Ухвала суду № 126360245, 04.04.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/4233/24 № 2-с/610/40/2025м. Балаклія04 квітня 2025 року

Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Стригуненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

в с т а н о в и в:

26.12.2024 Балаклійським районним судом Харківської області за заявою Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПЖКГ «ДОНЕЦЬКЕ»заборгованості за оплату послуг у сумі 1716,96 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 302,80грн, який було отримано боржником 02.01.2025.

18.03.2025 представник боржника адвокат Литовченко С.І. подав заяву про скасування судового наказу, однак після спливу строку, передбаченого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, та клопотання про його поновлення не заявляв, тому за ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 19.03.2025 його заяву було залишено без розгляду та повернуто боржнику. Вказану ухвалу представник боржника отримав 24.03.2025.

01.04.2025 представник боржника адвокат Литовченко С.І. знову подав заяву про скасування судового наказу.

В обґрунтування заяви зазначає, що боржник не укладав ніяких договорів з ПЖКГ «ДОНЕЦЬКЕ», не здійснював оплату рахунків заявника та не користувався наданими ним послугами. Тому вважає вимоги стягувача безпідставними та необґрунтованими, а судовий наказ таким, що підлягає скасуванню.

Одночасно просив поновити пропущений строк для подання вищевказаної заяви, оскільки він 02.01.2025 не отримував особисто поштове відправлення з судовим наказом, бо в цей час знаходився на стаціонарному лікуванні в м. Харків. Вказаний судовий наказ отримала його дружина, яка не звернула уваги на цей документ та не повідомила боржника про його отримання. В результаті чого він не зміг вчасно оскаржити цей судовий наказ. Про існування оспорюваного наказу боржнику стало відомо лише в березні 2025 року. Отже вважає, що строк для подачі заяви про скасування судового наказу пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першоїстатті 161 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.171ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи те, що судовий наказ згідно з поштовим рекомендованим повідомленням було отримано боржником 02.01.2025, а заява подана 01.04.2025, тобто з пропуском строку на її подачу, зважаючи на те, що боржник не міг отримати особисто оскаржуваний судовий наказ, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні з 02.01.2025 по 14.01.2025 з приводу гострого панкреатиту, що підтверджується довідкою КНП ХОР «Обласний кардіологічний центр», а про його наявність дізнався лише в березні 2025 року, то суд вважає, що строк для подання заяви про скасування судового наказу є пропущеним з поважних причин, тому підлягає поновленню.

Боржник оспорює підставність вимог стягувача, тому убачається необхідність їх доказування в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстави для повернення заяви про скасування судового наказу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1)Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу.

2)Скасувати судовийнаказ,виданий Балаклійськимрайонним судомХарківської області26.12.2024про стягненняз ОСОБА_1 на користь Підприємства житлово-комунального господарства «Донецьке» заборгованості за оплату послуг та витрат зі сплати судового збору.

3)Роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Стригуненко В.М.