Єдиний державний реєстр судових рішень
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 317/4410/24
Провадження № 2-др/317/6/25
01 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Каряки Д.О.,
при секретарі Щербини В.Г.,
розглянувши матеріали за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вертелецького М.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН № 317/4410/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортноїпригоди,
ВСТАНОВИВ:
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Вертелецьким М.О. 04.03.2025 р. за допомогою системи «Електронний суд» надіслано на електронну адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі ЄУН № 317/4410/24, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати з витрат на правничу допомогу в розмірі 17000,00 грн. В обґрунтування поданої адвокатом заяви, останній посилається на ті обставини, що в провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа ЄУН № 317/4410/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкодиспричиненої врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди, по якій 20.11.2024 ухвалено рішення суду, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було відмовлено. Однак при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, що підлягають компенсації згідно ст. 141 ЦПК України (а.с.107-108).
Представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Макаренко О.М. за допомогою системи «Електронний суд» 02.12.2024 р. надіслано на електронну адресу суду заяву з викладеними запереченнями проти заява відповідача щодо судових витрат. Як на підставу заперечень проти заяви, представник позивача посилається на те, що розцінки, вказані в Акті приймання виконаних робіт досить завищені за описану роботу та не мають нічого спільного з реальними оцінками виконання такої роботи. Відтак, вказана відповідачем сума на відшкодування витрат на правову допомогу є не співрозмірною ні з ціною позову, ні з реальним обсягом наданих адвокатом послуг, ні зі складністю справи чи її впив на репутацію сторони або публічного інтересу до справи. Крім того, адвокат Макаренко О.М. послався на ту обставину, що сторона відповідача не надала відповідні докази понесених витрат на правову допомогу до судових дебатів по справі, як і не зверталася з відповідною заявою про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом, у зв`язку з чим просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 щодо понесення та стягнення з позивача судових витрат у зв`язку з розглядом справи (а.с.101-103).
Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Макаренко О.М., будучи належним чином повідомленими про розгляд судом заяви про ухвалення додаткового рішення, в судове засідання не з`явилися за невідомою суду причиною (а.с.116,117,125).
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Вертелецький М.О. будучи належним чином повідомленими про розгляд судом заяви про ухвалення додаткового рішення, в судове засідання не прибули. Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Вертелецьким М.О. 04.03.2025 р. за допомогою системи «Електронний суд» надіслано на електронну адресу суду заяву про розгляд поданої ним заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі та участі відповідача, заяву підтримує та просить задовольнити (а.с.130).
Представник третьої особи: ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», будучи належним чином повідомленим про розгляд судом заяви про ухвалення додаткового рішення, в судове засідання не прибув, надіславши за допомогою системи «Електронний суд» на електронну адресу суду заяву про розгляд поданої заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (а.с.120,126).
За таких обставин суд розглядає заяву без участі сторін, відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, підстави звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та письмові заперечення проти вказаної заяви, суд приходить до наступного.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 20.11.2024 р. у цивільній справі №317/4410/24 в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення шкодиспричиненої врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди відмовлено (а.с.90-91).
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Вертелецьким М.О. 04.03.2025 р. за допомогою системи «Електронний суд» надіслано на електронну адресу суду заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі ЄУН № 317/4410/24, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати з витрат на правничу допомогу в розмірі 17000,00 грн., оскільки при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, що підлягають компенсації згідно ст. 141 ЦПК України (а.с.107-108).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1, 2 ст.246ЦПКУкраїни визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270цьогоКодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).
Відповідно до ст.270ЦПКУкраїни суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Суд не погоджується з твердженнями представника позивача - адвоката Макаренка О.М. стосовно посилань на те, що сторона відповідача не надала відповідні докази понесених витрат на правову допомогу до судових дебатів по справі, як і не зверталася з відповідною заявою про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом, оскільки вказані обставини в даному випадку спростовуються доказами наявними в матеріалах вказаної цивільної справи.
Так у відзиві на позовну заяву, поданому представником відповідача - адвокатом Вертелецьким М.О. зазначено по те, що розмір витрат на правничу допомогу, що очікує понести відповідач у зв`язку з розглядом цивільної справи орієнтовано складає 22 000,00 грн. (а.с.49-56).
20.11.2024 р. представником відповідача - адвокатом Вертелецьким М.О. до початку судового засідання подано до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі відповідача та просив в задоволенні позову відмовити. При цьому зазначено про те, що докази щодо розміру понесених відповідачем судових витрат будуть надані протягом п`яти днів в порядку встановленому ч. 8 ст. 141 ЦПК України (а.с.87).
