Ухвала суду № 126383882, 31.03.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1090/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

представника скаржника, адвоката Дашинич О.Б.

державного виконавця Лаби Я.М.

боржника ОСОБА_1

представника боржника, адвоката Паращака В.В.

справа №466/1090/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаби Я.М. та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

31.01.2025 року адвокат Дашинич О.Б. звернулася в суд зі скаргою в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаби Я. та зобов`язання до вчинення дій, в якій просить суд зобов`язати державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лабу Я. провести перерахунок аліментів у виконавчому провадженні №70859967 з врахуванням додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування вимог заявник скарги зазначив, що на виконанні Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист, виданий Шевченківським районним судом міста Львова про: «Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову з 30 серпня 2022 року, до досягнення дитиною повноліття»- ВП №70859967.

10.05.2024 року ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Представником, стягувача ОСОБА_2 , зроблено запит до місця служби боржника ОСОБА_1 та отримано відповідь з архівними відомостями про його грошове забезпечення та відрахування , в т. ч. аліментів, за період з жовтня 2023 року по листопад 2024 року.

Як вбачається з цих відомостей, аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини стягуються в неповному розмірі. В зв`язку з цим подано до державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаби Ярослава заяву про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 з врахуванням вимог законодавства.

30.01.2025 року електронною поштою отримано відповідь державного виконавця за №3229 з розрахунком від 29.01.2025 року, з яких вбачається, що державний виконавець при стягненні аліментів з боржника ОСОБА_1 не враховує додаткову винагороду, яка виплачується на період воєнного стану. При цьому державний виконавець покликається на Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 03.11.2023 року у справі

№466/10758/23.

Стягувач не брала участі у розгляді Шевченківським районним судом міста Львова справи №466/10758/23, так як не була залучена судом.

Однак, як вбачається з Ухвали від 03.11.2023 року, розміщеної Єдиному державному реєстрі судових рішень, державний виконавець неправильно її тлумачить та порушує при цьому прямий припис Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Ухвалою від 03.11.2023 року Шевченківський районний суд міста Львова частково задовольнив скаргу на дії Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції. Зобов`язав Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції провести перерахунокь заборгованості аліментів за кожен місяць, починаючи з листопада 2022 року без врахування додаткової винагороди, що не має постійного характеру в межах виконавчого провадження №70859967.

Така Ухвала відповідає приписам Сімейного Кодексу та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 року №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», зміненого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2023 року №1263 «Про внесення зміни до пункту 8 переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Наказом Міністерства оборони України від 15.05.2013р. № 316 затверджено перелік додаткових видів грошового забезпечення та інших виплат, здійснених у грошовій формі, що не підлягають облікові при відрахуванні аліментів з військовослужбовців Збройних Сил України. До переліку віднесено наступні виплати: одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби; одноразова допомога на початкове обзаведення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова компенсація за піднайом (найом) жилих приміщень; грошова компенсація у розмірі вартості набору продуктів особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом; суми витрат, що відшкодовуються під час відряджень; польові виплати; грошова премія як вид заохочення, встановлений Дисциплінарним статутом Збройних Сил України; допомога в проведенні поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробків; грошова допомога для оздоровлення; винагорода за тривалість безперервної військової служби; підйомна допомога та добові за час перебування в дорозі; допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; грошова компенсація за невикористані дні відпустки; грошова компенсація військовослужбовцям за належне їм для отримання жиле приміщення.

Таким чином, утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, визначеного зазначеним вище Переліком.

Відповідно, дії державного виконавця Лаби Ярослава, що полягають у стягненні з боржника ОСОБА_1 аліментів без врахування додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, є незаконними та порушують права стягувача ОСОБА_2 та її неповнолітньої дитини.

На підставі вище наведеного заявник просить суд скаргу задовольнити.

Представник заявника, адвокат Дашинич О.Б. в судовому засіданні скаргу підтримала повністю, зіславшись на викладені доводи в скарзі та просить дану скаргу задовольнити в повному обсязі.

Боржник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Паращак В.В. в судовому засіданні заперечили проти вимог скарги, підтримавши письмові пояснення на скаргу, долучені до матеріалів справи.

Державний виконавець Лаба Я.М. в судовому засіданні заперечив проти вимог скарги, підтримавши письмовий відзив на скаргу, долучений до матеріалів справи, вважає вимоги скарги безпідставними, оскільки діяв правомірно та в межах Закону України «Про виконавче провадження».

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, Закон України «Про виконавче провадження», міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В судовому засіданні встановлено, що на примусовому виконанні у Франківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №70859967, з примусового виконання виконавчого листа №466/6450/22 від 12.01.2023, виданого Шевченківським районним судом м.Львова про стягнення з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 ,), аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову з 30 серпня 2022року, до досягнення дитиною повноліття.

31.01.2023р. державним виконавцем Юрчишин Ю.С. керуючись ст.3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам для відома, боржнику до виконання.

Постановою державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Юрчишин Ю.С. від 15.02.2023 в межах виконавчого провадження №70859967 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 та зобов`язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу, фізичну особу-підприємця здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії, та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В ході примусового виконання вимог виконавчого документу, державним виконавцем здійснювався розрахунок заборгованості по аліментах, зокрема 27.10.2023р. державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментах, в якому в тому числі враховано кошти, що виплачуються військовослужбовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Не погоджуючись із розрахунком заборгованості по аліментах, боржник звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив суд зобов`язати Франківський ВДВС у місті Львові ЗМУ МЮ здійснити перерахунок суми аліментів за кожен місяць, починаючи з 16.11.2022 року та перерахунок суми заборгованості за виконавчим провадженням №70859967 з вересня 2022 року по липень 2023 року без врахування додаткової винагороди, передбаченої п.1-1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 03 листопада 2023 року у справі №466/10758/23, скаргу ОСОБА_1 на дії Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задоволено частково, зобов`язано Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) провести перерахунок заборгованості аліментів за кожен місяць, починаючи з листопада 2022 року без врахування додаткової винагороди, що не має постійного характеру в межах виконавчого провадження №70859967.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставинам, встановленим Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 03 листопада 2023 року у справі №466/10758/23, згідно засад інституту доказування у цивільному судочинстві, яке набрало законної сили.

Так, з метою виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Львова від 03.11.2023 у справі №466/10758/23, державним виконавцем Відділу неодноразово скеровувалися вимоги у ІНФОРМАЦІЯ_6 (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_4 ) щодо надання інформації про розмір всіх доходів боржника ОСОБА_1 , за період із 01.11.2022 по момент надання відповіді на дану вимогу, помісячно, із окремим зазначенням додаткової винагороди, що не має постійного характеру.

25.12.2023 на адресу Відділу надійшли відповідь ІНФОРМАЦІЯ_7 (ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_4 ) від 20.12.2023 №50/11-3824, згідно із якою Відділу надається на вимогу довідка про доходи ОСОБА_1 за період із 01.11.2022р. по 12.10.2023р. Також, вказаною відповіддю повідомлено що ОСОБА_1 переміщений для подальшого проходження служби до в/ч НОМЕР_5 НГУ з 12 жовтня 2023 року.

Згідно наданої довідки про грошове забезпечення та інші види виплат за період із 01.11.2022р. по 12.10.2023р., ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) окремо зазначено виплати постійного характеру, інші виплати та сплачені аліменти.

01.02.2024 на адресу Відділу надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ) від 29.01.2024 №50/11-291, згідно із яким, відповідно до вимоги від 12.01.2024 №460, останнє інформує що в довідці про доходи ОСОБА_1 за період з 01.11.2022р. по 12.10.2023р. в графу «Інші виплати» входять суми виплат що не мають постійного характеру, а саме додаткова винагорода, допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

19.03.2024р. на адресу Відділу надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ), згідно із якою на вимогу виконавця надано відповідь, а саме надано довідку про грошове забезпечення та інші виплати ОСОБА_1 з 01.11.2023р. по 31.01.2024р.

Беручи до уваги вищенаведене, державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментах від 04.04.2024, згідно із яким, за період із 30.08.2022 по 31.01.2024 у боржника відсутня заборгованість зі сплати аліментів, та наявна переплата у розмірі 128184,31 грн.

У відповідності до частини 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» вказаний розрахунок заборгованості скеровано сторонам виконавчого провадження, який ними не оскаржувався, та у Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відсутні дані щодо звернення боржником чи стягувачем до суду про визначення розміру заборгованості за аліментами.

В ході примусового виконання вимог виконавчого документа, державним виконавцем неодноразово скеровувалися вимоги у місце отримання боржником доходів, а саме ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_6 ), зокрема 01.10.2024р. скеровано вимогу виконавця щодо надання інформації про розмір всіх доходів боржника, за період із 01.02.2024 по момент надання відповіді на дану вимогу, помісячно, із окремим зазначенням додаткової винагороди, що не має постійного характеру.

28.11.2024р. на адресу відділу надійшла відповідь ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_6 ) на вимогу виконавця від 01.10.2024р., якою надано довідку про грошове забезпечення та інші виплати за період з 1 лютого 2024р. по 31 жовтня 2024р. У вказаній довідці ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_6 ) вказано всі доходи боржника, проте окремо не зазначено додаткової винагороди, що не має постійного характеру.

10.01.2025 до Відділу боржником подано заяву щодо долучення до матеріалів виконавчого провадження №70859967 копію довідки про розмір доходів боржника та здійснення оновленого розрахунку заборгованості по аліментах, із врахуванням ухвали Шевченківського районного суду м.Львова від 03.11.2023 у справі №466/10758/23.

У зв`язку із долученими до виконавчого провадження №70859967 документами, 24.01.2025р. державним виконавцем здійснено оновлений розрахунок заборгованості по аліментах, згідно із яким, за період із 30.08.2022р. по 31.12.2024р., у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, що становить 176,63 грн.

Як встановлено судом, при здійсненні розрахунку заборгованості по аліментах від 24.01.2025р., державним виконавцем враховано ухвалу Шевченківського районного суду м.Львова від 03.11.2023 року у справі №466/10758/23. Крім того, враховано пункт 2 Розділу І Наказу МОУ №260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», згідно із яким, до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

З метою стягнення аліментів згідно виконавчого документа та боргу, який утворився за період по 31.12.2024р. у розмірі 176,63грн., державним виконавцем 29.01.2025р. скеровано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_8 (Військова частина НОМЕР_6 ) постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.01.2025р. №70859967 та вимогу виконавця щодо надання інформації про розмір всіх доходів боржника, за період із 01.02.2024 по момент надання відповіді на дану вимогу, помісячно, із окремим зазначенням додаткової винагороди, що не має постійного характеру.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно положень частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи примусового виконання рішень:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено Указами Президента.

Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) , виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби) , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Разом з тим, Постановою КМУ № 122 від 16.02.2022 року Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 встановлено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до Постанови КМУ від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» ( у редакції, яка діяла до 16.11.2022 року), зокрема п.п 2 п.1 утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати.

При цьому, п 8 цієї ж постанови (у редакції, яка діяла до 16.11.2022 року) передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Додаткова винагорода передбачена п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» не має постійного характеру, а передбачена на період дії воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та вкотре було продовжено до сьогодні.

Разом з тим, постановою КМУ від 11.11.2022 року № 1263, яка набула чинності 16.11.2022 року, внесено зміни до п. 8 Постанови КМУ від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», якою передбачено стягнення з інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану.

У даному ж випадку додаткова винагорода передбачена п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», тобто не має постійного характеру, а передбачена на період дії воєнного стану, який введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та вкотре було продовжено до сьогодні.

Аналізуючи вказані норми права, суд вважає, що до внесення змін до постанови, додаткові виплати проводились тільки в період дії воєнного стану, тобто мали тимчасовий характер.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 , оскільки у даному випадку додаткова винагорода, яка нарахована на підставі Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168 залежить від запровадженого в Україні воєнного стану та не має чітко визначеного терміну, а отже, не має постійного характеру, тому бездіяльності державного виконавця Франківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ Лаби Я.М. щодо перерахунку аліментів у виконавчому провадженні №70859967 не вбачається.

У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відтак, оцінюючи дії державного виконавця Франківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ Лаби Я.М. у виконавчому провадженні №70859967, суд вважає, що вони були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень (вчинення дії), своєчасно та неупереджено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені у скарзі факти не знайшли свого підтвердження, а тому скарга є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лаби Я.М. та зобов`язання до проведення перерахунку аліментів у виконавчому провадженні №70859967 з врахуванням додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 04 квітня 2025 року.

Суддя О. І. Ковальчук