальний період з 04.11.2024 по 02.03.2025, пеню 23467,23грн за загальний період з 04.11.2024 по 02.03.2025 та інфляційні втрати 8756,82грн за період з листопада 2024 року по січень 2025 (а.с. 42-зворотній аркуш 42 том 1).

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.5 договору визначено, що у разі прострочення розрахунків за надані виконавцем послуги, замовник зобов`язується сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Заявлена позивачем пеня розрахована у загальній сумі 23467,23грн за загальний період з 04.11.2024 по 02.03.2025.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не враховано наступні положення законодавства.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п`ята статті 254 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 23406,72грн за загальний період з 05.11.2024 по 02.03.2025, з яких:

- 9307,18грн за період з 05.11.2024 по 02.03.2025 із заборгованості у сумі 105504,00грн за актом надання послуг №31 від 31.10.2024;

- 7120,46грн за період з 04.12.2024 по 02.03.2025 із заборгованості у сумі 105504,00грн за актом надання послуг №47 від 30.11.2024;

- 4728,68грн за період з 04.01.2025 по 02.03.2025 із заборгованості у сумі 105504,00грн за актом надання послуг №48 від 31.12.2024;

- 2250,40грн за період з 04.02.2025 по 02.03.2025 із заборгованості у сумі 105504,00грн за актом надання послуг №24 від 31.01.2025.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 8756,82грн за загальний період з листопада 2024 року по січень 2025 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень не встановлено.

Позивачем також заявлено до стягнення три відсотки річних, які розраховані у загальній сумі 2540,75грн за загальний період з 04.11.2024 по 02.03.2025.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку трьох відсотків річних та встановлено, що позивачем при розрахунку допущено ті ж самі порушення, що і при розрахунку пені.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку, до стягнення з відповідача підлягають три відсотки річних у загальному розмірі 2530,08грн за загальний період з 05.11.2024 по 02.03.2025.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення заборгованості в загальному розмірі 562213,62грн, з якої: 527520,00грн - основного боргу, 8756,82грн - інфляційних збитків, 2530,08грн - трьох відсотків річних, 23406,72грн - пені за несвоєчасне виконання зобов`язань. В решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 6746,57грн.

Керуючись статтями. 2, 73, 74, 76, 77 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" до Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення заборгованості в загальному розмірі ??562284,8?0грн, з якої: 527520,00грн - основного боргу, 23467,23грн - пені, 2540,75грн - трьох відсотків річних, 8756,82грн - інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" (49600, Дніпропетровська обл.,

м. Дніпро, вул. Європейська, буд. 15, ідентифікаційний код: 05410777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" (69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 159Б, ідентифікаційний код: 36146848) 527520,00грн - основного боргу, 23406,72грн - пені, 2530,08грн - трьох відсотків річних, 8756,82грн - інфляційних втрат та 6746,57грн - витрат по сплаті судового збору.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Державного підприємства "Дніпродіпрошахт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Безпека" 60,51грн - пені та 10,67грн - трьох відсотків річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 07.04.2025.

Суддя В.О. Татарчук