Рішення № 126342087, 03.04.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2025 року Чернігів Справа № 620/1891/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

14.02.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом, у якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Служби судової охорони від 23.12.2024 № 897 о/c «Про встановлення щомісячної премії співробітникам центрального органу управління та начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони» в частині пункту 2, яким за порушення службової дисципліни його як начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковника Служби судової охорони позбавлено премії за грудень 2024 року;

зобов`язати Службу судової охорони нарахувати та виплатити йому як начальнику територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковнику Служби судової охорони премію за грудень 2024 року у розмірі 253 відсотки посадового окладу.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 , з посиланням на положення Інструкції з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавської дисципліни в Службі судової охорони, затвердженої наказом Служби судової охорони від 02.07.2020 № 279 та Положення про територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області від 10.03.2020 (зі змінами), вказує на протиправність оспорюваного наказу відповідача, яким за порушення службової дисципліни його позбавлено премії за грудень 2024 року в повному обсязі, оскільки він не містить належних фактичних та юридичних підстав, достатніх для його видання через те, що стосовно нього не проводилось службове розслідування в Порядку проведення службових розслідувань стосовно співробітників Служби судової охорони, затвердженого наказом Служби судової охорони від 27.08.2021 № 342 та ним не порушувалась службова дисципліна з огляду на те, що пункт 3.2 наказу Служби судової охорони від 03.12.2024 № 338 «Про проведення атестування співробітників Служби судової охорони» (далі наказ № 338) визначав доведення цього наказу, зокрема, до ОСОБА_2 , що було виконано відносно ОСОБА_2 шляхом збирання та опрацювання необхідної інформації і складання нового документа - листа від 04.12.2024 № вих. 55.05.- 401 «Про проведення атестування співробітників Служби судової охорони», у якому було також зазначено про необхідність його явки 09.12.2024 за адресою АДРЕСА_1 , який було направлено останньому за місцем його проживання, оскільки ОСОБА_2 з 08.10.2024 до січня 2025 року був відсутній на службі в зв`язку з перебуванням на лікарняному, з подальшим звільненням зі служби (через хворобу) відповідно до наказу від 13.01.2025 № 30/ос. При цьому позивач вказує на те, що пункт 3.2 вказаного наказу не визначав подання до Вищої атестаційної комісії Служби судової охорони або до Служби судової охорони інформації з виконання цього пункту наказу. До того ж, позивач зазначає, що у зв`язку з не наданням йому Головою Служби судової охорони дозволу на виїзд службового автомобіля Renault Trafic (державний номер НОМЕР_1 ) 09.12.2024 за маршрутом: з м. Чернігів до Центрального органу управління Служби судової охорони м. Києва та у зворотньому напрямку, з метою проведення атестування співробітників територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області і перебуванням ОСОБА_2 на лікарняному, він як начальник Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області був позбавлений можливості забезпечити явку заступника начальника Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області (з організації діяльності) полковника Служби ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 18.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечуючи проти заявлених позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись, у тому числі на те, що, полковником Служби судової охорони ОСОБА_1 не було забезпечено належне виконання вимог підпункту 3.2. пункту 3 наказу 338, у частині забезпечення прибуття ОСОБА_2 до центрального органу управління Служби судової охорони 09.12.2024, а також ОСОБА_1 не було поінформовано центральний орган управління Служби судової охорони про відсутність можливості виконати наказ з обґрунтуванням причин невиконання, тому оспорюваний у цій справі наказ, яким позивача за порушення службової дисципліни його позбавлено премії за грудень 2024 року, є законним та додатковим заходом впливу, передбаченим пунктом 35 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384 (далі Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони) та пунктів 3.2, 3.3 Положення про преміювання, співробітників центрального органу управління та начальників територіальних управлінь, затвердженого наказом Служби судової охорони від 20.04.2023 №94 (далі Положення про преміювання № 94). Також відповідач зазначає, що перебування ОСОБА_2 на лікарняному не може бути підставою для не проведення його атестування для визначення відповідності займаній посаді.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

З 11.03.2020 ОСОБА_1 проходив службу в Службі судової охорони на посаді начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, спеціальне звання полковник Служби судової охорони.

На виконання вимог наказу Служби судової охорони від 29.11.2024 № 334 «Про результати проведення службового розслідування», з метою визначення відповідності займаним посадам співробітників Служби судової охорони, наказом № 338 на 09.12.2024 було призначено проведення атестування начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковника Служби судової охорони Рибака О. А., заступника начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області (з організації діяльності) полковника Служби судової охорони Головешка О. А. та начальника відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області підполковника Служби судової охорони ОСОБА_3 .

