Ухвала суду № 126387723, 30.01.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60818/24-к

пр. 1-кс-4227/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17426/23-к від 02.05.2023, у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015.

В обґрунтуванні клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ст. 386, ч. 1 ст. 129 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17426/23-к від 02.05.2023 серед іншого накладено арешт на транспортний засіб AUDI A8, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за СП ТОВ «Транс-Груп» (код ЄДРПОУ 31256942). Разом з тим, вказаний автомобіль належить ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 22.12.2022, тобто з грудня 2022 ОСОБА_5 на законних підставах володіє транспортним засобом. Жодного відношення ОСОБА_5 до СП ТОВ «Транс-Груп» не має, у зв`язку з чим вважає, що арешт накладено помилково.

Представник власника майна в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, заслухавши позицію учасників судового розгляду, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить наступного висновку.

Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ст. 386, ч. 1 ст. 129 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до державного акту на право користування землею від 1982 року - дані земельні ділянки відносяться до категорії «спецземель», та виділялись рішенням Черкаського міськвиконкому від 11.08.1982 року № 454 для розміщення і постійної діяльності військових частин, зокрема віднесені до категорії земель оборони, які повинні використовуватись виключно у відповідності до Закону України «Про використання земель оборони», у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати що невстановлені службові особи Міністерства оборони України, перебуваючи у злочинній змові з іншими невстановленими особами, вчинили розтрату майна, яке перебувало у віданні МО України, шляхом зловживання службовим становищем, що мало місце в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17426/23-к від 02.05.2023 серед іншого накладено арешт на транспортний засіб AUDI A8, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за СП ТОВ «Транс-Груп» (код ЄДРПОУ 31256942).

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02.05.2023 при накладенні арешту слідчий суддя дійшов висновку, що з метою забезпечення збереження вищевказаного майна як речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, наявні підстави для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається заявник, які свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12015100060000632 від 02.02.2015.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_5 обумовлене законними критеріями, тобто вчинено з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідно принципу верховенства права. Також слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_5 та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Крім того, судом встановлено, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/17426/23-к від 02.05.2023 про накладення арешту залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 07.08.2023, тобто правомірність та обґрунтованість накладення арешту на майно вже була перевірена судом апеляційної інстанції.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015100060000632 від 02.02.2015- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1