Постанова № 1263437, 29.12.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 09-07-16/4478а

"29" грудня 2007 р., 09 год. 20 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І.

за участю представників сторін: позивача – Білоус В.Ю. головний держподатінспектор за довіреністю, першого відповідача –Дубовик Л.М. за довіреністю, другого відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю (з іноземними інвестиціями) "Генезіс-Ротор" м. Черкаси (перший відповідач) та Комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", с. Сагунівка Черкаського району (другий відповідач) про визнання недійсною угоду від 22.04.2003 року №22/Д, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач подав адміністративний позов про визнання недійсною угоду від 22.04.2003 року №22/Д (далі - спірна угода), укладену між ТОВ «Генезіс-Ротор»(перший відповідач) та КГ ТОВ «Славутич» (другий відповідач), як таку, що вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- при проведенні комплексної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Генезіс-Ротор»встановлено, що між ним та КГ ТОВ «Славутич»був укладений договір №22Д від 22.04.2003 року, згідно якого КГ ТОВ «Славутич»(виконавець по договору) зобов’язався виготовити та передати у власність ТОВ «Генезіс-Ротор» (замовник по договору) нестандартне обладнання згідно конструкторської документації$

- виконання договору підтверджене податковими накладними, розрахунки проведені в безготівковій формі через розрахунковий рахунок, що підтверджується платіжними документами;

- при перевірці взаєморозрахунків ТОВ «Генезіс-Ротор»з КГ ТОВ «Славутич» встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005 року у справі №08/3681, яке набрало законної сили, визнані недійсними рішення виконавчого комітету Черкаської районної ради народних депутатів №203 від 26.12.1991 року «Про державну реєстрацію КГ ТОВ «Славутич»з 11.02.2002 року; Статут КГ ТОВ «Славутич» від 23.01.1992 року №10, починаючи з 11.02.2002 року; рішення засновників КГ ТОВ «Славутич», викладене в протоколі від 11.02.2002 року №6; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі скорочено –ПДВ) від 06.08.1997 року №32450491 з 11.02.2002 року та встановлено, що особи, названі в останній редакції статуту як засновники, у тому числі і Коротушенко П.О., не мають жодного відношення до діяльності даного підприємства, тому згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини щодо КГ ТОВ «Славутич»не підлягають доведенню у даній справі;

- наведене свідчить, що спірний договір та податкові накладні, видані КГ ТОВ «Славутич»підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку;

- на підставі зазначеного рішення господарського суду актом від 18.11.2005 року №253/15 проведено анулювання свідоцтва платника ПДВ КГ ТОВ «Славутич»з 11.02.2002 року;

- ТОВ «Генезіс-Ротор»завищив суму податкового кредиту, не врахувавши п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про ПДВ», чим занизило податкове зобов’язання з ПДВ»;

- КГ ТОВ «Славутич»останній раз звітував до органів державної податкової служби (далі скорочено - ДПС) в листопаді 2003 року за жовтень 2003 року, що є порушенням податкового законодавства та свідчить про те, що до бюджету не надійшов ПДВ з господарських операцій, вчинених на виконання спірного договору;

- вищевикладені обставини свідчать про те, що КГ ТОВ «Славутич», укладаючи спірний договір, мав умисел на ухилення від оподаткування, а саме на несплату ПДВ в сумі 10 800,00 грн., сплаченого ТОВ «Генезіс-Ротор»(покупцем) в ціні придбаного товару;

- спрямованість спірного договору з боку КГ ТОВ «Славутич»(другого відповідача) на ухилення від оподаткування є достатньою ознакою суперечності мети його укладення інтересам держави і суспільства;

- необхідно врахувати п.19 роз’яснень Вищого господарського суду України (ВГСУ)від 18.03.2003 року №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними»та п.7.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України (ВСУ) від 25.07.2002 року №1056, які вказують на те, що у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв’язку зі здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого паспорта або на підставну особу та за наявності інших підстав, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою суперечною інтересам держави та суспільства, укладені таким суб’єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно зі ст.49 ЦК УРСР від часу її укладення;

- визнання недійсними установчих документів товариства у зв’язку зі здійсненням відповідної перереєстрації на підставну особу-засновника, неподання податкової звітності свідчить про укладення спірної угоди з боку КГ ТОВ „Славутич” з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства;

- положення статті 49 Цивільного кодексу України містить визначення недійсності угоди, укладеної з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;

Перший відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на наступні обставини:

- з 01.01.2004 року набув чинності Цивільний кодекс України (ЦК України), згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого, Цивільний кодекс УРСР втратив чинність;

- ЦК України не містить такі правові наслідки визнання недійсної угоди, які мали місце у ст.49 ЦК УРСР;

- ЦК України скасована відповідальність у вигляді санкції –стягнення в доход держави доходу, одержаного однією або обома сторонами;

- Верховний Суд України у постанові №21-321 від 14.02.2006 року звертає увагу на те, що сам факт визнання установчих документів не має наслідком недійсності угод, укладених ним з моменту державної реєстрації і до моменту виключення з Єдиного державного реєстру (ЄДР);

- платник податку, який має справу з контрагентом, зареєстрованим на підставі недостовірних відомостей, внесених до ЄДР, має право посилатися на такі дані, як на достовірні;

- спірний договір є правомірним, відповідає всім вимогам діючого законодавства України, сама по собі угода про виготовлення та продаж обладнання не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, такий товар не виключений законом із цивільного обігу, на торгівлю ним ліцензія не вимагається, не було інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Другий відповідач представника в судове засідання не направив, письмових заперечень проти позову не подав.

Ухвалою суду від 11 грудня 2006 року провадження у справі було зупинено до прийняття Київським міжобласним апеляційним господарським судом рішень у адміністративних справах 09/4619а, 09/4659а, 09/4660а, 09/4661а. 03 березня 2007 року провадження у справі було поновлено. Ухвалою суду від 05 квітня 2007 року провадження у справі повторно зупинено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року дана ухвала скасована, 12 листопада 2007 року справа надійшла до господарського суду.

Згідно ст. 150 КАС України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 25 по 29 грудня 2007 року.

В судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, при цьому додатково пояснив, що спірний договір підлягає визнанню недійсним в силу ст.207 ГК України, в якій найшли відображення положень ст.49 ЦК УРСР, діючого до 01.01.2004 року;

- представник першого відповідача доказував безпідставність позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, послався на лист ДПА України від 13.09.2006 року, у якому викладені правові позиції ДПА України щодо визнання недійсними угод, які не відповідають правовим позиціям та обґрунтуванням позивача, доказував, що ТОВ «Генезіс-Ротор»є добросовісним платником податку, про правопорушення, які вчинили засновники КГ ТОВ «Славутич», керівництво ТОВ «Генезіс-Ротор»не знало і не могло знати, договір виконаний, оплата за придбане по договору обладнання проведена в безготівковій формі повністю, жодних ознак фіктивності чи ухилення від сплати податків з боку КГ ТОВ «Славутич»при укладенні та виконанні договору не було.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Перевіркою, проведеною позивачем, виявлено, що ТОВ «Генезіс-Ротор»(замовник по договору, перший відповідач у справі) уклав з КГ ТОВ «Славутич»(виконавець по договору, другий відповідач у справі) договір від 02 квітня 2003 року №22/Д на виготовлення та передачу у власність замовнику нестандартного обладнання згідно переліку у додатку №1 до договору відповідно до конструкторської документації загальною вартістю 54 000,00 грн. Договір підписаний від ТОВ „Генезіс-Ротор” головою правління Нестеренко М.І. і від КГ ТОВ „Славутич” директором Коротушенко П.О. Згідно п.5.1 договору замовник зобов’язаний сплатити до початку робіт –10% попередньої оплати, після гідравлічних випробувань ванн –50%, по факту готовності до відправки –30%, решту суми - після підписання акту приймання-передачі робіт.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Генезіс-Ротор» 23.04.2003 року здійснив попередню оплату за обладнання в сумі 10 200,00 грн., (податкова накладна №33 від 23.04.2003 року), 13.05.2003 року в сумі 18 000,00 грн. (податкова накладна №39 від 13.05.2003 року) 15.05.2003 року в сумі 24 000,00 грн. (податкова накладна №40 від 15.05.2003 року), решту: 25.07.2003 року –9600,00 грн., 27.08.2003 року –3000,00 грн. та отримав виготовлене нестандартне обладнання.

