Рішення № 126373885, 04.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року справа № 640/24332/19 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у м.Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) (далі відповідач) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 05.06.2019 №0269156-1310-2655, №0269157-1310-2655.

Обґрунтовуючи зазначила, що вважає їх неповними, надуманими і безпідставними, оскільки звільнена від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік відповідно до п. «л» ст.266.2.2 ПК України через те, що є багатодітною сім`єю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 13 січня 2020 року відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.

28.01.2020 від відповідача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи зазначив, що за даними ІС «Податковий блок» за позивачкою обліковується квартира за адресою: АДРЕСА_2 (загальна площа 44,60 кв.м); житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (загальна площа 929,10кв.м, частка ). Тому їй в автоматичному режимі сформовані оскаржувані ППР. Станом на 27.01.2020 позивачка щодо звірки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до нього не зверталася.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 26.09.2023 № 03-19/27345/23 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/24332/19 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд супровідним листом від 09.01.2025 вих. 01-19/213/25 на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав 48 судових справ Черкаському окружному адміністративному суду.

Справа №640/24332/19 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 28.01.2025 вх.№ 4156/25. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 передана для розгляду судді Бабич А.М.

Ухвалою від 03 лютого 2025 року суд прийняв адміністративну справу до провадження, продовжив її розгляд та замінив відповідача у справі на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) (далі відповідач). Вказану ухвалу відповідач отримав 04.02.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.

Зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути за правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Посвідченням від 12.10.2010 №000913 підтверджується, що позивачка та гр. ОСОБА_2 мають право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей. Діти: ОСОБА_3 , 2022 р.н. ОСОБА_4 , 2004 р.н., ОСОБА_5 , 2010 р.н.

05.06.2019 відповідач, посилаючись на підп.54.3.3 п.54.3 ст.54, підп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, виніс ППР форми «Ф» (далі Спірні рішення):

№0269156-1310-2655, яким нарахував позивачці за вказані вище об`єкти податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2018 рік у розмірі 214,69грн;

№0269157-1310-2655, яким нарахував позивачці за вказані вище об`єкти податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2018 рік у розмірі 2236,16 грн.

Вказані ППР надіслав рекомендованим повідомленням на адресу позивачки.

Надаючи оцінку Спірним рішенням, суд урахував.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України) сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпункт 54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України у редакції на дату прийняття Спірних рішень, а саме від 01.06.2019, передбачав, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Водночас відповідач має урахувати, що ПК України передбачає податкові пільги.

Так, відповідно до п.30.1. ст.30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Згідно з п.30.2. ст.30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до п. 30.9 вказаної вище норми податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору.

в) встановлення зниженої ставки податку та збору.

г) звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до підп. 7.1.1.- 7.1.4 п.7.1 ст.7 ПК України під час встановлення податку обов`язково визначаються такі обов`язкові елементи: платники податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку.

З набранням 01.01.2015 чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» викладена у новій редакції ст.266 ПК України, якою введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Його установлювати згідно з п.10.3 ст.10 ПК України уповноважені місцеві ради в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п.66.2 ст.266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підп. «л» 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України в редакції на дату прийняття Спірних рішень, на який посилається позивачка у позові, не є об`єктом оподаткування: об`єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується п`ять та більше дітей.

Отже, умовами, за яких об`єкт житлової нерухомості не є об`єктом оподаткування, є належність їх багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується 5 та більше дітей.

Вказаним вище посвідченням підтверджується, що позивачка та гр. ОСОБА_2 мають право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, та виховують трьох, а не п`ять, дітей. Тобто, на них не розповсюджується вказана вище пільга.

Згідно з підп.266.7.2 п. п.266.2 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Отже, нараховані відповідачем суми зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у зв`язку зі вказаним вище правомірні.

Тому позовні вимоги про визнання протиправними і скасування Спірних рішень не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору, згідно з ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) понесені позивачем судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 44-45, 72-79, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2019 №0269156-1310-2655, №0269157-1310-2655.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 04.04.2025.