Рішення № 126357702, 04.04.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.04.2025Справа № 910/15671/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙУКОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХКОМПАНІ"

про стягнення 1 211 633,25 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙУКОМ" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХКОМПАНІ" (далі - відповідач) про стягнення 1 211 633,25 грн, з яких 1 091 111,44 грн - основний борг, 99 504,50 грн - втрати від інфляції та 21 017,31 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором № 10/10-23-2 від 10.10.2023 в частині повернення суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 25.12.2024 о 12:21 год. та відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою учасникам 25.12.2024.

Крім того, ухвала суду опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач у даній справі правом на відзиву не скористався.

Інших заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних та достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

10.10.2023 між ТОВ "ГЕОТЕХКОМПАНІ" (далі - Відповідач), ТОВ з ІІ ДІКЕРГОФФ/Україна/" (далі - Контролер) та ТОВ «СТРОЙУКОМ» (далі - Позивач) було укладено договір поставки № 10/10-23-2, згідно з умовами якого Відповідач зобов`язався передати (поставляти) у погоджені сторонами строки будівельні матеріали, а саме бетон марок С12/15S4, С35/45(В45) W6F150; С45/55 (В55)W6F150 (далі - Товар) у власність Позивача на будівельний майданчик, а Позивач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно з п. 2.1 договору поставка товару здійснюється відповідачем згідно з заявками позивача окремими партіями автомобільним транспортом на умовах DDP на будівельний майданчик об`єкту будівництва: «Нове будівництво ВЕС «НИЖНІ ВОРОТА-1» на території Нижньоворітської сільскої ради Мукачівського району Закарпатської області (біля села Латірка)» транспортом позивача.

Відповідно п. 4.5 договору відповідач зобов`язався поставити товар окремими партіями, шляхом перевезення товару спеціалізованим автотранспортом з бетонозмішувальною установкою до місця доставки (розвантаження), що забезпечить належне транспортування з ціллю збереження якісних характеристик товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання передплати, у розмірах та порядку, передбаченому п. 8.1. договору.

Відповідно п. 8.1 договору розрахунки за договором здійснюються в безготівковому порядку на умовах передплати в розмірі 100% (сто відсотків) за кожну партію товару, визначену згідно з заявками позивача.

Згідно з п. 11.2 договору останній діє до 31.12.2024.

Як встановлено судом, позивач перерахував на рахунок відповідача передплату за бетон на загальну суму 15 151 830,00 грн з ПДВ платіжними дорученнями № 4021 від 10.10.2023 на суму 2 500 00,00 грн, № 4084 від 12.10.2023 на суму 2 307 000,00 грн, № 4237 від 24.10.2023 на суму 1 232 830,00 грн, № 4343 від 27.10.2023 на суму 2 500 000,00 грн, № 4373 від 02.11.2023 на суму 3 850 000,00 грн, № 4405 від 03.11.2023 на суму 2 762 000,00 грн.

Відповідач в узгоджений сторонами спосіб та період почав постачання товару та створив видаткову накладну № 205 від 13.11.2023 на суму 13 469 718,56 грн з ПДВ за поставлений товар, а саме бетон С35/45(В45) W6F150 у кількості 1 472 куб. м та бетон С45/55(В55) W6F150 у кількості 18 куб. м.

Крім того, між позивачем та відповідачем підписано акт № 206 від 13.11.2023 на суму 591 000,00 грн щодо надання послуг бетононасосів (3 шт) у кількості 98,5 машино-годин за ціною 6 000,00 грн. з ПДВ за 1 машино-годину.

Як вбачається з підписаного між сторонами акту звірки станом на 31.12.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за договором 10/10-23-2 від 10.10.2023 становить 1 091 111,44 грн.

Як вказує позивач, електронною поштою 29.03.2024, а в подальшому 30.03.2024 засобами поштового зв`язку направлено відповідачу претензію № 125 від 28.03.2024 з вимогою повернути кошти в розмірі 1 091 111,44 грн.

Зважаючи на те, що вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 99 504,50 грн інфляційних та 21 017,31 грн 3% річних.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, а також обґрунтованість заперечень відповідача суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 1 091 111,44 грн, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача вказаної суми попередньої оплати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 21 017,31 грн 3% річних, 99 504,50 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що останні виконані арифметично вірно, а тому підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладення на відповідача в розмірі 18 174,50 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХКОМПАНІ" (03126, м. Київ, вул. Качалова 5-В, код 43611488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙУКОМ" (89200, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, місто Перечин, вул. Ужанська, будинок 20/1, код 40276440) 1 091 111,44 грн (один мільйон дев`яносто одна тисяча сто одинадцять грн 44 коп.) попередньої оплати, втрати від інфляції в розмірі 99 504,50 грн (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот чотири грн 50 коп.), 3% річних у розмірі 21 017,31 грн (двадцять одна тисяча сімнадцять грн 31 коп.), судовий збір в розмірі 18 174,50 грн (вісімнадцять тисяч сто сімдесят чотири грн 50 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 04.04.2025.

Суддя О.Г. Удалова