Ухвала суду № 126389595, 04.04.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2322/25

Провадження 1-кс/216/855/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000279 від 04.06.2024 року щодо ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

Керуючись ст. ст. 75-81, 372, 376 КПК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2025 року на адресу суду надійшла заява захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000279 від 04.06.2024 року щодо ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисник ОСОБА_5 посилається на те, що слідчий суддя ОСОБА_6 03.04.2025 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000279 від 04.06.2024 року задовольнив клопотання прокурора про проведення обшуку в житлі ОСОБА_4 , 04.04.2025 року виніс ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного для подальшого розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, у зв`язку з чим він вважає слідчого суддю ОСОБА_6 упередженим під час розгляду клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , та заявляє йому відвід.

Вивчивши заяву захисника, вислухавши в судовому засіданні захисника ОСОБА_5 , який підтримав свою заяву, підозрюваного ОСОБА_4 , який також підтримує заяву свого адвоката, прокурора ОСОБА_3 , який просить суд відмовити захиснику у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_6 , суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні зазначені у ст. 75 КПК України, зокрема, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Отже, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не заявляються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналіз практики розгляду справ ЄСПЛ свідчить, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставин, пов`язаних з прийняттям суддями рішень по цій чи інших справах, у т.ч. подібних.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена захисником підозрюваного заява про відвід слідчого судді ОСОБА_6 не є вмотивованою, а є безпідставною та необґрунтованою, жодних обставини, які б виключали розгляд слідчім суддею ОСОБА_6 клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000279 від 04.06.2024 року, не встановлено.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відсутність об`єктивних та наявність лише надуманих підстав відводу свідчить про зловживання захисником підозрюваного правами, передбаченими законодавством України, направленим на затягування розгляду справи, внаслідок чого заява про відвід слідчого судді ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 75, 81, 369-372 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000279 від 04.06.2024 року щодо ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1