Ухвала суду № 126359876, 04.04.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5780/25

Провадження № 1-кс/344/2680/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛЕЙШЕР ХІЛЛ» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12024091200000190 від 31.05.2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛЕЙШЕР ХІЛЛ» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024091200000190 від 31.05.2024 року та просив скасувати арешт на майно, а саме автомобіль марки MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , що на праві приватної власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЛЕЙШЕР ХІЛЛ», код ЄДРПОУ 44721326, шляхом скасування заборони його відчуження, розпорядження та користування.

Адвокат ОСОБА_3 та представник ТОВ «ГЛЕЙШЕР ХІЛЛ» подали заяву про розгляд клопотання без їх участі.

Слідчий подав заяву, в якій не заперечив щодо задоволення клопотання в частині користування, оскільки транспортний засіб оглянутий експертом.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до приписів статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Так, ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2024 року в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12024091000000190 від 31.01.2024 року накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження, користування на автомобіль марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Метою його застосування зазначено забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Власником автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛЕЙШЕР ХІЛЛ», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 28.11.2023 року.

На данйи час, досудове розслідування кримінального провадження №12024091000000190 проводиться П`ятим слідчим відділом (з дислокацією у м.Івано-Франківську) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст.100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.ст. 171-174 цього Кодексу.

Під час проведення досудового розслідування у ході проведення експертиз автомобіль був оглянутий експертом та на даний час відпала потреба у забороні на користування автомобілем марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому слідчий суддя вважає, що необхідності в подальшому арешті майна в частині заборони його користування не має.

У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).

В той же час, слідчий суддя вважає, що слід залишити арешт на автомобіль в частині заборони на його відчуження та розпорядження, оскільки досудове розслідування триває та арешт майна застосований з метою збереження речових доказів.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2024 року, в частині заборони на користування автомобілем марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1