Обставини виконання договору, оплату за обладнання, передачу-прийняття його по договору не заперечуються позивачем та відображені в його акті комплексної планової документальної перевірки дотримання ТОВ «Генезіс-Ротор»податкового та валютного законодавства у період його діяльності з 01.01.2003 року по 01.10.2005 року, від 01.02.2006 року № 145/23-208/21376583 (далі акт перевірки) на аркушах 14-15, таблицях №6, 7.

У висновках акту перевірки зазначено, що документальною перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 ст.7 ЗУ „Про „ПДВ”, в результаті чого в перевіреному періоді ТОВ «Генезіс-Ротор»занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 123 919,00 грн. у податкових місячних періодах з квітня 2003 року по липень 2005 року.

Підставою визначення позивачем податкового зобов’язання з ПДВ для ТОВ «Гегезіс-Ротор»стало те, що у перевіреному періоді воно мало взаємовідносини з КГ ТОВ «Славутич», свідоцтво платника ПДВ якого, рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005 року у справі №08/3681 з 11.02.2002 року визнане недійсним, актом позивача від 18.11.2005 року №253/15 свідоцтво платника ПДВ КГ ТОВ «Славутич»анульоване. Згідно довідки позивача від 16.05.2006 року КГ ТОВ «Славутич»останню декларацію з ПДВ подав за жовтень 2003 року 20.11.2003 року за вхідним 17574.

За наслідками вказаної перевірки ТОВ «Генезіс-Ротор»позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2006 року №000113201/0 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 185 879,00 грн., у тому числі: 123 919,00 грн. за основним платежем та 61 960,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке було оспорено в господарському суді.

Постановою господарського суду Черкаської області від 11 серпня 2006 року у справі №09/3604а, яка набрала законної сили, визнано недійсним зазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.08.2005 року у справі 08/3681, яке набрало законної сили, визнані недійсними рішення виконавчого комітету Черкаської районної ради народних депутатів від 26.12.1991 року №203 „Про державну реєстрацію КГ ТОВ „Славутич” з 11.02.2002 року; Статут КГ ТОВ „Славутич”, починаючи з 11.02.2002 року; рішення засновників КГ ТОВ „Славутич”, викладене у протоколі №6 від 11.02.2002 року; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 06.08.1997 року з 11.02.2002 року.

КГ ТОВ «Славутич»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської районної ради 26.12.1991 року, включено до ЄДРПОУ –09.01.1997 року, до його Статуту неодноразово вносились та реєструвались зміни, свідоцтво про реєстрацію КГ ТОВ «Славутич», як платника ПДВ форми №5-Р №32450491 отримане 06.08.1997 року Щербаковим Володимиром Степановичем. Акти документальних перевірок КГ ТОВ „Славутич” відсутні.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №963264, серії АА №119527, виданої державним реєстратором на запит ДПІ у місті Черкаси, станом на 14.12.2007 року КГ ТОВ «Славутич» обліковується в Єдиному державному реєстрі, не ліквідовано.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №223069, виданої державним реєстратором, станом на 18.12.2007 року ТОВ «Генезіс-Ротор»обліковується в Єдиному державному реєстрі, змінив місце реєстрації та знаходження на Оржицький район Полтавської області, с. Лазірки, не ліквідовано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню з огляду на наступне.

1. Правовідносини між сторонами спірної угоди мали місце до набрання чинності Цивільного та Господарського кодексів України.

За змістом ст.49 Цивільного кодексу УРСР (далі - ЦК УРСР), на яку посилається позивач, як на правову підставу визнання спірної угоди недійсною, недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави та суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу –в обох сторін чи однієї, від виконання угоди – обома сторонами чи однією. Так, при наявності умислу у обох сторін –в разі виконання угоди обома сторонами –в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї з першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

На обґрунтування позову позивач послався на наявність протиправного умислу у КГ ТОВ „Славутич”, мотивуючи тим, що за рішенням господарського суду від 31.08.2005 року у справі №08/3681 визнані недійсними установчі документи товариства у зв’язку зі здійсненням відповідної перереєстрації на підставну особу-засновника, неподанням КГ ТОВ „Славутич” податкової звітності, як наслідок, відсутність повноважень особи, яка діяла від імені КГ ТОВ „Славутич”.

Спірний договір за правовою природою є комплексним договором на виготовлення по замовленню та продаж нестандартного обладнання, тобто з елементами підряду та купівлі-продажу. На момент його укладення та виконання діяв ЦК УРСР, 1963 року. 01 січня 2004 року згідно п.1 та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) втратив чинність ЦК УРСР, 1963 року. Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Спірні договірні відносини виникли, продовжували існувати та припинені виконанням у 2003 році, тобто до введення в дію ЦК України та Господарського кодексу України (ГК України), отже посилання представника позивача та застосування норм ст.207 ГК України є безпідставним. До спірних правовідносин та підстав визнання угоди недійсною застосовуються норми діючого на той час ЦК УРСР.

2. У рішенні господарського суду Черкаської області від 31.08.2005 року, на яке посилається позивач, як на підставу відсутності у Коротушенка П.О. права підписувати спірний договір, не має висновків щодо відсутності повноважень Коротушенко П.О., як директора. Належних доказів, які б підтверджували відсутність повноважень на укладення спірної угоди директора КГ ТОВ «Славутич»Коротушенко П.О., позивач не надав. У мотивувальній частині рішенні зазначено: «Громадянка Зінченко І.М. повідомила, що вона особисто та її чоловік громадянин Коротушенко П.О., ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності КГ ТОВ «Славутич»ніколи взагалі не мали і не мають на теперішній час»(дослівно). Дане повідомлення громадянки Зінченко І.М. не відноситься до обставин, що не підлягають доведенню.

Відповідачі до прийняття рішення господарським судом Черкаської області від 31.08.2005 року у справі 08/3681 та настання обставин, на які посилається позивач, як на обставини, що свідчать про вчинення угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, вчинили дії, які були спрямовані на виконання договору (здійснені передача товару, сплачені і прийняті грошові кошти за роботи та товар), що означає про наступне схвалення угоди, відповідно, вона створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки сторін, що робить угоду дійсною з моменту її укладення (ст.ст.25, 26, 29, 62 ,63 ЦК УРСР, що діяв на час укладення та виконання спірного договору) .

Предметом дослідження у справі 08/3681 було, зокрема, відповідність рішення державного органу про реєстрацію змін до установчих документів, установчих документів КГ ТОВ „Славутич” вимогам чинного законодавства. Така ознака як завідомість означає, що сторони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Визнання рішенням господарського суду Черкаської області від 31 серпня 2005 року недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, Статуту з 11.02.2002 року і встановлені цим рішенням обставини, що стали підставою для його прийняття, анулювання на виконання судового рішення свідоцтва про реєстрацію КГ ТОВ «Славутич»як платника ПДВ, самі по собі не можуть свідчити про те, що всі угоди, укладені після 11.02.2002 року за участю цього підприємства, у тому числі і спірна угода, є такими, мета укладення яких завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. У рішенні господарського суду, на яке посилається позивач, відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони або сторона діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства. Вказаним рішенням господарського суду визнано недійсним рішення виконавчого комітету Черкаської районної ради народних депутатів від 26.12.1991 року №203 „Про державну реєстрацію КГ ТОВ „Славутич”, що може свідчити про правопорушення суб’єкта владних повноважень, а не господарюючого суб’єкта.

Таким чином, доводи позивача про те, що на час укладення договору та його виконання у особи, що підписала договір та податкові накладні не було відповідних повноважень, а діяльність КГ ТОВ «Славутич» мала ознаки фіктивності є не доведеними.

3. Право покупця за спірним договором товарів –ТОВ «Генезіс-Ротор»на включення до податкового кредиту витрат з ПДВ, понесених ним у зв’язку з придбанням товарів і отримання податкової накладної, що засвідчує цей факт, передбачено п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ».

З матеріалів справи вбачається, що КГ ТОВ «Славутич»подавав податкову звітність до листопада 2003 року, остання декларація з ПДВ подана за жовтень 2003 року 20.11.2003 року. Позивач, не заперечуючи товарність господарської операції та надходження на банківський рахунок КГ ТОВ «Славутич»коштів від ТОВ «Генезіс-Ротор», не надав суду доказів визначення КГ ТОВ «Славутич»податкових зобов’язань з господарської операції продажу, у податковому періоді, у якому вона була вчинена, хоча у період укладення та виконання спірного договору КГ ТОВ „Славутич” подавав декларації з ПДВ. Рішення позивача про визначення ТОВ «Генезіс-Ротор»податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок зменшення податкового кредиту за господарськими операціями з КГ ТОВ «Славутич»визнані судом недійсними.

Порушення стороною угоди, а саме КГ ТОВ «Славутич»податкового законодавства не є підставою для визнання угоди недійсною. Позивачем не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства з метою суперечною інтересам держави та суспільства. КГ ТОВ «Славутич»податкові зобов’язання з господарської операції за спірним договором позивачем не нараховані, перевірка його діяльності у період вчинення та виконання спірної угоди позивачем не здійснена. Сам факт несплати ПДВ стороною договору - КГ ТОВ „Славутич” не є підставою для визнання угоди недійсною.

4. Статтею 9, пункт 9.8 ЗУ «Про ПДВ», в редакції від 25.03.2005 року, тобто яка була чинною на час вступу в законну силу рішення господарського суду Черкаської області від 31.08.2005 року у справі 08/3681, визначено, що реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання у встановлених пунктом 9.8 ст. 9 ЗУ «Про ПДВ»випадках, серед яких відсутній такий випадок, як визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ з моменту видачі.

Відповідно до пп. 25.2 п. 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, зі змінами і доповненнями (в редакції чинній на час вступу в законну силу рішення господарського суду Черкаської області у справі 08/3681, на яке посилається позивач), встановлено, що у разі відсутності підстав для виключення з Реєстру платника ПДВ за його заявою, виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбуваються також у таких випадках:

- якщо відповідним законодавчим актом встановлено, що особа, яка має Свідоцтво, не є платником податку на додану вартість і не має права на збереження статусу платника податку на додану вартість, у тому числі і з причин застосування спрощеної системи оподаткування чи придбання спеціальних торгових патентів такою особою;

- постановлення судового рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з визнанням її банкрутом (підтверджується рішенням суду, повідомленням державного реєстратора або відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців);

- постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством (підтверджується рішенням суду, повідомленням державного реєстратора або відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців);

- державної реєстрації припинення або ліквідації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (підтверджується повідомленням державного реєстратора, відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, відомостями з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів);

- смерті фізичної особи - підприємця (підтверджується інформацією органів реєстрації актів громадянського стану, повідомленням державного реєстратора або відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців);

- постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності (підтверджується відповідним рішенням суду, інформацією органів реєстрації актів громадянського стану, повідомленням державного реєстратора або відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців);

- прийняття судового рішення про анулювання Свідоцтва або про звільнення від оподаткування, нарахування або сплати податку на додану вартість (підтверджується рішенням суду);

- закінчення терміну дії Свідоцтва у випадках, передбачених законом або цим Положенням;

- закінчення дії угоди про розподіл продукції чи договору про спільну діяльність.

У цих випадках датою виключення із Реєстру є відповідна дата прийняття рішення чи події.

У разі неможливості вилучення Свідоцтва чи відмови платника в поверненні Свідоцтва за наявності обставин та документів, що перелічені в цьому пункті, орган державної податкової служби виключає платника податку на додану вартість з Реєстру на підставі акта про анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість, що затверджений керівником органу державної податкової служби. Копії документів, що стали підставою для анулювання Свідоцтва, повинні бути долучені до акта. Акт про анулювання Свідоцтва зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків, копія акта надсилається особі, що виключена з реєстру, ліквідаційній комісії, власнику, уповноваженій (довіреній) особі тощо. Акт про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість складається у двох примірниках за формою N 6-Р, що наведена в додатку 5 до Положення.

Черкаською ОДПІ (правопопередник позивача) 18 листопада 2005 року складений акт №253/15 про анулювання свідоцтва платника ПДВ КГ ТОВ «Славутич», дата анулювання Свідоцтва вказана - 11.02.2002 року. Однак зазначена інформація на час вчинення відповідачами спірного договору не могла бути відомою сторонам. За даними позивача КГ ТОВ «Славутич»обліковувався як платник ПДВ до 18 листопада 2005 року. Спірна угода укладена 22.04.2003 року, виконана у квітні –серпні 2003 року, акт про виключення з реєстру платників ПДВ КГ ТОВ «Славутич»складений 18.11.2005 року.

Суд вважає, що виключення з Реєстру платників ПДВ, як юридичний факт, не може мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини, що виникли до його прийняття, а відтак не може поширюватись і на господарські операції, які мали місце до прийняття рішення господарського суду Черкаської області від 31.08.2005 року. Саме по собі визнання недійсними установчих документів у судовому порядку не є доказом того, що КГ ТОВ «Славутич»втратило статус платника ПДВ до фактичного його виключення з Реєстру. Отже посилання позивача на те, що КГ ТОВ «Славутич»на час укладення та виконання спірного договору не був платником ПДВ, не відповідає фактичним обставинам справи.

5. Державний контроль за декларуванням податків, їх сплатою, та у зв’язку з цим контроль за господарською діяльністю платників податків, здійснюється податковими органами у встановлених Конституцією України межах відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

На час укладення спірного договору, вчинення на його виконання господарських операцій, КГ ТОВ «Славутич»було зареєстроване платником ПДВ, мало всі ознаки правоздатної і дієздатної юридичної особи, фактично здійснювало господарську діяльність, про що свідчать господарські операції описані в акті перевірки позивача.

В порушення ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивач не здійснював в установленому порядку та строки державний контроль за декларуванням, сплатою податків та господарською діяльністю господарюючого суб’єкта - КГ ТОВ «Славутич». Позивач не навів обґрунтувань щодо пов’язаності відповідачів, та які б свідчили, що спірна угода була укладена завідомо з метою ухилення від сплати податків чи «відмивання»ПДВ.

З акту перевірки позивача вбачається, що спірна угода не є однією між відповідачами, господарські відносини між ними носили систематичний характер. Достовірність, товарність, фактичне вчинення господарських операцій на виконання умов спірного договору, розрахунки по них позивач не заперечує.

Неправомірні дії контролюючого органу, які виразились у бездіяльності щодо забезпечення своєчасного належного державного контролю за декларуванням, сплатою податків КГ ТОВ «Славутич», створило умови для вчинення останнім правопорушень у сфері господарювання, до якого відповідальність може застосовуватись на підставах та в порядку визначеному законодавством. Позивач не перевіряв КГ ТОВ „Славутич”, його доводи щодо відсутності підприємницької діяльності КГ ТОВ „Славутич” ґрунтуються на припущеннях.

ЗУ «Про ПДВ», на який посилається позивач, не встановлює обов’язку покупця, яким за спірним договором є ТОВ «Генезіс-Ротор», сплачувати ПДВ до бюджету. Податкові зобов’язання КГ ТОВ «Славутич»з господарських операцій, вчинених на виконання спірного договору, позивачем не перевірені.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС, тобто за наявності підстав, встановлених КАС, для звільнення від доказування. Згідно ст.72 КАС суд врахував обставини стосовно ТОВ «Генезіс-Ротор»та КГ ТОВ „Славутич”, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах №08/3681, №09/3604а, та прийняв їх як обов’язкові, відповідно до предмету спору у даній справі.

Посилання сторін на необхідність врахування Постанови Пленуму ВСУ від 25.07.2002 року №1056 та практики ВСУ у аналогічних спорах судом прийняті до уваги. При вирішенні даного спору враховані правові позиції Верховного Суду України, викладені у зазначеній Постанові Пленуму ВСУ та у адміністративних справах про визнання угод недійсними за позовами податкових органів, зокрема: постанова ВСУ від 14.02.2006 року №21-324, від 26 вересня 2006 року справа №21-460 во 06, від 25 вересня 2007 року.

Позивач у позові не вимагав застосування правових наслідків недійсності угоди. Суд не вбачає підстав для визнання спірної угоди недійсною, відповідно, відсутні підстави для застосування правових наслідків визнання її недійсною.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у адміністративному позові Державної податкової інспекції у місті Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю (з іноземними інвестиціями) "Генезіс-Ротор" м. Черкаси та Комерційно-господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич", с. Сагунівка Черкаського району про визнання недійсною угоди від 22.04.2003 року №22/Д.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Н.М.Курченко

Повний текст постанови складений 04 січня 2008 року