Рішення № 126373434, 03.04.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/673/25

03 квітня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільський області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач 2), у якому просить:

визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.12.2024 № 961040139977 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) періоду роботи па посаді вихователя Яблунівського обласного протитуберкульозного санаторію з 19.04.1991 по 06.10.2000 згідно з довідкою №12-12.2024 від 12.12.2024;

зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII період її роботи з 19.04.1991 по 06.10.2000 вихователем Яблунівського обласного протитуберкульозного санаторію, здійснивши перерахунок та виплату пенсії за віком з 10.07.2024 - дати переходу на інший вид пенсії, з урахуванням раніше проведених платежів.

Позов обґрунтований тим, що позивач 13.12.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільський області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням кратності страхового стажу з урахуванням посади вихователя Яблунівського обласного протитуберкульозного санаторію, надавши довідку про роботу за цей час від 12.12.2024. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.12.2024 № 961040139977 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що період роботи, підтверджений довідкою від 12.12.2024, вже зараховано.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача та стверджує, що Пенсійним органом при призначенні та обчисленні позивачу пенсії за віком протиправно зараховано спірний період її роботи у протитуберкульозному санаторії як працівника закладу охорони здоров`я в одинарному розмірі, замість подвійного, що є порушенням вимог статті 60 Закону № 1788-XII.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

27.02.2025 від ГУ ПФУ в Донецькій області надійшов відзив в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що до заяви про перерахунок пенсії позивач додала довідку від 12.12.2024 №12-12/1 про роботу в період 23.04.1991 по 06.10.2000, при цьому в довідці відсутня будь-яка інформація, що зазначений період роботи підлягає зарахуванню в подвійному розмірі. Враховуючи зазначене, відповідач 2 вважає, що відсутні правові підстави для здійснення перерахунку та врахуванню періоду 23.04.1991 по 06.10.2000 в подвійному розмірі (а.с.41).

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 позовних вимог не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю. За результатом розгляду електронної пенсійної справи та наданих до заяви документів встановлено, що в наданій довідці від 12.12.2024 №12-12/1, період роботи з 23.04.1991 по 06.10.2000 з особливістю працівник освіти зараховано попередньо (а.с.72-74).

Представник позивача у відповіді на відзив з аргументами відповідачів не погоджується та зазначає, що займана нею посада і повна зайнятість упродовж робочого дня спонукає до пільгового обчислення страхового стажу в подвійному розмірі, зокрема, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі (а.с.78-79).

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області, з 07.10.2000 їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII.

10.07.2024 позивачка звернулася з заявою про перехід на інший вид пенсії (а.с.54). З 10.07.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

13.12.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною страхового стажу набутого до 01.01.2004, надавши довідку №12-12/1, видану 12.12.2024 Обласним медичним центром для лікування і реабілітації учасників АТО, про період її роботи вихователем у Яблунівському обласному протитуберкульозному санаторії у період з 23.04.1991 по 06.10.2000 (а.с.12-13, 22, 55-56).

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого від 19.12.2024 № 961040139977 позивачу відмовлено в зарахуванні стажу з 19.04.1991 по 06.10.2000 згідно довідки №12-12.2024 від 12.12.2024 та відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною страхового стажу набутого до 01.01.2004 відповідно до Закону №1058-ІV, оскільки зазначений стаж попередньо вже зарахований (а.с.11).

Позивач не погоджується з таким рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області, вважає його протиправним та такими, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 цього ж Закону визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

З аналізу наведених норм вбачається, що особа має право на пільгове обчислення страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, лише за періоди роботи до 01.01.2004, а після 01.01.2004 пільговий порядок застосовується лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До 15.08.2003 діяла редакція статті 60 Закону № 1788-XII, яка передбачала, що робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З 15.08.2003 ця стаття визначала, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

З 10.06.2018 редакція статті 60 Закону № 1788-XII передбачає, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону № 1788-XII до 31.12.2003 (у разі призначення іншої пенсії, ніж передбачена цим законом, зокрема, не за вислугу років, а за віком як у спірному випадку) є саме робота, яку виконувала особа.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 23.04.1991 по 06.10.2000 працювала на посаді вихователя в Яблунівському обласному протитуберкульозному санаторію (а.с.19).

Суд зазначає, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнята/переведена на таку посаду (роботу) (а.с.19).

Крім того, довідкою Обласного медичного центру для лікування і реабілітації учасників АТО від 12.12.2024 №12-12/1 підтверджено, що позивач дійсно працювала в Яблунівському обласному протитуберкульозному санаторію у період з 23.04.1991 по 06.10.2000, а довідкою від 01.07.2024 №01-07/1 надано інформацію про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 23.04.1991 по 06.10.2000 з якої нараховані страхові внески (а.с.22-23).

Відповідно до цієї ж довідки від 12.12.2024 №12-12/1, згідно з рішенням Тернопільської обласної ради №916 від 22.12.2017 Яблунівський обласний протитуберкульозний санаторій перейменовано в Обласний медичний центр для лікування і реабілітації учасників АТО.

З вище наведеного слідує, що ОСОБА_1 у період з 23.04.1991 по 06.10.2000 працювала на посаді вихователя в інфекційному закладі охорони здоров`я, що в свою чергу не заперечується відповідачами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу; протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Перелік протитуберкульозних закладів затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України № 514 від 16.07.2009.

Згідно з цим наказом (підпункт 1.2), до протитуберкульозних закладів відносяться, зокрема, санаторно-курортні заклади: санаторій (протитуберкульозний, туберкульозний, спеціалізований, спеціальний, зокрема дитячий (у т. ч. дитячі, однопрофільні, багатопрофільні, спеціалізовані)).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекційні хвороби - розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

Статтею 7 зазначеного Закону регламентовано, що лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону.

Крім цього, належність санаторіїв різних профілів та спеціалізацій до лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я встановлено пунктом 1.1 Переліку закладів охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я» від 28.10.2002 № 385.

Матеріалами справи підтверджується робота ОСОБА_1 у період з 23.04.1991 по 06.10.2000 вихователем в інфекційному закладі охорони здоров`я, виконуваний позивачем характер роботи безпосередньо пов`язаний з вихованням дітей. Також відповідачі у справі не спростовують, що Яблунівський обласний протитуберкульозний санаторій як лікувальний заклад призначений для надання лікування інфекційного захворювання і в розумінні статті 60 Закону України №1788-ХІІ є закладом для лікування туберкульозної інфекційної хвороби.

Відмовляючи у зарахуванні у подвійному розмірі періоду роботи позивача з 19.04.1991 по 06.10.2000 на посаді вихователя в Яблунівському обласному протитуберкульозному санаторію, ГУ ПФУ в Донецькій області зазначає, що вказана робота зарахована попередньо.

З матеріалів справи вбачається, що органами Пенсійного фонду вказаний період роботи позивача зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі та загальний стаж складає 28 років 01 місяць 06 днів (а.с.28). Проте за правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вказаний період роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі, що в свою чергу відповідачем 2 не зроблено.

Щодо аргументів відповідача 2 про відсутність в довідці будь-якої інформації, що зазначений період роботи підлягає зарахуванню в подвійному розмірі, суд не бере до уваги, оскільки обчислення стажу для призначення пенсії проводить саме пенсійний орган.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача 2 щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 23.04.1991 по 06.10.2000 на посаді вихователя в Яблунівському обласному протитуберкульозному санаторію до стажу роботи у подвійному розмірі, а тому оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 19.12.2024 № 961040139977 слід визнати протиправним та скасувати.

Стосовно того, хто з відповідачів має вирішувати питання про зарахування стажу у подвійному розмірі та проведення перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною (збільшенням) страхового стажу, то суд вважає, що ГУ ПФУ в Донецькій області є належним відповідачем за цією вимогою, а не ГУ ПФУ в Тернопільській області, як помилково вказує представник позивача.

Такого висновку суд дійшов аналізуючи норми Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, який вказує, що за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що розглядає заяву та документи про призначення/перерахунок пенсію з прийняттям відповідного рішення, а структурний підрозділ органу, до якого звернувся заявник, лише формує атрибути сканованих документів та електронну пенсійну справу, жодного рішення по такій заяві не приймає.

У цій справі структурним підрозділом органу, що розглядав заяву позивача від 13.12.2024, було визначено ГУ ПФУ в Донецькій області. Такий відповідач приймав оскаржуване рішення, а тому й повинен у подальшому вчинити дії пов`язані з перерахунком пенсії позивачу шляхом зарахування спірного страхового стажу у подвійному розмірі.

Строки перерахунку призначених пенсій, визначені у частині четвертій статті 45 Закону № 1058-IV. Така передбачає, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Пенсія за віком, призначена позивачу не підпадає під виключення, передбачені цією нормою. З заявою про перерахунок пенсії позивач звернулася 13.12.2024, тому перерахунок пенсії має бути проведений з 01.12.2024 (з першого числа місяця), а не з 10.07.2024, як просить позивач у позовній заяві.

З цією датою (10.07.2024) пов`язаний перехід ОСОБА_1 з пенсії на вислугу років на пенсію за віком. При цьому і на час призначення пенсії за вислугу років спірний період не був зарахований у подвійному розмірі, і не був змінений порядок зарахування при призначенні пенсії за віком. З матеріалів пенсійної справи та пояснень відповідачів вбачається, що рішення про переведення з 10.07.2024 позивача на пенсію за віком приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке не зарахувало в подвійному розмірі спірний страховий стаж. Проте позивач це рішення в частині обчислення страхового стажу не оскаржувала. А зібравши додаткові документи, 13.12.2024 звернулася з заявою саме про перерахунок окремого періоду страхового стажу в подвійному розмірі. Отож відсутні підстави надавати оцінку порядку обчислення стажу, проведеного з 10.07.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, та проводити перерахунок стажу з цієї дати.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію, то таку проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку пенсіонера, тобто ГУ ПФУ в Тернопільській області. Водночас у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити, як передчасної, у суду немає підстав вважати, що право позивача на отримання пенсійних виплат після зарахування стажу буде порушене, а суд не вправі зобов`язувати відповідача вчинити певні дії на майбутнє.

Таким чином, зважаючи на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Донецькій області щодо незарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 19.04.1991 по 06.10.2000 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ та зобов`язання цього відповідача зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ період роботи з 19.04.1991 по 06.10.2000, та провести ОСОБА_1 перерахунок (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 01.12.2024. В позові до ГУ ПФУ в Тернопільській області слід відмовити.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, ГУ ПФУ в Донецькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 17.01.2025 (а.с.31).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.12.2024 № 961040139977 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII періоду роботи на посаді вихователя Яблунівського обласного протитуберкульозного санаторію з 19.04.1991 по 06.10.2000 згідно з довідкою №12-12.2024 від 12.12.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII період роботи з 19.04.1991 по 06.10.2000 вихователем Яблунівського обласного протитуберкульозного санаторію, здійснивши перерахунок пенсії за віком з 01.12.2024, з урахуванням раніше проведених платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільський області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (площа Соборна, 3, місто Слов`янськ, Донецька область, 84122, тимчасова адреса для листування: вулиця Надії Алексєєнко, 106, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49008, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13486010).

Повний текст рішення складено та підписано 03 квітня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.