Ухвала суду № 126355586, 03.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21909/24

Провадження № 2-а/752/123/25

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників процесу, в приміщенні суду в м. Києві матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва засобами поштового зв`язку звернувся позивач ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить суд визнати постанову про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовану в автоматичному режимі серія АВ №00000022 від 19.09.2024, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті протиправною та скасувати її, справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07 січня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Однак, вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне подану позовну заяву повторно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст. 171 КАС України, за наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Разом з тим, статті 160, 161 КАС України визначають вимоги до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У той же час, як вбачається з матеріалів позовної заяви, в даному випадку, позивачем не сплачено судовий збір за подання даного позову до суду, з посиланням на ст. 288 КУпАП.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За статями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 ст. 288 КпАП України передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КпАП України права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір». Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір».

Прийняття Закону України «Про судовий збір» не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», може регулюватися іншим законодавством (наприклад, ч. 2 ст. 2391 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі України «Про судовий збір» такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КпАП України щодо сплати судового збору. Так статтею 401 КпАП України визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами ч. 7 ст. 283 КпАП України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон України «Про судовий збір» не передбачає.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП України, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 гривні.

Тобто за подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, необхідно сплатити судовий збір у сумі 605,60 грн (3028,00 грн х0,2).

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.161 КАС України, оскільки позивачем не додано документ про сплату судового збору в сумі 605,60 грн.

Оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 160, 161 КАС України, позовна заява має бути повторно залишена без руху, відповідно з наданням заявникові строку для усунення недоліків.

Крім того, слід зауважити, що за приписами ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо після відкриття провадження, позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк