Рішення № 126348368, 04.04.2025, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/182/25

2/152/235/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 квітня 2025 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого Войнаровського І.В.,

за участі:

секретаря Дроган Н.Л.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженніцивільну справуза позовомТоваристваз обмеженоювідповідальністю«ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ФІНТРАСТКАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

05 лютого 2025 року ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ФІНТРАСТКАПІТАЛ» (далі - позивач) звернулось до суду з цим позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у розмірі 69781,50 грн за договором №4389424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15 лютого 2024 року.

У обґрунтування позову зазначено, що 15 лютого 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4389424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 3600 грн, згідно із п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 15 лютого 2024 року по 09 лютого 2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 3600 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення". 15 лютого 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачкою було укладено Додатковий договір до Договору № 4389424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 15 лютого 2024 року. Сторони за взаємною згодою домовились, що згідно умов цього додаткового договору Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2. Додаткового договору) сума кредиту, яка було надана згідно з додатковим договором складає 3600 грн. Відповідно до умов додаткового договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 3600 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення". Враховуючи внесені зміни до Договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором (п.п.1.2-1.3. додаткового договору) сума кредиту на дату укладення додаткового договору, склала 7200 грн. Відповідно до реквізитів договору № 4389424 від 15 лютого 2024 року, укладеного між сторонами, відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «54958». Відповідно до реквізитів додаткового договору № 4389424 від 15 лютого 2024 року, укладеного між сторонами, відповідачка підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «79716». Тому, відповідачка має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідачка. Вказує, що зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідачки відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12 березня 2019 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». За інформацією в листі ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення", відповідно до зазначеного договору № 4389424 від 15 лютого 2024 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3600 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання договору було особисто зазначено відповідачем. Відповідно до інформації, зазначеної в листі ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення", 15 лютого 2024 року було успішно перераховано грошові кошти у сумі 3600 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , яку під час укладання додаткового договору було особисто зазначено відповідачкою. Зазначає, що кредитні кошти відповідачці перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. За даними розрахунку заборгованості за договором № 4389424 від 15 лютого 2024 року у період з 15 лютого 2024 року по 25 жовтня 2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 45661,50 грн. 25 жовтня 2024 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги до відповідачки. Вказує, що до позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 25 жовтня 2024 року №25/10/2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 4389424 від 15 лютого 2024 року загальна сума заборгованості склала 56461,5 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7200 грн., заборгованості за процентами 45661,5 грн., штрафні санкції 3600 грн. Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4389424 строк кредиту 360 днів: з 15 лютого 2024 року по 09 лютого 2025 року. Станом на дату укладання договору факторингу від 25 жовтня 2024 року №25/10/2024, строк дії договору № 4389424 від 15 лютого 2024 року не закінчився. А тому, вважає, що в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачкою, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 26 жовтня 2024 року по 27 січня 2025 року (94 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 16920 грн. Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. договору № 4389424 від 15 лютого 2024 року, а тому вказує, що заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідачки у сумі 62581,50 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 45661,5 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 16920 грн.). Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором № 4389424 від 15 лютого 2024 року загальною сумою 73381,5 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7200 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 45661,50 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за 94 календарних днів 16920 грн, штрафні санкції 3600 грн. Однак, в силу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором № 4389424 від 15 лютого 2024 року загальною сумою 69781,50 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7200 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 45661,50 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 94 календарних днів 16920 грн.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.116-117).

Сторони належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглядати справу без участі позивача у випадку відсутності відзиву. За наявності відзиву - проводити судове засідання з викликом представника позивача. При цьому, заперечень щодо заочного розгляду справи не висловив (а.с.14 на звороті).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.120, 132).

Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року прийнято рішення провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що 15 лютого 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір №4389424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Сума кредиту складає 3600 грн, строком кредиту на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день. Знижена процентна ставка складає 1,63% в день та застосовується, якщо клієнт до 15 березня 2024 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківських рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_2 . Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто «факт/факт» (а.с.25-35).

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 3600 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки, що вбачається з повідомлення №919-0111 від 01 листопада 2024 року № ТОВ «Універсальні платіжні рішення», про зарахування 15 лютого 2024 року на банківську картку НОМЕР_1 , грошових коштів у розмірі 3600 грн (а.с.38).

15 лютого 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний додатковий договір до договору №4389424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Сума кредиту, яка надається складає 3600 грн. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 7200 грн. Періодичність платежів процентів кожні 30 днів (а.с.22-24). Товариство протягом двох робочих днів (банківських) днів з моменту укладення цього додаткового договору надає кредит (додаткову суму) у безготівковій формі шляхом їх перерахування коштів додаткової суми кредиту за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 . (а.с.22-24).

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 3600 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки, що вбачається з повідомлення №920-0111 від 01 листопада 2024 року № ТОВ «Універсальні платіжні рішення», про зарахування 15 лютого 2024 року на банківську картку НОМЕР_1 , грошових коштів у розмірі 3600 грн (а.с.37).

Відповідачка ознайомилася з умовами кредитування, шляхом підписання паспортів споживчого кредиту (а.с.39-44).

Згідно з копією розрахунку, наданого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», станом на 25 жовтня 2024 року заборгованість відповідачки перед позивачем за договором №4389424 від 15 лютого 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за період з 15 лютого 2024 року по 25 жовтня 2024 року, становить 56461,50 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 7200 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 45661,50 грн та штрафних санкцій у розмірі 3600 грн(а.с.45-50).

Відповідно до копії розрахунку, наданого позивачем за договором №4389424 від 15 лютого 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за 94 календарних днів, за період з 26 жовтня 2024 року по 27 січня 2025 року, заборгованість відповідачки становить 7200 грн основний борг та 16920 грн нараховані проценти за користування грошовими коштами (а.с.51-52).

25 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу №25/10/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРАУКРАЇНА»відступило ТОВ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги до відповідачки за договором № 4389424 від 15 лютого 2024 року (а.с.57-61).

Відповідно до копії реєстру боржників від 25 жовтня 2024 року до договору факторингу №25/10/2024, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.67).

Згідно з повідомленням АТ «УніверсалБанк» №БТ/2237 від 03 березня 2025 року, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . 15 лютого 2024 року було зарахування коштів в сумі по 3600 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 , а саме: 1. IPAY_CREDIT_MC1 2024-02-15 19:23:32 3600 грн; 2. IPAY_CREDIT_MC1 2024-02-15 10:02:13 3600 грн (а.с.128).

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаного Договору факторингу та відповідно до вимог ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредиторів, а ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ«ФІНТРАСТКАПІТАЛ»набуло статусу нового кредитора.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Отже, судом установлено факт не виконання відповідачкою узятих зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми кредиту та сплати відсотків, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України установлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Європейський суд з прав людини у п.95 рішення від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У п.154 рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» Суд констатував, що в кожному з поданих рахунків-фактур, виписаних адвокатом заявника, зазначено загальну вартість багатьох юридичних послуг, без уточнення вартості кожної окремої послуги. Також, Суд висловив сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах, зокрема, Суд не встановив, який прямий зв`язок може існувати між, в тому числі, листуванням зі сторонами процесу і не зі сторонами процесу з судовою процедурою. При цьому, Суд нагадав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір; тим часом сума, що її вимагав заявник, в будь-якому разі була надмірна.

Представником позивача було укладено договір про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року з адвокатом Городніщевою Є.О. (а.с.95-96).

27 січня 2025 року між позивачем та адвокатом Городніщевою Є.О. складено акт №6529 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, в якому зазначено вид виконаних робіт (наданих послуг) позивачеві, кількість затрачених годин та вартість годин (а.с.97).

31 грудня 2024 року між позивачем та адвокатом Городніщевою Є.О. складено заявку №6529 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, в якій зазначено погоджений перелік послуг професійної правничої допомоги (а.с.99-100).

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).

Пунктом 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст.15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подаєдетальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України,розмір витрат на оплату послуг адвокатамає бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Крім того, суд зауважує, що провадження у справі здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, при цьому представник позивача жодного разу не приймала участі у судових засіданнях, що враховується судом при розподілі витрат на правничу допомогу.

Суд вважає, що зазначена сума адвокатських витрат в сумі 10000 грн. є неспівмірною зі складністю справи, яка є малозначною, та обсягом наданих адвокатських послуг.

Відтак, суд вважає, що співмірною у цій справі компенсацію вартості виконаної адвокатом роботи лише у сумі 5000 грн., з урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих у цьому випадку адвокатських послуг і виконаних робіт у межах підготовки справи до розгляду та впродовж судового розгляду. Зазначена сума адвокатських витрат є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг.

Отже, вимоги про стягнення судових витрат на надання правничої допомоги підлягають частковому задоволенню на суму 5000 грн.

Відповідно достатей 12,76-81ЦПК Україникожна стороназобов`язана задопомогою належнихта допустимихдоказів довеститі обставини,на яківона посилається,як напідставу своїхвимог тазаперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позов слід задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту в сумі 69781,50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ФІНТРАСТКАПІТАЛ» судові витрати у розмірі 2422,40 грн (а.с.1).

Керуючись статтями 13,15,16,525,526,625,629,1048,1049,1054ЦК України,статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором №4389424 про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту від 15 лютого 2024 року у розмірі 69781 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят одну) гривню 50 копійок, з них: 7200 (сім тисяч двісті) гривень сума заборгованості за основним боргом, 45661 (сорок п`ять тисяч шістсот шістдесят одна) гривня 50 копійок сума заборгованості за процентами нарахованих процентів первісним кредитором, 16920 (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) гривень сума заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 94 календарних днів та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Згідно зі статтями 273, 284, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справі, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.В. Войнаровський