Рішення № 126355560, 13.03.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

cправа № 752/1556/22

провадження №: 2-а/752/14/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамену патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Департамену патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 17.12.2020 поліцейським Департаменту патрульної поліції Корж І.П. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що 17.12.2020 о 04:08 за адресою м. Київ, Чоколівський бульвар, 24, зафіксовано транспортний засіб RENAULT MEGANE SCENIC, НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортний засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушила пункт 12.9(б) ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також зазначає, що автомобіль в момент фіксації рухався о 04:08, тобто в темну пору доби, зважаючи на те, що поруч не було жодного автомобіля, а також будь-якої іншої перешкоди обрана швидкість 74 км/год дозволяла зупинити автомобіль у межах видимості дороги. Крім того, вказує, що відповідач не маючи доказів спливу строків, установлених ч. 1 ст. 307 КупАП, надіслав постанову про накладення на позивача штрафу надіслав для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

З урахуванням вказаних обставин, позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ № 01187406 від 17.12.2020 та стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 02.02.2022 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Відзив на адміністративний позов в порядку ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачем було подано.

У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що відповідно до постанови, 17.12.2020 о 04:08 в м. Києві по Чоколівському бульвару, 24 було зафіксовано в автоматичному режимі, за допомогою технічного засобу Каскад 005-1118 транспортний засіб Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_1 , що рухався зі швидкістю 74 км/год, перевищуючи встановлені обмеження швидкості руху на 24 км/год, порушивши при цьому п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху, та скоївши правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанову виніс інспектор Департаменту патрульної поліції Корж Ілля Петрович на підставі інформаційних файлів, та даних до них за результатами автоматичної фіксації події з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Зазначає, що загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12.4 ПДР, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту». На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У жовтні 2022 представник відповідача надав до суду додаткові пояснення до відзиву. Зазначає, що відповідно до витягу з Інформаційно-телекомунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» власник транспортного засобу Renault Megane Scenic, номерний знак НОМЕР_1 адреса власника: м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 9, корп. 3, кв. 73. Дана адреса збігається з адресою позивача вказаною в оскаржуваній постанові. Таким чином, оскаржувана постанова була направлена на адресу: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог абзацу 2 пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 13.

У березні 2025 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, в якому зазначив, що був вимушений сплатити штраф та виконавчий збір щодо примусового його стягнення, оскільки перебував в Єдиному реєстрі боржників та потребував реалізувати своє право на відчуження нерухомого майна. Однак, зазначена обставина жодним чином не свідчить про визнання позивачем вини, а була вимушеною дією для того, щоб відчужити належне нерухоме майно. Просить задовольнити позов в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, зазначивши, що позивач будучи обізнаним про наявність постанови від 20.08.2021 направив позов щодо оскарження останньої лише 19.01.2022, тобто з пропуском 10-денного строку визначеного ст. 298 КУпАП.

Так, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача, оскільки не вбачає належних підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним відмовити в задоволенні позову , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.12.2020 відносно позивача поліцейським Департаменту патрульної поліції Корж І.П. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія 1АВ № 01187406 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 255,00 грн. В зазначеній постанові вказано, що водій, керуючи транспортним за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 24, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 24 км/год, чим порушив пункт 12.9. (б) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Разом з тим п. 1.1 ПДР відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлює єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, згідно із п. 1.3 ПДР.

Разом з тим, п. 1.9 ПДР, зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12.4 ПДР, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Пунктом 12.9 (б) ПДР, визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП України, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Так, відповідно до частини другої статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Водночас, за приписами частини четвертої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Статтею 14-2 КУпАП закріплено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозалис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Крім того, ч. 7 ст. 258 КУпАП визначено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-1 - 279-4 КУпАП та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою наказом №13 Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року (далі-Інструкція № 13).

Згідно зі ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою наказом № 13 Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова друкується з використанням засобів Системи та протягом трьох днів із дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, з наданого відповідачем відзиву вбачається, що оскаржувана постанова була направлена на адресу: АДРЕСА_1 , яка збігається з адресою вказаною в постанові, за трек-номером № 0600171480890.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на підтвердження своїх вимог надав Постанову серії 1АВ № 01187406 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Також суд зазначає, що доданий позивачем до позовної заяви DVD-R диск не містить в собі жодного файлу.

Разом з цим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено те, що позивач керуючи автомобілем, не допустив порушення Правил дорожнього руху.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департамену патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамену патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 02.04.2025.

Суддя: Ю.Ю. Мазур