20.11.2024 р. ухвалено рішення суду, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було відмовлено (а.с.90-91).
25.11.2024 р. від представника відповідача - адвоката Вертелецьким М.О. на адресу суду надійшла заява про доручення доказів понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу (а.с.92-96), яка була надіслана представником відповідача засобами поштового зв`язку 23.11.2024 р. (а.с.98).
02.12.2024 р. представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Макаренко О.М. за допомогою системи «Електронний суд» надіслано на електронну адресу суду заяву з викладеними запереченнями проти заява відповідача щодо судових витрат (а.с.101-103).
За вказаних підстав, суд вважає, що представником відповідача в розумінні ЦПК України, дотримані розумні строки для звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Стаття 133ЦПКУкраїни визначає види судових витрат.
Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Зі змісту статті 58ЦПКУкраїни вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ст.60ЦПКУкраїни представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ст.15ЦПКУкраїни представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст.1ЗаконуУкраїни«Про адвокатурутаадвокатськудіяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
На підтвердженняпонесених витратна отриманняпрофесійної правничоїдопомоги представникомвідповідача -адвокатом ВертелецькимМ.О.,надано детальнийопис послугнаданих адвокатомВертелецьким М.О.на виконанняугоди пронадання правничоїдопомоги №09/09від 09.09.2024від 22.11.2024(а.с.93);Акт прийманнявиконаних робітвід 22.11.2024,відповідно доякого адвокатомнадано послугина суму17000,00грн.,в томучислі:1000,00грн.-надання усноїконсультації; 8000,00 грн. - вивчення матеріалів позовної заяви та додатків, формування правої позиції у справі, вивчення актуальної судової практики з аналогічним предметом, складання відзиву на позовну заяву; 2000,00 грн. - ознайомлення з поясненнями ПАТ НАСК «Оранта» на позовну заяву, порівняння та аналіз розрахунку з вартості ремонту транспортного засобу наданої позивачем та третьою особою, надання клієнту правових роз`яснень за змістом пояснень третьої особи; 6000,00 грн. - участь в двох судових засіданнях по розгляду справи № 317/4410/24 (а.с.94). Квитанцією до прибуткового касового ордеру №09/09/1 від 09.09.2024 р. адвокатом Вертелецьким М.О. прийнято від ОСОБА_1 гонорар в розмірі 10000,00 грн. на підставі угоди № 09/09 від 09.09.2024, квитанцією до прибуткового касового ордеру №09/09/2 від 22.11.2024 р. адвокатом Вертелецьким М.О. прийнято від ОСОБА_1 гонорар в розмірі 7000,00 грн. на підставі угоди № 09/09 від 09.09.2024 (а.с.95).
Частина 3 ст.141ЦПКУкраїни встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ст.30ЗаконуУкраїни«Про адвокатуруіадвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними. Проте розмір таких витрат є завищеним. Крім того, за рішенням по справі № 317/4410/24 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено (а.с.90-91).
Суд вважає, що заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 5 ст.137ЦПКУкраїни передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Макаренко О.М. за допомогою системи «Електронний суд» 02.12.2024 р. надіслано на електронну адресу суду заяву з викладеними запереченнями проти заява відповідача щодо судових витрат. Як на підставу заперечень проти заяви, представник позивача посилається на те, що розцінки, вказані в Акті приймання виконаних робіт досить завищені за описану роботу та не мають нічого спільного з реальними оцінками виконання такої роботи (а.с.101-103).
Відтак, вказана представником відповідача - адвокатом Вертелецьким М.О. сума на відшкодування витрат на правову допомогу є не співрозмірною ні з ціною позову, ні з реальним обсягом наданих адвокатом послуг, ні зі складністю справи чи її впив на репутацію сторони або публічного інтересу до справи.
Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи, що адвокат по справі склав відзив та прийняв участь в одному судовому засіданні, а рішення прийнято без участі сторін, тому суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в сумі 3 000 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Вертелецького М.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН № 317/4410/24 - задовольнити частково.
Ухвалити по справі № 317/4410/24 (провадження № 2/317/1200/2024) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ПАТ Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про стягнення шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортноїпригоди додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді в розмірі 3000 (три тисячі) грн.
В іншій частині заяви - відмовити.
Копію додаткового рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів до Запорізького апеляційного суду.
Суддя Д.О. Каряка
Судове рішення № 126380789, Запорізький районний суд Запорізької області було прийнято 01.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 317/4410/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: