Рішення № 126341985, 03.04.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/374/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Чернівецької митниці, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Чернівецької митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UA408000/2024/000531/2 від 28.10.2024року;

- здійснити розподіл судових витрат.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до вимог Митного кодексу України при поданні електронної митної декларації останнім надані всі необхідні документи та достатні відомості, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів. Позивач вважає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано те, що пов`язаність продавця та покупця має вплив на митну вартість товару, при цьому, що обов`язок доведення такої пов`язаності лежить саме на органі доходів та зборів.

Звертав увагу суду на те, що відповідачем не вказано, які саме розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять надані декларантом документи, чи які наявні ознаки підробки або не містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Також, відповідачем не враховано вимог п.п. 12-15 статті 58 Митного кодексу України, яка визначає, що той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Наголошував на тому, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак, позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п.п. 2, 4 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки не містить ані порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), в тому числі не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої позивачем, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, позивач вважає, що висновки зроблені відповідачем, саме у зв`язку із неповним та не об`єктивним вивченням наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, на підставі яких винесено необ`єктивне, безпідставне та упереджене рішення про коригування митної вартості товарів.

2. Відповідач, подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позовних вимог, посилаючись на вимоги Митного кодексу України зазначив, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення, шляхом перевірки числових значень.

Зверталась увага суду на те, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а додатково подані документи не спростовують такі розбіжності та невідповідності.

Наголошував на тому, що основною обставиною, що викликає у митного органу сумніви щодо правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості і, як наслідок, рівня самої митної вартості є той факт, що в гр. 9а та 9б декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою, але взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула.

Взаємопов`язаність між продавцем та покупцем (про наявність якої позивач самостійно заявив під час здійснення митного оформлення шляхом заповнення Декларації митної вартості) є суттєвим ризиком в процесі контролю правильності визначення митної вартості та обрання методу її визначення. Саме тому положення МК України виокремлюють такі випадки та приділяють їм підвищену увагу.

Так, ч. 4 ст. 53 МК України передбачено окремий перелік документів, які декларант подає при обґрунтованих сумнівах митного органу щодо наявності впливу взаємозв`язку між контрагентами на рівень митної вартості.

Наголошував на тому, що обґрунтованість сумнівів митного органу викликана аналізом наявних у митниці баз даних митних оформлень, зокрема, шляхом застосування системи управління ризиками та виконанням формато-логічного контролю в процесі контролю митної вартості. Можливість здійснення вищевказаних дій митниці чітко передбачено ст.ст 361-363, ч. 7 ст. 318 та 337 МК України відповідно, (сумнів викликано значно зниженим рівнем митної вартості оформлюваних товарів позивачем у порівнянні з іншими здійсненими суб`єктами господарювання митними оформленнями).

Крім того відповідач зазначив, що МК України визначено чіткі правила та умови застосування методів митної вартості, яких має дотримуватися декларант при здійсненні митного оформлення.

Так, якщо декларантом обрано перший (основний, за ціною договору) метод визначення митної вартості, то він має виконати вимоги статті 58 МКУ.

Зокрема, відповідно до ч. 18 ст. 58 МКУ, при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1)вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 цього Кодексу.

Відтак, відповідач звертав увагу суду, що на відміну від ст. 53 МКУ, вимоги ч. 18 ст. 58 МКУ є безальтернативними та не ставляться в залежність від наявності сумнівів у митного органу та наявності розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення. Також, на виконання вимог ст. 58 МКУ саме декларант має довести обставини, визначені ч. 18 ст. 58 МКУ, а не митний орган.

Тому, твердження позивача про незаконність винесеного митним органом рішення у зв`язку з не обґрунтуванням митним органом наявності впливу взаємопов`язаності між продавцем та покупцем на митну вартість - некоректне та недоречне відповідного до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ.

В зв`язку з наведеним, відповідачем обрано метод визначення митної вартості резервний, взявши за основу для визначення митної вартості раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару, оскільки оформлювані за ними товари максимально відповідають за фізичними характеристиками, обсягом походженням та часом митного оформлення.

За наведених обставин, відповідач вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 12:00 год. 07 серпня 2025 р.

2. Ухвалою суду закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

3. Ухвалою суду призначено судове засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми "електронний суд".

4. Усною ухвалою суду витребувано додаткові докази в справі, зокрема калькуляцію митної вартості товарів.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, щодо розгляду справи і подальшого прийняття рішення в порядку письмового провадження.

2. Представники відповідача в судовому засіданні подали до суду заяву, щодо розгляду справи і подальшого прийняття рішення в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечували з підстав наведених у відзиві.

3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 19.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МАЯДО (Позивач, Покупець за контрактом) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія "АДОПЕН") (Республіка Туреччина, Продавець за контрактом, надалі за текстом - АДОПЕН) укладено контракт міжнародної поставки №13 (надалі за текстом - Контракт №13).

2. За умовами Контракту №13 Продавець продає, а Покупець купує Товар згідно інвойсів. (п .1.1.)

Відповідно до п.4.1. Контракту №13 Ціна на Товар, що постачається, визначається сторонами в Доларах США. Ціна за одиницю Товару, що постачається, вказана в інвойсах до даного Контракту і являється незмінною.

Товар за Контрактом №13 - профіль ПВХ в асортименті; захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів; фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ, а також аксесуари до них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан діоксид, стабілізатор, крейда, ПВХ); технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також їх частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та металопластикового профілю; інші зразки продукції.

Відповідно п.3.1. Контракту №13 кількість, асортимент, вартість Товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка Товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.

3. На виконання умов Контракту №13 Продавцем поставлений товар Покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 33 735,89доларів США, згідно інвойсу № Y012024000000868 від 19.10.2024р.

4. З метою митного оформлення вищевказаного Товару, 28.10.2024року позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (Договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року) подано електронну митну декларацію за №24UA408020053571U7. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати Позивача, не включені до ціни Товару) на суму 1 508 022,52грн. (33 735,89 доларів США по курсу 41,31 грн. за 1 долар США та транспортно- експедиторські витрати у розмірі 114 274,83грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар №1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ) - на суму 36 501,93 доларів США (1,63доларів США/кг);

5. За результатами розгляду поданих документів митним органом відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2024/000531/2 від 28.10.2024року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA408020/2024/001656.

Зі змісту якого встановлено, зокрема:

- в гр.9(а) ДМВ зазначено що, продавець і покупець між собою не пов`язані, але по всіх інших оформленнях ТОВ "МАЯДО" з даним контрагентом за контрактом від 19.05.2022№13 завжди зазначається «так»;

-згідно з положеннями ч.18 ст.58 МКУ «При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1)вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст.63 цього Кодексу.

В гр.9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр.9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

-товар постачається на умовах FCA TR ANTALYA. Згідно з умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. В рахунку на оплату від 24.10.2024 №23 та довідці про транспортні витрати від 24.10.2024 б/н зазначена тільки вартість міжнародних транспортних послуг. Так, виникає питання щодо документального підтвердження включення всіх перелічених вище складових до митної вартості товару. Документів з цього приводу не надано;

-в CMR від 19.10.2024 A № 002308 перевізником зазначено PE MOSKOVETS YURII. Рахунок на оплату від 24.10.2024 №23 та довідка про транспортні витрати від 24.10.2024 б/н виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;

-відомості в CMR від 19.10.2024 A № 002308 та в рахунку на оплату від 24.10.2024 №23 і в довідці про транспортні витрати від 24.10.2024 б/н свідчать про те, що перевезення вантажу здійснюється із залученням більше ніж одного суб`єкта господарської діяльності. При цьому відомості щодо вартості експедиційних послуг та експедиційної винагороди відсутні, що може вплинути на числове значення митної вартості. Роз`яснень та документів з цього приводу не надано.

6. Судом також дослідженні додаткові документи, які надані позивачем до митного оформлення, а саме: виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця №25 від 07.10.2024; виписки за рахунками за: 13.09.2024 (2 шт), 20.09.2024, 27.09.2024; податкові накладні: від 12.08.2024 №№20,21,22, від 18.07.2024 №41, від 26.07.2024 №№57,58; видаткові накладні: від 18.07.2024 №400, від 26.07.2024 №№423,424, від 12.08.2024 № №460, 462, 463; лист ADOPEN PLASTIK ve INSAAT SANAYI A.S. від 30.05.2024 б/н; Інвойс Y012024000000032 від 12.01.2024; пакувальний лист від 12.01.2024; копія експортної декларації 24351900EX00006621 від 15.01.2024 - надані документи стосуються вартості операцій при продажу товарів у Лівію; копія митної декларації країни відправлення від 21.10.2024 24341300EX00873027 - в гр.44 декларації зазначено E-Fatura від 21.10.2024 №24243160110886038585320.

7. Судом також досліджена калькуляція цін та товарів за наявним в справі інвойсом, яка надана позивачем на вимогу усної ухвали суду.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом статті 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

2. Разом з тим, дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

3. Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16.

Згідно частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

4. З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

1) згідно з положеннями ч. 18 ст. 58 МК України При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: (1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; (2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; (3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу. В гр. 9а декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою. Дана інформація дає підстави вважати, що існуючий зв`язок між продавцем і покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості. Разом з тим, в гр. 9б декларації митної вартості зазначено, що взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула. Документальне підтвердження щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє. Верховним Судом у постанові від 14.04.2021 у справі №820/4849/16 наголошено, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить саме на платнику податків. Роз`яснень та документів з приводу порушеного питання митному органу не надано;

2) товар постачається на умовах FCA. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Згідно розрахунку до МД додано лише витрати на транспортування. Таким чином, виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості. Документів з цього приводу не надано;

3) в CMR від 19.10.2024 A № 002308 перевізником зазначено PE MOSKOVETS YURII. Рахунок на оплату від 24.10.2024 №23 та довідка про транспортні витрати від 24.10.2024 б/н виставлені ФОП ОСОБА_1 . Документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, не надано;

-відомості в CMR від 19.10.2024 A № 002308 та в рахунку на оплату від 24.10.2024 №23 і в довідці про транспортні витрати від 24.10.2024 б/н свідчать про те, що перевезення вантажу здійснюється із залученням більше ніж одного суб`єкта господарської діяльності. При цьому відомості щодо вартості експедиційних послуг та експедиційної винагороди відсутні, що може вплинути на числове значення митної вартості. Роз`яснень та документів з цього приводу не надано.

5. Варто відзначити, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина 4 статті 9, частина 2 статті 77 КАС України).

Як встановлено судом згідно обставин цієї справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Заперечуючи проти позову відповідачем зазначається про те, що зв`язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищи рівним митної вартості, а документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє.

6. Оцінюючи спірні правовідносини в означеній частині, суд зазначає наступне.

Основною обставиною, що викликає у митного органу сумніви щодо правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості і, як наслідок, рівня самої митної вартості є той факт, що в гр. 9а та 9б декларації митної вартості зазначено, що продавець та покупець пов`язані між собою, але взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула.

Слід погодитись з аргументами відповідача про те, що взаємопов`язаність між продавцем та покупцем (про наявність якої позивач самостійно заявив під час здійснення митного оформлення шляхом заповнення Декларації митної вартості) є суттєвим ризиком в процесі контролю правильності визначення митної вартості та обрання методу її визначення.

Так, як вже зазначалось вище, ч. 4 ст. 53 МК України передбачено окремий перелік документів, які декларант подає при обґрунтованих сумнівах митного органу щодо наявності впливу взаємозв`язку між контрагентами на рівень митної вартості.

Відтак, обґрунтованість сумнівів митного органу викликана аналізом наявних у митниці баз даних митних оформлень, зокрема, шляхом застосування системи управління ризиками та виконанням формато-логічного контролю в процесі контролю митної вартості. Можливість здійснення вищевказаних дій митниці чітко передбачено ст.ст 361-363, ч. 7 ст. 318 та 337 МК України відповідно.

При цьому варто зауважити, що як ч. 3, так і ч. 4 ст. 53 МК України передбачає не право декларанта, а обов`язок подання підтверджуючих документів.

Відповідно ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у ч.ч. 2, 3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, якщо декларантом обрано перший (основний, за ціною договору) метод визначення митної вартості, то він має виконати вимоги ст. 58 МК України.

Зокрема, відповідно до ч. 18 ст. 58 МК України, при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1)вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 62 цього Кодексу;

3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями ст. 63 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що наведені вище норми частини 18 статті 58 МКУ за своїм характером є імперативними, оскільки не містять альтернативи їх застосування за певних обставин. Іншими словами, законодавець визначив, що при продажу товарів між пов`язаними особами, декларант зобов`язаний навести докази/подати документи, які визначені одним із пунктів ч.18 ст.58 МКУ при обранні першого (основного, за ціною договору) методу визначення митної вартості.

Водночас суд зауважує, що на відміну від ст. 53 МК України, вимоги ч. 18 ст. 58 МКУ є безальтернативними та не ставляться в залежність від наявності сумнівів у митного органу та наявності розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення.

Також, на виконання вимог ст. 58 МКУ саме декларант має довести обставини, визначені ч. 18 ст. 58 МК України, а не митний орган.

Відтак, суд відхиляє твердження позивача про незаконність винесеного митним органом рішення у зв`язку з не обґрунтуванням наявності впливу взаємопов`язаності між продавцем та покупцем на митну вартість, з огляду на вимоги ч. 18 ст. 58 МК України.

Зокрема, частиною 18 ст. 58 МК України чітко визначено обов`язок декларанта довести об`єктивність вартості зовнішньоекономічної операції, що береться за основу при визначенні митної вартості, у разі його бажання здійснити митне оформлення з використанням методу визначення митної вартості за ціною договору.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем не виконано цей обов`язок, а також не надано на пропозицію митного органу додаткові документи, передбачені ч. 4 ст. 53, ч. 18 ст. 58 МК України.

Як свідчать обставини справи, позивачем в підтвердження митної вартості товару не надавались митному органу виписка з бухгалтерських чи банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України.

Суд зауважує, що розрахунок ціни (калькуляцію) під час митного оформлення товарів, останнім теж не надано.

Разом з тим, з метою повного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування всіх обставин в справі, суд усною ухвалою витребував у позивача розрахунок вартості ціни (калькуляцію) товару, який ввозився на митну територію позивачем.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем надано калькуляцію ціни/вартості товарів, за наявним в справі інвойсом, в якому вказано умови поставки FCA TR ANTALYA.

Варто зауважити, що за умовами FCA продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки.

Однак, дослідивши зміст калькуляції ціни товарів, судом встановлено, що в ній відсутні відомості (графи, стовпчики) про частку, яку в ціні складають витрати на оплату навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Більше того, загальна сума ціни товарів за калькуляцією наданою позивачем є більшою, ніж загальна сума ціни за інвойсом.

Крім того, згідно з наведеними в калькуляції відомостями про ціну товарів, які вказані в калькуляції, не включені витрати на оплату навантажувальних робіт; внутрішніх перевезень; експортне мито, митний збір, податки, хоча позивач наполягав, що вказані витрати включено в заявлену при митному оформленні ціну на виконання умов поставки FCA.

Отже, зазначене вище в сукупності підтверджує обґрунтованість сумнівів митного органу щодо не включення всіх обов`язкових складових до митної вартості, про що останнім зазначається в 33 графи оскаржуваного рішення.

7. Надаючи оцінку іншій частині аргументів відповідача стосовно відомостей, зазначених у спірному рішенні, а саме щодо наявності розбіжностей - відповідно до CMR перевізником товару є PE MOSKOVETS YURII. Рахунок на оплату від 24.10.2024 №23 та довідка про транспортні витрати від 24.10.2024 б/н виставлені ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів.

В даних правовідносинах позивачем надані довідки про транспортно - експедиторські витрати, які на думку суду є допустимими доказами розміру таких витрат.

На переконання суду, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (законодавець не визначив, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено, а тому суд відхиляє аргументи відповідача з даного приводу.

8. Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що митним законодавством визначено чіткі правила та умови застосування методів митної вартості, яких має дотримуватися декларант при здійсненні митного оформлення.

Так, якщо декларантом обрано перший (основний, за ціною договору) метод визначення митної вартості, то як наслідок у випадку позивача він зобов`язаний виконати вимоги ст. 58 МК України.

Як під час митного оформлення, так і в ході судового розгляду позивачем не представлено документів визначених ч. 18 ст. 58 МК України. В контексті наведеного суд відхиляє посилання позивача на документи (інвойс та експортна декларація), які стосуються операцій поставки товарів в Лівію, оскільки такі документи відповідно до вимог статті 73 КАС України є неналежними. Зокрема, в даних правовідносинах належним вважався б документ, який стосується і визначає вартість операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну, а не Лівію.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідачем цілком виправдано (правомірно) прийнято спірні рішення, з урахуванням порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Більше того, приймаючи спірні рішення митним органом взято за основу митну декларацію станом на жовтень 2024 року, згідно якої декларувались аналогічні за своїми властивостями товари - Профілі ПВХ. При цьому, визначення митної вартості відбулось за цінами, які є нижчими від максимально задекларованих раніше.

Зокрема, відповідачем за основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару: при митному оформленні за МД1 - МД3: МД №UA500500/2024/035400 від 16.10.2024: Профілі ПВХ (полівінілхлориді), які мають постійний поперечний переріз по всій довжині, без будь-якої іншої обробки, виготовлені екструзійним методом, за одну технологічну операцію, довжиною по 5,98 м: -ПВХ профіль, (поріг для вхідних дверей)PVC PROFIL WHITE 5,98 MT - 13660 кг (23250 м); -ПВХ профіль, (поріг для вхідних дверей)PVC PROFIL BROWN 5,98 MT - 1190 кг (2009 м); -ПВХ профіль, (поріг для вхідних дверейС PROFIL (NEW) WHITE 5,98 MT, -7140 кг (9759 м). Країна виробництва TR. Рівень митної вартості 2,04 USD/кг.

Зазначена митна декларація взята за основу при визначенні рівня митної вартості, оскільки оформлювані за нею товари максимально відповідають за фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

Наведена вище інформація свідчить, що поставка товару здійснювалась в наближених обсягах, максимально наближений час, на однакових умовах поставки та з однаковою країною походження.

9. Обставини спірних правовідносин безумовно вказують на те, що митним органом правомірно складено оскаржуване рішення, про коригування митної вартості товару, а відтак відсутні правові підстави для його скасування.

Решта доводів учасників справи не спростовують висновків суду щодо правомірності винесення відповідачем оскаржуваного рішення.

10. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).

11. Відповідно до норм статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

12. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат щодо стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» до Чернівецької митниці, про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» (вул. Промислова, 38, с-ще Велика Димерка, Броварський р-н, Київська обл., 07442, код ЄДРПОУ: 35843786);

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43971359).

Суддя О.В. Боднарюк