Рішення № 126372483, 04.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/22869/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Білик Романна Олегівна, звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви ,просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №134350006449 від 13.09.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 19.09.2024;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити з 19.09.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, зарахувавши при цьому до стажу роботи роки праці в ТзОВ «Квінтет», а саме з 02.04.1992 по 30.04.1996 та період роботи у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ», а саме з 03.05.1996 по 31.12.1998.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що у період з 02.04.1992 по 30.04.1996 працювала у ТзОВ «Квінтет» та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ». Звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI). Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовлено в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності визначеного статтею 26 Закону №1058-VI страхового стажу, який у позивача становить лише 16 років 07 місяців та 22 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет», оскільки запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ», оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу та запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис. Запропоновано для зарахування вищевказаних періодів роботи надати уточнюючі довідки видані за місцем роботи на підставі первинних документів із зазначенням організації. Вважає, що не зарахування вказаних періоду роботи до страхового стажу є протиправним, у зв`язку з чим звернулася до суду з ним позовом.

Відповідач-1 щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Відповідно до статті 26 Закону №1058-VI право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема в період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року 28 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років, після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років. Вік позивача на момент звернення становив 63 роки, страховий стаж - 16 років 07 місяців 22 дні. Згідно поданих документів до страхового стажу згідно до трудової книжки НОМЕР_1 не зараховано періоди роботи: з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет», оскільки запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис, та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ», оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу та запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис. Вказує, що для зарахування вищезазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки видані за місцем роботи (правонаступником, у разі ліквідації архівним відділом) на підставі первинних документів із зазначенням реорганізації. Зазначає, що Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція №58). Згідно до п. 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а вразі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів і завіряються печаткою, запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжні про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці. Враховуючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 11.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем-1 28.11.2024 (вх. №22117ел) подано відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 10.03.2025 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Представником позивача 13.03.2025 (вх. №211482) на виконання вимог ухвали від 10.03.2025 подано уточнену позовну заяву та (вх. №21505) клопотання про залучення співвідповідача.

Ухвалою від 14.03.2025 залучено до участі у справі №380/22869/24 в якості співвідповідача ГУ ПФУ в Кіровоградській області, прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та продовжено розгляд справи.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, до електронного кабінету ГУ ПФУ у Львівській області в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 18.03.2025 - позовну заяву з копіями доданих до позовної заяви документів та 15.03.2025 - ухвалу про залучення співвідповідача від 14.03.2025 (тобто на наступний день постановлення ухвали судом).

Відповідачу-2 роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.04.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI).

До заяви позивачем долучено трудову книжку серії НОМЕР_1 , відповідно до записів якої ОСОБА_1 :

- Наказом №3 від 02.04.1992 прийнята по переводу швеєю 2 розряду до ТзОВ «Квінтет» та Наказом №5 від 30.04.1996 звільнена у зв`язку з переведенням у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ»;

- Наказом №3-к від 03.05.1996 прийнята швеєю 2 розряду в порядку переведення з ТзОВ «Квінтет» та Наказом №3К від 30.12.1998 звільнена у зв`язку із скороченням штату з 31.12.1998.

Наведені обставини також підтверджуються довідками №7 від 23.10.2024 ТзОВ «Квінтет» та №40 від 23.10.2024 ВАТ «ТЕХПОСТАЧ», які засвідчені підписом та печаткою директора підприємств.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності розглянуло заяву ОСОБА_2 та прийняло рішення №134350006449 від 13.09.2024 про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 з підстав відсутності визначеного статтею 26 Закону №1058-VI необхідного страхового стажу.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет», оскільки запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис, та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ», оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу та запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис.

Вважаючи спірне рішення про відмову в призначенні пенсії за віком №134350006449 від 13.09.2024 протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі Закон №1058-VI).

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-VI періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-VI передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 4 Закону №1058-VI передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Закону №1058-VI страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-VI встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 26 Закону №1058-VI визначено умови призначення пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років, після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року від 15 до 23 року.

Судом встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , після осягнення 63-річного віку, звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Для призначення пенсії позивачем подано пенсійному органу трудову книжку серії НОМЕР_1 , відповідно до записів якої ОСОБА_1 у період з 02.04.1992 по 30.04.1996 працювала у ТзОВ «Квінтет» та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ».

Оскільки позивач вперше звернулася за призначенням пенсії за віком 26.04.2024, то відповідно до вимог частини першої статті 26 Закону №1058-VI право на призначення пенсії обумовлено наявністю від 21 до 31 року страхового стажу.

Спірним рішеннями відповідача ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком саме з підстав відсутності у неї необхідного страхового стажу, до якого пенсійним органом не зараховано період роботи позивача з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет», оскільки запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис, та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ», оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу та запис про роботу не засвідчено підписом відповідальної особи, якою внесено цей запис.

Соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки гарантує Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку№637).

Судом встановлено, що у позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 від 15.09.1981, яка містить чіткі записи про спірні періоди роботи з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет» та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ» на посаді швеї другого розряду, про прийом на роботу та звільнення, з посиланням на відповідні накази, які скріплені печаткою підприємства та підпис відповідальної особи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці, і не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємства, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Правова позиція про те, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17, від 21.02.2018 у справі №687/975/17, а також від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а.

Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Вказана правова позиція також підтримана Верховним Судом в постанові від 04.07.2023 у справі №580/4012/19.

Згідно з статтею 62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судом, відповідач, посилаючись на виправлення в трудовій книжці позивача, не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей та додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити її стаж.

Такий висновок сформульовано Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 12.09.2022 у справі № 569/16691/16-а, який враховано судом при розгляді цієї справи.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься довідка №7 від 23.10.2024, якою підтверджується робота ОСОБА_1 на посаді швачки на ТзОВ «Квінтет» з 02.04.1992, Наказ №3 від 02.04.1992, звідки звільнена з 30.04.1996 Наказом №5 від 30.04.1996.

Також відповідно до довідки №40 від 23.10.2024 підтверджується робота ОСОБА_1 на посаді швачки на ВАТ «ТЕХПОСТАЧ» з 03.05.1996, Наказ №3к від 03.05.1996, звільнена з 31.12.1998 Наказом №3 від 30.12.1998.

Вказані довідки скріплені печатками та підписами директорів підприємств та підтверджують спірні періоди роботи ОСОБА_1 .

За встановлених фактичних обставин та наданої судом оцінки поданих позивачем до заяви про призначення пенсії за віком документів, суд висновує про безпідставність не зарахування відповідачем-2 періоду роботи позивача з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет» та з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ» на посаді швеї другого розряду, що призвело до прийняття рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №134350006449 від 13.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком та порушення права позивача на призначення пенсії згідно до частини першої статті 26 Закону №1058 IV.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами вказані вимоги щодо доказування правомірності спірних рішень не виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №134350006449 від 13.09.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень і чинному пенсійному законодавству та порушує право позивача на призначення пенсії за віком, тому таке рішення слід визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Друга позовна вимога є похідною від першої і також підлягає до задоволення шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет» та період роботи з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ» та призначити пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів порівну понесені позивачем судові витрати у вигляді 1 211 грн 20 к., судового збору, сплаченого за квитанцією від 06.11.2024 №25.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) №134350006449 від 13.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) період її роботи з 02.04.1992 по 30.04.1996 у ТзОВ «Квінтет» та період роботи з 03.05.1996 по 31.12.1998 у ВАТ «ТЕХПОСТАЧ» та призначити пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) по 605 (шістсот п`ять) грн 60 к. судових витрат у вигляді судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома