Ухвала суду № 126371114, 04.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2025 року Справа 160/4322/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Міністерства юстиції України про залишення позову без розгляду,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якій позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України за №3831/5 від 02.11.2023 року в частині анулювання Приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Супруненко Аллі Миколаївні (РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтва про право па зайняття нотаріальною діяльністю №2300) доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та поновити приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Супруненко Аллі Миколаївні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у страві та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.04.2025 року Міністерство юстиції України звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки оскаржуваний наказ датується 02.11.2023 року, а позивач звернулась до суду 10.02.2025 року. Відповідач зазначає, що оскільки оскаржуваний наказ та інформація про даний наказ були розміщені на одній сторінці офіційного веб-сайту відповідача та ідентифікувались за прізвищем позивача позивач мала дізнатися про наявність наказу з дати прийняття такого наказу та його оприлюднення.

Вирішуючи по суті заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний наказ відповідача було оприлюднено на офіційному веб-сайті відповідача 03.11.2023 року.

Відповідач наголошує, що позивач повинна була дізнатися про порушення її прав саме з дати оприлюднення вказаного наказу на офіційному веб-сайті відповідача.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Суд звертає увагу, що відповідачем не наведено жодного посилання на закон або інший нормативно правовий акт, яким встановлено імперативну залежність обізнаності особи про індивідуальний акт суб`єкту владних повноважень та факту оприлюднення даного індивідуального акту.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази фактичного отримання позивачем оскаржуваного наказу до звернення до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази безпосереднього ознайомлення/отримання позивачем оскаржуваного наказу та вказані докази не подані відповідачем до суду, зважаючи на те, що відповідачем не наведено посилання на закон або інший нормативно-правовий акт, яким встановлено, що особа є обізнаною про прийняття індивідуального акту з моменту його офіційного оприлюднення, суд доходить висновку, що позивачем фактично не пропущено строк звернення до суду, а доводи відповідача про обізнаність позивача про порушення її прав оскаржуваним наказу з моменту його оприлюднення на офіційному веб-сайті відповідача, не можуть свідчити про фактичну обізнаність позивача про порушення його прав.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.118, 121, 122, 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Міністерства юстиції України про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський