Рішення № 126355257, 03.04.2025, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 702/633/24

2-а/706/1/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2025 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі: головуючогосудді Орендарчука М.П., за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В., розглянувши в залі суду в м.Христинівці Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Львівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Монастирищенського районного суду Черкаської області з позовом до Управління патрульної поліції Львівської області про скасування постанови серії ЕНА № 2405855 від 16.06.2024. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 року справу передано на розгляд Христинівського районного суду Черкаської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.06.2024 позивача було зупинено працівниками поліції та притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (даліза текстом КУпАП) за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху (далі за текстом ПДР) у зв`язку з керуванням транспортним засобом у населеному пункті зі швидкістю руху 74 км/год при дозволених 50 км/год. Позивач, не погоджуючись із даною постановою, зазначає, що на відрізку автодороги Київ-Чоп 557 кілометр (де його було зупинено та як зазначено в оскаржуваній постанові) немає населеного пункту та діє обмеження максимальної швидкості 90 км/год. Найближчим населеним пунктом по автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп 557 км є село Ков`ярі, протяжністю 0,97 км. Прилад задокументував перевищення швидкісного режиму за 127,4 м до дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту», а тому позивач не порушив швидкісний режим, бо не рухався в населеному пункті. Крім того, на лівому боці траси не встановлено аналогічні (дублюючі) дорожні знаки, що є грубим порушенням ПДР та ДСТУ 4100-2021. Також позивач наголошує, що прилад, яким вимірювалась швидкість транспортного засобу «TruCam LTI 20/20», утримувався в руках поліцейського, а не був стаціонарно вмонтований, що суперечить приписам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Попри це, поліцейським було винесено постанову про адміністративне правопорушення та накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Крім цього, інспектором порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки позивача не було ознайомлено із вказаними у постанові положеннями статей, не було роз`яснено передбачені статтею 268 КУпАП права та порушено право позивача користуватися правовою допомогою адвоката. Таким чином, оскаржувана постанова винесена інспектором патрульної поліції незаконно та підлягає скасуванню.

У встановлений статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) строк відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови. Зазначає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксований лазерним вимірювачем швидкості транспортних «TruCam LTI 20/20», серійний № ТС008368, який має сертифікат перевірки типу від 26.12.2018 та сертифікат відповідності від 23.12.2020. У населеному пункті Ков`ярі встановлено дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту», який зобов`язує водіїв бути уважними та стежити за дорожньою обстановкою. Крім того, інформація про облаштування відповідними дорожніми знаками та ділянки дороги, на яких здійснюється вимірювання швидкості за допомогою лазерного вимірювача, розміщена на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції, а тому аргументи позивача вказують лише на його намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.06.2024 відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2405855 від 16.06.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Постановою встановлено, що 16.06.2024 о 14 год 20 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 557 км водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, Фольксваген Гольф Плюс державний номерний знак « НОМЕР_1 », у населеному пункті рухався зі швидкістю 74 км/год, при дозволених 50 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

За пунктом 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Згідно з положеннями пункту 2.3 розділу 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 1.9 розділу 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пунктів 12.4-12.6 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. У житлових і пішохідних зонах швидкість руху не повинна перевищувати 20 км/год. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю: а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам не більше 80 км/год; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, та мопедам не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах не більше 90 км/год.

Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80і81(в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів),частина першастатті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частинипершаідругастатті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті122, частина перша статті 123, статті 124-1,125, частиниперша,другаічетверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129,частина першастатті 132-1, частинипершаіп`ятастатті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1,стаття 135,стаття 136(за винятком порушень на автомобільному транспорті),стаття 137, частиниперша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1,статті 161,164-4,стаття 175-1(за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради),статті 176,177, частинипершаідругастатті 178,статті 180, 181-1,частина першастатті 182,статті 183,192,194,195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положеннями частини другої статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 244-21 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Разом з цим, за приписами частин другої та третьої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, є правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, то протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За положеннями частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як убачається із постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2405855 від 16.06.2024, винесеної інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Львівській області Волошиним В.І., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 122 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за те, що 16.06.2024 о 14 год 20 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 557 км, керуючи транспортним засобом «Фольксваген гольф плюс», державний номерний знак « НОМЕР_1 » у населеному пункті, рухався зі швидкістю 74 км/год, при дозволених 50 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР.

Позивач, заперечуючи керування автомобілем із вказаною швидкістю в населеному пункті, до позовної заяви додав фото дорожніх знаків на синьому і білому фоні, які розміщені на автодорозі М-06Київ-Чоп та інформують водіїв про початок населеного пункту «Ков`ярі».

Сторонами не заперечується, що по а/д М- 06 Київ-Чоп км 557+230 - км 558+200 знаходиться населений пункт Ков`ярі протяжністю 0,97 км.

Відповідно до поданої відповідачем фотокартки із зображенням автомобіля «Фольксваген гольф плюс», державний номерний знак « НОМЕР_1 », фіксація здійснювалася на 557 км автодороги Київ-Чоп; дистанція від місця, де поліцейські здійснювали вимір швидкості руху до автомобіля, на якому видна позначка, дорівнює 127,4 м.

Ураховуючи, що початок населеного пункту (село Ков`ярі) починається з 557+230 км а/д М- 06 Київ-Чоп, то прилад задокументував перевищення швидкісного режиму за 102,6 метри до дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту», що свідчить про те, що швидкість вимірювалася поза межами населеного пунктута спростовує факт її перевищення.

У оскаржуваній постанові місце руху автомобіля під керуванням позивача із швидкістю 74 км/год визначено як 557 км автодороги М-06. Згідно наданого відповідачем фото із зображенням автомобіля«Фольксваген гольф плюс», державний номерний знак « НОМЕР_1 », швидкість автомобіля виміряна на АД Київ Чоп 557 км на дистанції 127,4 м., що з врахуванням здобутих судом відомостей, а саме відповіді служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області (план схеми автодороги М06 Київ-Чоп 557 км., відомостей про протяжність населеного пункту (557+230 - км 558+200) свідчить про те, що в момент проведення замірів швидкості автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , знаходився поза межами населеного пункту на відстані 127,4 м.

Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), а інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці (частина друга статті 40 Закону України «Про Національну поліцію»).

Однак, матеріали справи не містять доказів проведення контролю швидкості руху автомобіля, яким керував позивач, в межах дії дорожнього знаку 5.70 ПДР. Із доданих відповідачем до відзиву фото та відеозапису неможливо встановити, що автомобіль позивача рухався в межах населеного пункту, оскільки розташування знаку населеного пункту Ков`ярі не видно.

Ураховуючи викладене, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутні.

За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як убачається з відеозапису, наданого відповідачем, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу не були роз`яснені його права, не було надано можливості скористатися юридичною допомогою, не було повідомлено про початок розгляду справи та його завершення.

Крім того, слід зауважити, що за приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої та другої статті 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідачем надано суду електронній копії доказів, на які не накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а тому суд не може покласти їх в основу прийнятого рішення.

Із огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскаржувана постанова була прийнята з порушенням діючого законодавства України, а тому погоджується з доводами позивача про її протиправність.

Згідно частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, постанову про адміністративне правопорушення від 16.06.2024 серії ЕНА № 2405855, слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 2,8-10,77,241-246, 250, 268, 269, 271, 286 КАС України,суд,- УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції у Львівській області (79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, ЄДРПОУ 39962825) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення від 16.06.2024 серії ЕНА № 2405855, винесену сержантом поліції Волошиним Віталієм Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 605 грн 60 коп. (шістсот п`ять гривень 60 копійок) у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Михайло Орендарчук