Рішення № 126341943, 03.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року справа № 580/2353/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С.Олійник розглянув у письмовому провадженні за правилами статті 287 КАС України адміністративну справу №580/2353/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (п-кт. Хіміків 50, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 43315602), боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

05.03.2025 вх.№11171/25 позивач у позовній заяві просить: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чорної С. про закінчення виконавчого провадження №75401207 з примусового виконання від 20.02.2025 за виконавчим листом Черкаського окружного адміністративного суду №580/1942/24, виданим 26.06.2024.

31.03.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання на 03.04.2025. Представник відповідача та боржника просили розгляд справи провести без участі, сторони у судове засідання не прибули. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що на виконанні у відповідача перебував виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 №580/1942/24 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2023 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, без обмеження її максимальним розміром, відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 10.07.2023 № 21/13 ПФ вих-23, з урахуванням індексації (базового ОСНП за 2022 рік, базового ОСНП за 2023 рік); щомісячних доплат до пенсії.

Відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, що отримана позивачем 28.02.2025. Позивач вважає оскаржувану постанову - індивідуальний акт відповідача протиправною - порушено право на повагу мирно володіти майном та фінансові інтереси, тому належить скасуванню судом як передчасну за відсутності здійснених виплат.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ТА БОРЖНИКА

Відповідач надав до суду 03.04.2025 вх.№16953/25 відзив на позовну заяву, де зазначив, що у зв`язку з не виконанням боржником рішення суду в частині виплати стягувачу заборгованості за перерахованою пенсією відповідачем 06.11.2024 та 20.02.2025 винесені постанови про накладення на боржника штрафів у сумі 5100 грн та 10200 грн, направлено до органів досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (20.02.2025 №5436). Відповідач вважає, що виконав дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження, подальше виконання рішення суду неможливе без забезпечення фінансування за окремою бюджетною програмою судових рішень, тому у задоволенні позовної заяви представник відповідача просив відмовити.

03.04.2025 вх.№16993/25 представник Головного управління Пенсійного фонду України надав до суду заяву про розгляд справи без участі.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 у справі №580/2353/25 Черкаським окружним адміністративним судом 26.06.2024 виданий виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2023 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 10 липня 2023 року № 21/13 ПФ вих-23, з урахуванням індексації; щомісячних доплат до пенсії.

До відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла відповідь Головного управління ПФУ у Черкаській області про те, що на виконання рішення суду Головним управлінням переведений перерахунок пенсії - заборгованість складає 217052,32 грн, що включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою судових рішень.

Оскільки станом на 06.11.2024 рішення суду боржником не виконано у частині виплати коштів державним виконавцем винесені постанови про накладення штрафу в сумі 5100 відповідно до ст. 63 Закону України Про виконавче провадження, тобто станом на 20.02.2025 рішення суду боржником повністю не виконане, інформації про здійснення виплати усіх коштів стягувачу боржником не надано, державним виконавцем за повторне невиконання рішення суду застосований штраф у подвійному розмірі у сумі 10200 грн, 20.02.2025 відповідачем направлене до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

20.02.2025 за результатом вчинення активних, проте нелогічних дій державним виконавцем прийнята передчасно постанова у ВП №75401207 про закінчення виконавчого провадження.

Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2025 №75401207 протиправною, позивач звернувся до суду. Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

VІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон №1404).

Згідно із ч.1 ст.1 Закону №1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно із п. 1 ч.2 ст. 18 Закону №1404 обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Загальний порядок виконання рішень судів про стягнення боргу врегульований положеннями статтями 48-62 Закону №1404, а порядок виконання рішень немайнового характеру - нормами статей 63-67 Закону №1404.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 серед підстав для закінчення виконавчого провадження передбачає надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

Постанова про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2025 №75401207 винесена на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 - виконавче провадження належить закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону через неможливість виконання рішення без участі боржника. Вирішуючи питання щодо правомірності постанови державного виконавця, суд зазначає таке.

Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судове рішення, що набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

Суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права (складовою якого є правова визначеність), відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Саме на державу покладений обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів № 13 (2010) Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення.

Закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 можливо лише за умови виконання послідовності указаних виконавчих дій, а саме: накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин); накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин); звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Для вирішення спору суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №554/10283/18 відповідно до яких не виконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року у справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу і звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

КАС ВС у справі № 560/523/19, переглядаючи судові рішення про накладення на начальника ГУ ПФУ штрафу, погодився із судами попередніх інстанцій, що обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України. Проаналізувавши фактично вчинені ГУ ПФУ дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність законодавству, перевіривши дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, КАС ВС дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині накладення штрафу.

Питання про накладення штрафів і внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо відсутні докази, що б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 у справі №580/1942/24 боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснений перерахунок пенсії позивача та нарахована сума доплати для виплати, що включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Беручи до уваги, що рішення суду у справі №580/1942/24 у частині виплати перерахованої пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконане з поважних причин у контексті обставин фінансування дефіциту в умовах дії режиму воєнного стану, то державний виконавець у спірних правовідносинах діяв без достатнього врахування обов`язку, передбаченою ч.1 ст.18 Закону №1404, тому спірна постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно за відсутності доказів на підтвердження фактичного і повного виконання судового рішення з продовженням вжиття вичерпних заходів для виконання рішення суду, що набрало законної сили у контексті позитивних обов`язків держави.

Вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) є належними, проте недостатніми заходами для забезпечення повного виконання судового рішення. Постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно за відсутності доказів, що би підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів задля виконання у контексті виплати коштів. Подібні висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 8 грудня 2022 року у справі №457/359/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №826/14580/16, №554/10283/18.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Беручи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів повного виконання боржником рішення суду у справі №580/1942/24 з урахуванням забезпечення виплати перерахованої пенсії, суд дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2025 №75401207 прийнята передчасно за відсутності правових підстав, вказаних у ст.39 Закону №1404, тому визнає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що належить задовольнити.

ІХ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Відповідно до статті 139 КАС України суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Чорної С. про закінчення виконавчого провадження від 20.02.2025 №75401207. Судові витрати не належать розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.6 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

стягувач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538];

відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) [п-кт. Хіміків 50, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 43315602].

Рішення суду складене 03.04.2025.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА