Рішення № 126383438, 02.04.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/5331/24

Провадження № 2/309/1444/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

секретаря судового засідання Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовною заявою: ОСОБА_1 до АТ « Державний ощадний банк України» про скасування заборони на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про скасування заборони на нерухоме майно.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати позивача ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хустського нотаріального округу Ляшко В.О., для оформлення спадщини. Приватний нотаріус Ляшко В.О. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину однак повідомила, що на майно ОСОБА_2 накладено заборону за індексним номером 73146198 від 15.05.2024року за реєстраційним номером обтяження 3993100 за повідомленням б/н від 18.07.1995року, Хустського відділення Ощадбанку, де вказано що власником є ОСОБА_3 . Однак така громадянка, як ОСОБА_3 позивачу не відома та ніколи не проживала в даному будинку що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Хустської міської ради №406/02-22 від 06.03.2023року, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 змушена звернулась до суду із заявою про скасування заборони на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 06.12.2024 року позов ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з зазначенням неналежного відповідача по справі. На виконання даної ухвали позивач ОСОБА_1 подала клопотання про заміну відповідача у справі.

Ухвалою Хустського районного суду від 11.03.2025 року клопотання позивача задоволено, у справі замінено неналежного відповідача філію Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» на належного відповідача на АТ «Державний ощадний Банк України» та направлено відповідачу матеріали позовної заяви з додатками.

17.03.2025 року представник АТ «Державний ощадний Банк України» С.Мушкало направив відзив на позовні вимоги ОСОБА_1 .

У відзиві на позов відповідач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем у справі так як проведення реєстраційних дій з нерухомим майном належить до компетенції державних реєстраторів. У 2006 році Ощадбанк не звертався до Хустської державної нотаріальної контори із заявами про реєстрацію обтяжень нерухомого майно. Крім того, станом на момент подання відзиву на позовну заяву позивач не є боржником АТ «Ощадбанк». Договори між позивачем та відповідачем, а також рахунки на його прізвище для обслуговування кредитних договорів відсутні, а отже між позивачем та АТ «Ощадбанк» відсутні будь які правовідносини.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась. Через канцелярію Хустського районного суду позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся через електронний кабінет.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 зазначеного вище Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно п. п. 5.1. п. 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.07.2019 року (а.с.8).

ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті матері яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом зареєстрованого в реєстрі за №1614 виданого приватним нотаріусом Ляшко В.О. (а.с.9).

Приватний нотаріус Ляшко В.О. повідомила, що на майно ОСОБА_2 накладено заборону за індексним номером 73146198 від 15.05.2024року за реєстраційним номером обтяження 3993100 за повідомленням б/н від 18.07.1995року, Хустського відділення Ощадбанку, де вказано що власником є ОСОБА_3 .

Накладення обтяження на майно позивача підтверджено відомостями з єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.7).

Однак така громадянка, як ОСОБА_3 позивачу не відома та ніколи не проживала в даному будинку, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Хустської міської ради №406/02-22 від 06.03.2023року (а.с.11).

Згідно наданих пояснень представником відповідача АТ «Ощадбанк» С.Мушкало у відзиві відповідач визнає факт відсутності будь-яких правовідносин з позивачем. Щодо доводів відзиву про те, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем суд зазначає наступне.

Суд враховує, що Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» як юридична особа зареєстроване 31.12.1991 року, тобто до дати повідомлення 19.07.1995 року про накладення заборони.

Отже враховуючи, що таке обтяження накладено на підставі повідомлення від 19.07.1997 року, і на той момент АТ «Державний ощадний банк України» вже існував як юридична особа зареєстрована в Україні, а тому саме він є належним відповідачем за вимогою про скасування такого обтяження, позаяк це обтяження накладено в його інтересах. Тому підстав для відмови у задоволенні позову через неналежний склад сторін суд не вбачає.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.

За змістом правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 15.05.2013 у справі № 6-26 цс 13 вбачається, що вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Крім цього, у п. 2 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 року № 5 роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

За частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки, на даний час у позивача ОСОБА_1 немає невиконаних майнових зобов`язань перед Хустським відділенням Ощадбанку, юридичної особи в інтересах якої накладено обтяження за повідомленням від 18.07.1995р. взагалі не існує, існування заборон на його нерухоме майно, є безпідставними та такими, що порушують охоронювані законом майнові права позивача, а тому встановлені обтяження підлягають припиненню.

Ураховуючи наведене, а також те, що обтяження у вигляді заборони формально залишає право власності за позивачем, однак суттєво обмежує його право у розпорядженні таким, а відтак порушене право позивача на володіння та розпорядження своїм майном.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, ЦК Кодексу України суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Скасувати обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно : номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 3993100, яке зареєстровано 02.06.2006 року Хустської державною нотаріальною конторою за повідомленням б/н 18.07.1995 року Хустського відділення Ощадбанку (додаткові відомості архівний номер: 2365426LVOV38, архівна дата : 05.10.2000, дата виникнення 18.07.1995, номер реєстру : 285547-206 , внутр № 2F01CE262BF1Е31812А, коментар 117/1995) , об`єкт обтяження жилий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 07.04.2025 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.