Рішення № 126350368, 31.03.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 рокуСправа №160/750/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов`язаних з її утриманням в університеті,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (р/р ПА268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 120 953,74 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здобувала освіту у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ з 2020 р. по 2023 р. На виконання вимог ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» між відповідачем, ДДУВС та ГУНП в Дніпропетровській області був укладений контракт № 8921 про здобуття освіти у ДДУВС. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 13.04.2023 №222 о/с відповідача призначено на посаду інспектора сектору адміністративної практики Синельниківського районного управління поліції. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 19.09.2024 №1005 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». На виконання вимог Порядку відшкодування ГУНП в Дніпропетровській області відповідачу було вручено лист про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з її утриманням в навчальному закладі. Відповідачем було отримано повідомлення про необхідність відшкодування витрат особисто, про що свідчить її підпис. Правом добровільного відшкодування відповідач не скористалася. Оскільки відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за контрактом № 8921 згідно із розрахунком витрат, здійсненим відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинна відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у ДЦУВС за 2020-2023 роки у розмірі 120 953,74 грн. Відповідно до п.4 Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Згідно із п.8 Порядку відшкодування у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області.

Ухвала суду від 16.01.2025 року направлена на адресу відповідача, а саме: вул.Шевченка, 35, с.Новогніде, Синельниковський район Дніпропетровської області, 52524. Проте, 31.03.2025 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із ч.4 ст.124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За нормами ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 20.01.2025 року надіслала письмові пояснення, в яких просило суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.03.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/750/25 за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов`язаних з її утриманням в університеті до 01.04.2025 року.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача та третьої особи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач проходила публічну службу службу в Національній поліції України, з 01.09.2020 по 20.09.2024.

Відповідно до наказу Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 19.08.2020 № 139 о/с ОСОБА_1 була зарахована курсантом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням до вищевказаного учбового закладу та останньому було присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

Відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту», статей 63, 74 Закону України «Про Національну поліцію» 15.09.2020 між відповідачем, Дніпровським державним університетом внутрішніх справ та ГУНП був укладений контракт № 8921 від 15.09.2020 про здобуття освіти у ДДУВС.

Крім того, 28.12.2021 між відповідачем, Дніпровським державним університетом внутрішніх справ та ГУНП була укладена додаткова угода № 11347 від 28.12.2021 про здобуття освіти у ДДУВС.

Згідно із наказом ДДУВС від 10.04.2023 № 78 о/с відповідач, як випускник була направлена для подальшого проходження служби до Національної поліції України.

У зв`язку з вищенаведеним, наказом ГУНП № 222 о/с від 13.04.2023 відповідача було призначено на посаду інспектора сектору адміністративної практики Синельниківського РУП ГУНП.

10.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до керівництва ГУНП з особистим рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом ГУНП від 19.09.2024 № 1005 о/с відповідача було звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» з 20.09.2024.

Згідно із вимогами пункту 3.2.4, 3.3.6 та 5.2 контракту, а також розділу ІІ додаткової угоди передбачено, що у разі звільнення зі служби в Національній поліції України до відпрацювання трьох років після закінчення вищого навчального закладу зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до ч.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських відповідно до постанови КМУ від 12.04.2017 р. № 261 (далі Порядок), в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Пунктом 3 Порядку відшкодування передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, а також оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Згідно із довідкою розрахунком № 122 від 09.10.2024 вартість речового майна на утримання лейтенанта поліції ОСОБА_1 становить 22 317,94 грн.; відповідно до довідки-розрахунку № 517 від 23.12.2024 фактичних витрат пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період з 2020 р. до 2023 р. складає 98 635,8 грн., а загальна сума витрат становить 120 953, 74 грн.

Відповідно до ч.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

2) звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Тобто, звільнення зі служби за власним бажанням є підставою відшкодування особою витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Пунктом 5 Порядку визначено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС України витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунку для перерахування коштів.

Відповідно до пункту 6 Порядку особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

На виконання зазначеного вище, зобов`язання Синельниківським РУП ГУНП було вручено ОСОБА_1 повідомлення № 49/20-16/36 від 20.09.2024 про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з її утриманням у ДДУВС у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського, або укласти договір з ДДУВС про розстрочення платежу витрат на утримання у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін, що підтверджується особистим підписом відповідача на даному повідомленні.

За цей час відповідачем не сплачено жодної частки від загальної суми витрат, пов`язаних з його утриманням у ДДУВС. Доказі зворотного суду не надано, а матеріали справи не містять.

У зв`язку із зазначеним, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача такої заборгованості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи довідку витрат на утримання відповідача за період з 2020 р. до 2023 р. навчання у ДДУВС (згідно із вимогами наказу МВС України від 01.03.2017 № 173 та Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку, затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017 № 261, спільного наказу Міністерства оборони, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534) відповідач повинна відшкодувати витрати у розмірі 120953,74 грн.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви шляхом стягнення з відповідача на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ витрат, пов`язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 120 953,74 грн.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити повністю з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки позивачем не були понесені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (р/р ПА268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м.Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 120 953,74 грн.

Судовий збір по справі не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма