Постанова № 1263678, 24.12.2007, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2007 р.

Справа № А-8/31

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Cуддя Шіляк Марина Анатоліївна

При секретарі Феденько Наталія Михайлівна

розглянувши матеріали

за позовом ТзОВ "Карпатнафтохім" вул. Робітнича, 29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область, 77305

до відповідача Калуської ОДПІ вул. В.Стуса, 2, м. Калуш, 77300

за участі прокуратури Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

За участі представників:

Від позивача: Бойко Р. Б., (довіреність №53-ЮР-36 від 23.03.06)юрисконсульт;

Від позивача: Кульбанська Л.С. (довіреність №53-ЮР-83 від 30.05.06) представник;

Від відповідача: Мельник Р.Я., (довіреність №3371/10/100 від 05.03.07 )представник;

Від відповідача: Дум"як В.О. (довіреність №10224/10/100 від 18.06.07) представник;

Від відповідача: Федорко О.Ф. (довіреність №25034/10/100 від 20.12.07) представник;

Від третьої особи: представник не з"явився;

Прокурор: в судове засідання не з'явився,

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області заявлено вимогу про визнання нечинним податкового повідомлення рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.01.2007 р. №0000172302/0.

Ухвалою від 22.05.07 судом продовжено строк розгляду спору.

Згідно з повідомленням прокуратури від 22.03.07 р. №05/1-205вих-07 з метою захисту інтересів держави прокуратура Івано-Франківської області вступила у розгляд даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Законом України "Про податок на додану вартість" наведений механізм визначення суми бюджетного відшкодування. За змістом п.п. 7.7.2 ст 7 цього Закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів, послуг в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Згідно п. 1.8 вищевказаного Закону даний механізм являє собою бюджене відшкодування. Податковою інспекцією, на думку позивача, звужується поняття бюджетного відшкодування та на підставі рядка "3" форми розрахунку суми бюджетного відшкодування, що є додатком №3 до податкової декларації з ПДВ, сума бюджетного відшкодування визначається як сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів.

Позивач вважає, що норми Закону мають вищу юридичну силу в порівнянні з підзаконними актами, а отже ТзОВ виконало всі вимоги Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, позивач вважає безпідставним посилання податкового органу в оспорюваному рішенні як на підставу перерахунку суми бюджетного відшкодування на п.п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який лише встановлює порядок здійснення перевірки податкової декларації платника податку, а також підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки. В цьому позивач вбачає порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, з огляду на те, що п.п. 6.1ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов'язує податковий орган зазначати в податковому повідомленні норму податкового Закону, відповідно до якої був зроблений перерахунок податкових зобов'язань.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач проти позову заперечив вказавши, що перевірка правильності визначення позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2006 року проводилася з врахуванням вимог п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п.п. 7.8.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами і доповненнями, а також пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказу ДПА України від 30.05.97 №166 у редакції Наказу ДПА України від 15.06.05 №213 "Про внесення змін до податкової звітності податку на додану вартість".

Податковий орган, з посиланням на п. 10.6 ст.10 Закону, вказує на те, що форми декларації та податкових розрахунків встановлюються відповідно до Законів. Відповідач також вказує на те, що ДПА в Івано-Франківській області зверталась за роз'ясненням до ДПА України. Листом від 05.05.06 остання повідомила про те, що до рядка "3" розрахунку суми бюджетного відшкодування включаються суми податку на додану вартість, фактично сплачені отримувачем товарів у попередньому звітному податковому періоді постачальника таких товарів, що включені до податкового кредиту в попередньому періоді.

Під час перевірки було встановлено порушення норм Закону, в результаті чого завищено заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року в сумі 2196028 грн.

Податковий орган вказує також на те, що форма податкового повідомлення-рішення відповідає додатку 5 до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.01 №253 в редакції Наказу від 27.05.03 №247.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову підтримали.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив, що Калуською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Карпатнафтохім" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, напрям відшкодування - на рахунок платника у банку за жовтень 2006 року. За наслідками перевірки був складений акт №14/23-1/33129683 від 18.01.07. На підставі висновків, наведених в акті податковою інспекцією винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення №0000172302/0 від 19.01.07 згідно котрого виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2006 року в розмірі 2196028,00 грн.

В ході проведення перевірки, ДПІ встановлено, що ТзОВ "Карпатнафтохім" 20.11.2006 р. подано до Калуської оДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 р. та Розрахунок бюджетного відшкодування за жовтень 2006 р., згідно з яким визначено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 7042116,0 грн.

Первіркою встановлено, що згідно з представленими до перевірки журналами-ордерами по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками" та платіжними документами, а також реєстрами отриманих податкових накладних за вересень 2006 р., ТзОВ "Карпаннафтохім" в вересні 2006 р. оплачено податок на додану вартість, який віднесено до складу податкового кредиту даного податкового періоду в сумі 4846088,00 грн.

Наявні в матеріалах справи докази, які досліджувались судом в процесі розгляду спору: податкове повідомлення- рішення Калуської оДПІ №0000172302/0 від 19.01.07, акт №14/23-1/33129683 від 18.01.07 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Карпатнафтохім", заперечення до акту перевірки №51-15 від 19.01.07, відповідь №659/10/23-2 від 19.01.07 на заперечення проти акту, виписки по рахунках ТОВ "Карпатнафтохім" за вересень 2006 року, матеріали зустрічних перевірок контрагентів позивача, податкова декларація з ПДВ позивача за жовтень 2006 р. (вх. № 32096 від 20.11.06), розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає позовні вимоги не обгрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перд бюджетами та цільовими фондами" платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним контролюючим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого подтку. Такий зівіт за іншою формою подається разом з поясненням мотивів його складання.

Проте, позивачем подано декларацію іншої форми (розрахунок бюджетного відшкодування) без пояснення мотивів її складення. Таким чином, позивачем не дотримано вимог абзацу 3 п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" та п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларіції з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166 у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 р. №213 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість".

Поряд з цим, слід зазначити, що п.п 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є відсилочною нормою права, в якій робииться посилання на п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", як на умову при якій виникає право на бюджетне відшкодування з ПДВ.

Так, відповідно до п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті до державного бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Виходячи з із п. 7.7 ст. 7 зазначеного закону бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення (різниця між сумою податквого зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду), яка фактично дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг).

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що податкове рішення-повідомлення прийняте з дотриманням чинного законодавства, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перд бюджетами та цільовими фондами", п.п. 7.7.1, п.п 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.71, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шіляк Марина Анатоліївна

постанова підписана 02.01.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Треф'янчин Андрій Михайлович