Рішення № 126373408, 03.04.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/274/25

03 квітня 2025 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу",

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю І групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звертався з рапортом, у якому просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Однак, у звільненні з військової служби відмовлено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду 22.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представником військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає про відсутність підстав для звільнення позивача з військової служби у зв`язку з тим, що з поданих документів не можна зробити однозначний висновок про те, що в ОСОБА_2 відсутні інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення, окрім позивача, які можуть здійснювати за ним догляд.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

30.07.2024 ОСОБА_1 подав командуванню військової частини рапорт щодо звільнення з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч.4, абз.14 п.3 ч.12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції Закону від 20.06.2024) - необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а саме через необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення (своїм братом ОСОБА_2 ), який є особою з інвалідністю I групи.

До рапорту ОСОБА_1 було додано:

- копії паспорта громадянина України, витягу з реєстру територіальної громади, ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ,

- копії паспорта громадянина України, ідентифікаційного коду ОСОБА_2 ,

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 ,

- копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ,

- довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, якою підтверджено що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи підгрупи А з дитинства, встановлено довічно. Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

- акт №69 обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання від 02.07.2024, погоджений старостою Дружбівського старостинського округу, зі змісту якого слідує, що комісія у складі депутата Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області Моргунова Г.І. та сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 встановила, що ОСОБА_2 , 1997 року народження є інвалідом з дитинства І групи підгрупа А, не працює, підсобного господарства не веде, перебуває у важкому матеріальному стані, до складу сім`ї входить брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дійшла висновку, що ОСОБА_2 погребує постійного стороннього догляду,

- рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.11.2010, згідно якого позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо дітей ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено над малолітнім ОСОБА_2 опіку та призначено його опікуном ОСОБА_6 ,

- свідоцтво про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 видане 04.09.2023, яка була бабою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,

- свідоцтво про смерть ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , видане 16.08.2022, який був дідом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,

- свідоцтво про смерть матері ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом від 17.08.2024 №2115 командуванням Військової частини НОМЕР_1 позивача було повідомлено про розгляд його рапорту на звільнення та зазначено, що законодавець не визначив потребу постійного догляду за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю І або II групи, як підставу для звільнення з військової служби, а пов`язав її з наявністю у військовослужбовця необхідності, тобто встановленого обов`язку, здійснювати такий догляд та відсутністю інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або потребою у постійному догляді інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Вказані обставини, наявність яких визначена законодавцем як підстава для звільнення з військової служби, має бути підтверджена відповідними документами.

Документи, подані разом із рапортом про звільнення з військової служби не дають підстави встановити наявність або відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, на яких відповідно до законодавства покладено обов`язок здійснювати постійний догляд за ним та здійснення чи нездійснення (якщо нездійснення то причин нездійснення) такими членами сім`ї постійного догляду.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з частинами другою, четвертою статті 2 Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров`я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Абзацом 14 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;.

Згідно з пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 №1153/2008 (далі по тексту - Положення №1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитись з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до пункту 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Пункт 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, передбачає, що документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Згідно з пунктом 9 розділу III Порядку №531 розгляд рапорту військовослужбовця у паперовому вигляді всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:

1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;

2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.

Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 №1317, не визначає і не розкриває поняття "постійного догляду". Водночас, поняття "сторонній догляд" не є тотожним поняттю "постійний догляд", адже перше вказує на те, ким надається/здійснюється догляд, а друге - коли/протягом якого часу надається такий догляд. У той же час, "постійний догляд" - це безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, тобто постійно.

Чинним законодавством України не встановлено, які саме документи мають бути подані військовослужбовцем для підтвердження факту необхідності здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу" (у діючій редакції) не поширюється на спірні правовідносини.

Наказом Міністерства оборони України від 23.07.2024 №495, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.09.2024 за №1361/42706, внесені зміни до Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII).

Наказом визначений перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема конкретизовано, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за членом сім`ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): інвалідність такої особи, її потребу в постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді;

Відповідно до п. 1 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Відповідно до пп. 1 п. 11 цього Положення міські, міжрайонні, районні комісії визначають:

ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків;

потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв;

потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування;

ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;

причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

Відповідно до п.19, 24 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, комісія (МСЕК) проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.

У п.п. 169, 170 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" суд зазначив наступне: "вислів "згідно із законом" вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права (див., серед інших джерел, рішення від 25 березня 1998 року у справі "Копп проти Швейцарії" (Корр v. Switzerland), п. 55, Reports of Judgments and Decisions 1998-II).

Отже, ця фраза передбачає, inter alia, що формулювання національного законодавства повинно бути достатньо передбачуваним, щоб дати особам адекватну вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вдатися до заходів, що вплинуть на їхні конвенційні права (див. рішення від 24 квітня 2008 року у справі "С.G. та інші проти Болгарії" (С.G. and Others v. Bulgaria), заява № 1365/07, п. 39). Крім того, законодавство повинно забезпечувати певний рівень юридичного захисту проти свавільного втручання з боку державних органів. Існування конкретних процесуальних гарантій є у цьому контексті необхідним. Те, які саме гарантії вимагатимуться, певною мірою залежатиме від характеру та масштабів зазначеного втручання (див. рішення у справі "Р.G. та J.Н. проти Сполученого Королівства" (P.G. and J.Н. v. the United Kingdom), заява № 44787/98, п. 46, ЕСНR 2001-IX)".

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є її батьки, чоловік або дружина, а також діти такої особи, у тому числі усиновлені.

Згідно статтею 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім`ї особи, які належать до другого ступеня спорідненості є її рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, а також її онуки.

Для визначення першого та другого ступеня споріднення у даному випадку можуть бути застосовними положення п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 розд.14 Податкового кодексу України, а саме:

- членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені;

- до членів сім`ї громадянина другого ступеня споріднення відносяться його рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

Згідно свідоцтв про народження серія НОМЕР_2 від 20.04.1995 та серія НОМЕР_3 від 24.06.1997 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідними братами.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ №0501132, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю І групи підгрупи А з дитинства, встановлено довічно. Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Членами сім`ї першого ступеня споріднення ОСОБА_2 є батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Разом з тим, рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.11.2010 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім цього, відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 02 10.2017 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також Актом №69 обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання ОСОБА_2 від 02.07.2024, погодженим старостою Дружбівського старостинського округу Гарбуз А.І. встановлено, що до складу сім`ї ОСОБА_2 відноситься брат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Членами сім`ї другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_6 (баба з боку матері). ОСОБА_7 (дід з боку матері). ОСОБА_8 (баба з боку батька).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 04.09.2023 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 від 16.08.2022 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є непрацездатною особою в розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_7 ) Також згідно нотаріально посвідченої заяви від 07.08.2024 ОСОБА_8 відмовилася від здійснення опіки на онуком ОСОБА_2 , оскільки вона не має можливості здійснювати за ним догляд у зв`язку з похилим віком.

Крім того, судом враховано, що жодна інформація про діда ОСОБА_2 з боку батька - ОСОБА_2 позивачу не відома, так як останні жодних відносин не підтримують.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, зважаючи на те, що чинним законодавством не визначеного чіткого та достатнього переліку документів, якими може підтверджуватись відсутність чи наявність членів сім`ї першого чи другого ступеня спорідненості, суд вважає, що в розглядуваному випадку позивач наданими документами підтвердив, що окрім нього, інших членів сім`ї, які спільно проживають та могли здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І групи підгрупи А з дитинства ОСОБА_2 , який є рідним братом позивача і згідно висновку медико-соціальної експертної комісії потребує постійного стороннього догляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач неправильно оцінив долучені до рапорту позивача документи та помилково дійшов висновку, що подані позивачем документи не дають підстави встановити наявність або відсутність у ОСОБА_2 інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, на яких відповідно до законодавства покладено обов`язок здійснювати постійний догляд за ним та здійснення чи нездійснення (якщо нездійснення то причин нездійснення) такими членами сім`ї постійного догляду.

Слід вказати, що саме відповідач є суб`єктом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо звільнення позивача з військової служби за наслідком розгляду рапорту про звільнення з військової служби або надання мотивованої відмови в такому.

Натомість відповідачем під час розгляду справи не доведено і, ставлячи під сумнів заяву позивача, відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували наявність членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, здатних забезпечувати догляд за братом позивача.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що дії відповідача щодо відмови у звільненні позивача є протиправними.

Як наслідок, необхідно зобов`язати відповідача звільнити позивача на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу"

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

За положеннями частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,60 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.4135903011.1 від 16.01.2025.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 та абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 та абзацу 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 03 квітня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 );

відповідач:

- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ).

Головуючий суддя Мартиць О.І.