Постанова № 126380916, 24.03.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/1443/25

Провадження №: 3/336/1490/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2025 року о 13 год. 37 хв. у с. Таврійське Запорізького району Запорізької області, вул. Запорізька, 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, днз НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДРУкраїни. Правопорушення вчинено особою, яка піддавалася стягненню за ст. 130 КУпАП двічі протягом року.

02 лютого 2025 року о 13 год. 37 хв. у с. Таврійське Запорізького району Запорізької області, вул. Запорізька, 95, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, днз НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а ПДР. України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

04 лютого 2025 року о 10 год. 35 хв. у с. Зарічне Запорізького району Запорізької області, вул. Зарічна, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, днз НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДРУкраїни. Правопорушення вчинено особою, яка піддавалася стягненню за ст. 130 КУпАП двічі протягом року

04 лютого 2025 року о 10 год. 35 хв. у с. Зарічне Запорізького району Запорізької області, вул. Зарічна, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, днз НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а ПДР. України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Постановою судді від 24.03.2025 справи про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження відповідно до ст. 36 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи повідомленим про судовий розгляд належним чином, не з`явився, будь яких заяв чи клопотань не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.

Згідно з п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується такими доказами: протоколами про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.130 КУпАП; роздруківками приладу Драгер; відомостями, що викладені в актах огляду на стан алкогольного сп`яніння, в яких також зазначено про згоду водія з результатами оглядів; відеозаписом; відомостями про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, двічі протягом року; іншими матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП визначено адміністративним правопорушенням керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частина 5 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність особи за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, що полягає у повторному вчиненні протягом року правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, крім наведених вище доказів підтверджується: змістом протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП; постановою серії БАБ 708543 від 27.07.2024 за ч.4 ст.126 КУпАП, довідками інспектора САП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Х. Врублевської щодо повторності вчинення особою вказаних правопорушень.

Отже вина особи у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, знайшла своє підтвердження.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи, що адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту є найсуворішим стягненням, яке передбачене, в даному випадку, санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, враховуючи неодноразові грубі порушення особою Правил дорожнього руху, нехтування загальноприйнятими правилами співжиття людей, недостатність стягнення у виді штрафу, який неодноразово накладався на особу у значних розмірах, необхідним стягненням, що зможе запобігти вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є саме адміністративний арешт на строк, встановлений санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП, із конфіскацією транспортного засобу.

Додаткове стягнення в виді позбавлення права керування суд не застосовує, адже відповідно до довідки інспектора САП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Х. Х.Врублевської ОСОБА_1 такого права взагалі не отримував, що відповідає рекомендаціям, викладеним в абз. 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 02.12.2005 № 14.

Сплаті відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у розмірі, встановленому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 36, 283-285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) діб без позбавлення права керування транспортними засобами із конфіскацією транспортного засобу ВАЗ 21099, днз НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.

(Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Є.С. Боєв