Пунктом 3 наказу № 338 начальнику територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковнику Служби судової охорони ОСОБА_1 було визначено завдання, а саме:

- до 06.12.2024 організувати підготовку та надання до управління по роботі з персоналом та пенсійного забезпечення центрального органу управління Служби судової охорони таких матеріалів:

атестаційних листів на полковника Служби судової охорони ОСОБА_2 , заступника начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області (з організації діяльності), та підполковника Служби судової охорони ОСОБА_3 , начальника відділу по роботі з персоналом територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, підготовлених з урахуванням вимог пунктів 2, 6, 8, 9 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування;

завірених копій послужних списків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також інформацію стосовно наявних у них дисциплінарних стягнень та заохочень, проведення атестування останніх (копії атестаційних листів) (підпункт 3.1);

- довести наказ № 338 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прибути особисто й забезпечити прибуття останніх до центрального органу управління Служби судової охорони 09.12.2024:

о 08:30 для складання заліків зі службової підготовки (форма одягу тактичний однострій, із собою мати спортивний одяг за сезоном);

об 11:30 - для проходження співбесіди з Комісією (форма одягу тактичний однострій) (підпункт 3.2).

На виконання вимог підпункту 3.1. пункту 3 наказу № 338 до центрального органу управління Служби судової охорони надійшов лист територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області від 05.12.2024 № 55.05.-304/ССО, яким було надано всі відповідні документи.

На виконання вимог підпункту 3.2. пункту 3 наказу № 338 начальником територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що заступник начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області (з організації діяльності) полковник Служби судової охорони ОСОБА_2 з 08.10.2024 був відсутній на службі через перебування на лікарняному, за адресою проживання, йому було направлено лист від 04.12.2024 №55.05-401 «Про проведення атестування співробітників Служби судової охорони», яким ОСОБА_2 повідомлено, що відповідно до наказу №338 09.12.2024, об 11.30, за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, 10-Б, кабінет 208, відбудеться засідання Вищої атестаційної комісії Служби судової охорони стосовно проведення атестування співробітників територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області для визначення відповідності займаними посадам, та про те, що ОСОБА_2 необхідно прибути за вищевказаною адресою: о 08:30 для складання заліків зі службової підготовки (форма одягу тактичний однострій, із собою мати спортивний одяг за сезоном); об 11:30 - для проходження співбесіди з Комісією (форма одягу тактичний однострій).

В подальшому, начальник територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області Рибак О.А. листом від 06.12.2024 № 55.22-305/ССО «Про надання дозволу на виїзд автотранспорту» просив у Голови Служби судової охорони ОСОБА_4 на виїзд службового автомобіля Renault Trafic (державний номер НОМЕР_1 ) 09.12.2024 за маршрутом: з м. Чернігів до Центрального органу управління Служби судової охорони м. Києва та у зворотньому напрямку, з метою проведення атестування співробітників територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області та отримання матеріальних цінностей визначених у розпорядженні Служби судової охорони від 25.11.2024 року № 125/АГ.

Головою Служби судової охорони ОСОБА_4 надана резолюція «Прошу опрацювати встановленим порядком. Зауваження та пропозиції доповісти. Термін: 20.12.2024.

09.12.2024 до центрального органу управління Служби судової охорони на засідання Вищої атестаційної комісії Служби судової охорони прибули полковник Служби судової охорони ОСОБА_1 та підполковник Служби судової охорони ОСОБА_3 .

Також, 09.12.2024 полковником Служби судової охорони - Головою Вищої атестаційної комісії ОСОБА_5 було підготовлено доповідну записку «Про порушення виконавчої дисципліни», у якій, серед іншого зазначено, що ОСОБА_1 не забезпечив виконання вимог підпункту 3.2. пункту 3 наказу № 338, у частині забезпечення прибуття ОСОБА_2 до центрального органу управління Служби 09.12.2024. Також в цій доповідній записці зазначено, що будь яких матеріалів стосовно доведення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 вимог наказу № 338, вжитих заходів для забезпечення його прибуття 09.12.2024 до центрального органу управління Служби та причин невиконання (відсутності можливості виконання) вимог підпункту 3.2 пункту 3 наказу № 338 до центрального органу управління з територіального органу управління Служби не надходило. У зв`язку із чим, з посиланням на положення пунктів 1 та 2 розділу ІІ Інструкції з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавської діяльності в Службі судової охорони, затвердженої наказом Служби від 02.07.2020 № 279 (далі Інструкція з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавської діяльності) та на розділ 5 Положення про територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області від 10.03.2020 (зі змінами), Голова Вищої атестаційної комісії Служби судової охорони ОСОБА_5 в доповідній записці дійшов висновку про те, що начальник територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області ОСОБА_1 учинив порушення виконавської дисципліни та неналежно в установлений термін виконав завдання, покладені на нього підпунктом 3.2 пункту 3 наказу № 338, у частині, що стосується ОСОБА_2 , та висунув пропозицію врахувати допущене порушення виконавської дисципліни полковником Служби судової охорони ОСОБА_1 при визначенні розміру його преміювання за грудень 2024 року, відповідно до абзацу 7 пункту 35 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.

Згідно із витягом з наказу від 23.12.2024 № 897 о/с «Про встановлення щомісячної премії співробітникам центрального органу управління та начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони», підписаним Головою Служби судової охорони ОСОБА_4 , відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони», Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, Положення про преміювання № 94, лист Служби судової охорони від 10.12.2024 № 01.30-02.2-3495/вн «Про виплату грошового забезпечення та заробітної плати у грудні 2024», за порушення службової дисципліни вирішено позбавити премії начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковника Служби судової охорони ОСОБА_1 за грудень 2024 року в повному обсязі. Підстава: доповідна записка від 09.12.2024 Голови Вищої атестаційної комісії Служби судової охорони полковника Служби судової охорони ОСОБА_5 (пункт 2).

ОСОБА_1 , вважаючи протиправним наказ від 23.12.2024 № 897 о/с «Про встановлення щомісячної премії співробітникам центрального органу управління та начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони», яким його позбавлено премії за грудень 2024 року в повному обсязі, звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ключовим у цій справі, є вирішення питання правомірності (неправомірності) прийняття Головою Служби судової охорони наказу від 23.12.2024 № 897 о/с «Про встановлення щомісячної премії співробітникам центрального органу управління та начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони», яким позивача позбавлено премії за грудень 2024 року в повному обсязі за неналежне (не в повному обсязі) виконання завдання, покладеного на нього наказом № 383 у частині забезпечення прибуття його заступника (з організаційної діяльності) ОСОБА_2 на атестацію для визначення відповідності займаній посаді, у той час коли останній перебував на лікарняному.

Так, згідно усталеної судової практики, а тому числі постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів при вирішені спорів про виплату премій винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Суд наголошує на тому, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а.

За загальним правилом преміювання провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких, роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати (чи встановлювати частково), у том числі у разі вчинення порушення службової дисципліни, проте лише у випадках і за умов, передбачених спеціальними нормативно правовими актами, якими врегульовано відповідне преміювання.

Суд зазначає, що дискреція це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку.

Дискреція є необхідною та безальтернативною для управлінської діяльності адміністративного органу юридичною конструкцією, завдяки якій вирішується низка важливих завдань, центральними з яких є забезпечення справедливої, ефективної та орієнтованої на індивідуальні потреби приватної особи правозастосовної та правотворчої діяльності названих суб`єктів.

Тож, дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Зв`язаність дискреції адміністративного органу законом (правом) робить можливим здійснення адміністративними судами перевірки рішень (дій), прийнятих адміністративним органом внаслідок реалізації дискреційних повноважень.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гавенда проти Польщі» від 14.03.2002).

Тож, повертаючись до спору, який виник у цій справі, суд зазначає, що відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII) утворено Службу судової охорони як державний орган у системі правосуддя для підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, охорони приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга статті 161 Закону №1402-VIII).

Згідно із частинами четвертою та шостою статті 161 Закону №1402-VIII Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.

Територіальні підрозділи (територіальні управління) Служби утворюються як юридичні особи.

Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя (частина третя статті 161 Закону №1402-VIII).

Основні завдання, права Служби та повноваження Голови Служби окрім Закону №1402-VIII визначенні в Положенні про Службу судової охорони, затвердженому рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 (далі - Положення № 1051/0/15-19) (зі змінами).

Також, рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення №1052/0/15-19), яке визначає порядок проходження служби громадянами України у Службі судової охорони.

Статтею 165 Закону №1402-VIII врегульовано соціальний захист співробітників Служби судової охорони, частиною першою якої визначено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 Закону №1402-VIII).

Відповідно дочастини другої статті 165 Закону №1402-VIII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.04.2029 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони», підпунктом 2 пункту 3 якої надано право Голові Служби судової охорони в межах асигнувань, що виділяються на утримання Служби судової охорони здійснювати преміювання співробітників Служби судової охорони відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Наказом Державної судової адміністрації України 26.08.2020 № 384 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, пунктом 4 якого визначено, що грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення серед іншого належить премія (підпункт 4 пункту 6 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони).

Згідно із пунктом 35 розділу II «Грошове забезпечення» Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони Голова Служби та начальники територіальних управлінь Служби мають право преміювати співробітників відповідно до особливостей проходження служби, специфіки та складності покладених на співробітника завдань та його особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисі Служби або територіального управління Служби.

Порядок і умови преміювання (показники преміювання, підстави для зменшення преміювання частково або в повному обсязі, розміри премій) установлюються положенням про преміювання, затвердженим наказом Служби або територіального управління Служби.

Рішення про виплату премії співробітникам із зазначенням конкретних розмірів щомісячно оформлюються наказами Служби або територіальних управлінь Служби на підставі клопотань керівників структурних підрозділів Служби або територіального управління Служби про виплату премії співробітникам, погоджених з фінансовим підрозділом Служби або територіального управління Служби. Накази про преміювання співробітників видаються до 25 числа поточного місяця.

Преміювання начальників територіальних управлінь Служби здійснюється на підставі наказів Служби.

Преміювання Голови Служби та його заступників здійснюється за письмовим погодженням з Головою Державної судової адміністрації України.

Виплата премії проводиться щомісяця разом з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

У випадку допущення співробітниками проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок виплачених по наказу премій в наступному місяці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України прийняв постанову від 03.04.2029 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони», Положення №1052/0/15-19, Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони наказом від 20.04.2013 № 94 «Про затвердження Положення про преміювання співробітників центрального органу управління та начальників територіальних управлінь Служби судової охорони» Служба судової охорони затвердила Положення про преміювання № 94, яке визначає порядок та умови преміювання центрального органу управління, начальників територіальних управлінь Служби судової охорони з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них завдань.

Згідно із пунктом 1.3 Положення про преміювання № 94 преміювання співробітників здійснюється відповідно до особливостей проходження служби, специфіки і складності покладених на співробітника завдань та його особистого внеску в загальні результати служби.

Показники для розміру преміювання визначаються за результатами служби за місяць за критеріями, визначеними у підпункті 3.1 пункті 3 Положення про преміювання № 94, а саме:

якість виконання завдань, покладених на відповідний структурний підрозділ центрального органу управління Служби та відповідне територіальне управління;

ініціативність під час виконання завдань;

терміновість виконання завдань;

виконання додаткового обсягу завдань;

сумлінне ставлення співробітників до збереження довіреного їм майна;

дотримання співробітниками порядку і правил, установлених законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами;

виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів, розпоряджень, доручень та вказівок Голови Служби, а також виконання наказів, доручень, вказівок прямих та безпосередніх начальників);

високий рівень особистої професійної та фізичної підготовки;

особистий внесок співробітників у загальні результати служби.

При цьому, підпунктом 3.2 пункту 3 Положення про преміювання № 94 Голова Служби має право позбавляти співробітників премії повністю або частково в разі вчинення ними порушень службової дисципліни, притягнення їх до відповідальності відповідно до законодавства.

Співробітники позбавляються премії в повному обсязі або частково винятково за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або у якому стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом Служби на підставах, поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх керівників (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим співробітникам. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії співробітників протягом кількох місяців за одне й те саме порушення (підпункт 3.3 пункту 3 Положення про преміювання № 94).

З аналізу вказаних правових норм у їх сукупності слідує, що при вчиненні співробітниками Служби порушень службової дисципліни Голова Служби має право позбавляти їх премії повністю або частково. При цьому, результати дотримання виконавської дисципліни є одним з показників, який вливає на визначення розміру преміювання за результатами служби за місяць, який має розглядатись Головою Служби при встановленні розміру премії пропорційно з іншими критеріями, які впливають на її розмір.

Так, відповідно до Положення № 1051/0/15-19 Служба судової охорони наказом від 02.07.2020 № 279 затвердила Інструкцію з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавської дисципліни в Службі судової охорони (далі - Інструкція з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавської дисципліни в Службі судової охорони), яка визначає порядок організації та здійснення контролю за виконанням у центральному органі управління та територіальних управліннях Служби судової охорони поставлених завдань (управлінських рішень)

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавської дисципліни в Службі судової охорони виконання документа передбачає збирання та опрацювання необхідної інформації, підготовку проекту відповіді на документ чи нового документа, його оформлення, узгодження, подання для підписання (затвердження) керівництву Служби (територіального управління Служби) та структурного підрозділу, а в деяких випадках керівникові структурного підрозділу, і в разі потреби підготовку для пересилання адресату.

За правилами пункту 2 розділу ІІ Інструкції з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавської дисципліни в Службі судової охорони визначено, що відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені в розпорядчому документі.

Крім того 10.03.2020 Головою Служби судової охорони було затверджено Положення про територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області, яке регулює питання діяльності зазначеного територіального управління, підпунктами 5.4.2 та 5.4.9 пункту 5.4 яких визначено, що начальник управління організовує, забезпечує та контролює виконання наказів і розпоряджень Голови; організовує і тримає на контролі роботу з дотримання дисципліни й верховенства права в діяльності підпорядкованих підрозділів та проведення службових розслідувань у разі порушень дисципліни.

У свою чергу, в силу вимог підпунктів 5.5.10, 5.5.15 пункту 5 Положення про територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області начальник територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області зобов`язаний: сумлінно, професійно й невідкладно виконувати доручену роботу відповідно до завдань Управління;

дотримуватися виконавчої дисципліни, належно та в установлений термін виконувати завдання, покладені на нього.

Згідно із підпунктами 5.6.1 та 5.6.2 пункту 5.6 Положення про територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області начальник територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області є відповідальним згідно з чинним законодавством за невиконання, несвоєчасне або неякісне виконання службових завдань та обов`язків, а також бездіяльність або перевищення своїх повноважень.

З матеріалів справи видно, що оспорюваним наказом позивача позбавлено премії за грудень 2024 року в повному обсязі на підставі доповідної записки Голови Вищої атестаційної комісії Служби судової охорони полковника Служби судової охорони Єрьоміна О.В. від 09.12.2024 «Про порушення виконавчої дисципліни», адресованої Голові у Служби судової охорони, у якій першим було рекомендовано при визначенні розміру преміювання за грудень 2024 року начальника територіального управління Служби судової охорони в Чернігівській області ОСОБА_1 , відповідно до абзацу 7 пункту 35 розділу ІІ Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, врахувати допущене порушення виконавської дисципліни полковником Служби судової охорони ОСОБА_1 , яке полягає у неналежному виконанні, в установлений термін, завдання, покладеного на нього підпунктом 3.2. пункту 3 наказу № 338, у частині забезпечення прибуття ОСОБА_2 до центрального органу управління Служби судової охорони 09.12.2024.

Ревізуючи оспорюваний наказ на предмет обґрунтованості, суд зазначає, що цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

На думку суду, приймаючи оспорюваний у цій справі наказ Голова Служби судової охорони не врахував всіх обставин, з якими було пов`язано незабезпечення полковником Служби судової охорони ОСОБА_1 на виконання вимог підпункту 3.2 пункту 3 наказу № 338 прибуття його заступника - Головешка О.А. до центрального органу управління Служби судової охорони 09.12.2024, який з 08.10.2024 перебував на лікарняному, та як стверджує позивач, Голова Служби судової охорони приймаючи наказ № 338 із вимогою зобов`язального характеру забезпечити ОСОБА_1 прибуття ОСОБА_6 у відповідний день, час та місце, був обізнаний про перебування ОСОБА_2 на лікарняному, а також щодо можливості ОСОБА_2 за станом здоров`я прибути до центрального органу управління Служби судової охорони 09.12.2024.

При цьому, посилання відповідача на пункт 5 Інструкції про порядок проведення атестування співробітників Служби судової охорони, затвердженої наказом Служби судової охорони від 04.06.2019 №39 є безпідставним, оскільки цим пунктом визначено співробітників, які взагалі не підлягають атестуванню, позаяк у разі якщо співробітник, який атестується, не з`явився на співбесіду з атестаційною комісію, то в силу пункту 11 цієї Інструкції вказане не перешкоджає прийняттю рішенню по такій особі по суті або перенесення атестації для особи, яка перебуває на лікарняному.

До того ж, оскільки відповідач, приймаючи оспорюваний наказ про позбавлення позивача премії за грудень 2024 року в повному обсязі виходив лише з одного критерію, який впливає на визначення розміру преміювання за результатами служби за місяць, що без врахування інших критеріїв, які впливають на її розмір, також свідчить про недотримання суб`єктом владних повноважень правил обґрунтованості та пропорційності свого рішення.

Водночас, суд відхиляє доводи позивача стосовно порушення відповідачем пункту 25 Інструкції з організації та здійснення контролю за дотриманням виконавчої дисципліни в Службі судової охорони щодо непризначення службового розслідування, оскільки ця норма щодо призначення службового розслідування у разі допущення порушень виконавської дисципліни з боку окремих посадових осіб або якщо невиконання (несвоєчасне виконання) поставленого завдання сприяло виникненню негативних наслідків, сформульована як дозвільна регулятивна диспозитивна норма, а не імперативна, оскільки наділяє суб`єкта можливістю, а не обов`язком його призначення.

З урахуванням наведеного, суд не може визнати оспорюваний наказ в частині пункту 2, яким позивача в повному обсязі позбавлено премії за грудень 2024 року, таким, що відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, оскільки відповідач діяв, зокрема, необґрунтовано, у зв`язку із чим він є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з цим, щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Служби судової охорони нарахувати та виплатити йому премію за грудень 2024 року у розмірі 253 відсотки посадового окладу, то вона не підлягає задоволенню, оскільки як зазначалося вище Порядком № 384 визначено, що Голова Служби має право преміювати співробітників відповідно до особливостей проходження служби, специфіки та складності покладених на співробітника завдань та його особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого у кошторисі Служби або територіального управління Служби.

Рішення про виплату премії співробітникам із зазначенням конкретних розмірів щомісячно оформлюються наказами Служби або територіальних управлінь Служби на підставі клопотань керівників структурних підрозділів Служби або територіального управління Служби про виплату премії співробітникам.

Крім того, за результатами служби за місяць розмір премії визначається за показниками, які визначені в Положенні про преміювання, про які зазначалося вище.

Тобто, визначення позивачу конкретного розміру премії за грудень 2024 року є дискрецією Голови Служби судової охорони, у яку в межах цього спору суд не вправі втручатись.

Водночас, при обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Крім того, ухвалюючи таке рішення, суд враховує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Також, у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За змістом частин другої та четвертої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, зважаючи на надану положеннями частини другої статті 9 КАС України судам адміністративної юрисдикції можливість вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд, обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача на преміювання у грудні 2024 року, приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Голови Служби судової охорони видати наказ про встановлення позивачу премії за грудень за показниками, які визначені в Положенні про преміювання № 94.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судом також враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші аргументи сторін, з урахуванням викладеного, не є суттєвими, а тому суд не надає правової оцінки таким.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення відповідача прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких він спрямований, а тому підлягає скасуванню, що є підставою для задоволення позовних вимог частково у визначений судом спосіб шляхом визнання протиправним та скасування наказу Служби судової охорони від 23.12.2024 № 897 о/c «Про встановлення щомісячної премії співробітникам центрального органу управління та начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони» в частині пункту 2, яким за порушення службової дисципліни ОСОБА_1 як начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковника Служби судової охорони позбавлено премії за грудень 2024 року в повному обсязі та зобов`язання Голови Служби судової охорони видати наказ про встановлення ОСОБА_1 , який обіймав посаду начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області премії за грудень 2024 року за показниками, які визначені в Положенні про преміювання №94; у задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує предмет даного позову, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково у визначений судом спосіб.

Визнати протиправним та скасувати наказ Служби судової охорони від 23.12.2024 № 897 о/c «Про встановлення щомісячної премії співробітникам центрального органу управління та начальникам територіальних управлінь Служби судової охорони» в частині пункту 2, яким за порушення службової дисципліни ОСОБА_1 як начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області полковника Служби судової охорони позбавлено премії за грудень 2024 року в повному обсязі.

Зобов`язати Голову Служби судової охорони видати наказ про встановлення ОСОБА_1 , який обіймав посаду начальника територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області премії за грудень 2024 року за показниками, які визначені в Положенні про преміювання співробітників центрального органу управління та начальників територіальних управлінь, затвердженого наказом Служби судової охорони від 20.04.2023 №94.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач Служба судової охорони (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42902258; місцезнаходження юридичної особи: вул. Вознесенський узвіз, 10-Б, м. Київ, 04053).

Суддя Марія ДУБІНА