Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
03 квітня 2025 року м. Рівне№826/5943/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пилипюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: не прибув, відповідачів: представники не прибули, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доДержавної судової адміністрації України, Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
12.04.2016 ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абз.2 ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року та виходячи з розміру посадового окладу, визначеного абз.2 ч.1 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ - з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва Погрібніченка І.М. від 13.04.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №826/5943/16. Справу призначено до судового розгляду на 08.06.2016.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м.Києва Погрібніченка І.М. від 08.06.2018 зупинено провадження в адміністративній справі №826/5943/16 до розгляду Верховним Судом України адміністративної справи №820/4653/15 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління ДСА України у Харківській області про проведення перерахунку заробітної плати.
Інших процесуальних рішень по справі не виносилось. Спір по суті не вирішено.
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
На виконання вказаного положення Державна судова адміністрація України наказом №399 від 16.09.2024 затвердила Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
Відповідно до цього Порядку, 08.11.2024 здійснено пакетний автоматизований розподіл судових справ, за яким Рівненському окружному адміністративному суду, з урахуванням навантаження та за принципом випадковості, визначено до передачі 460 справ.
Наказом в.о.керівника апарату Київського окружного адміністративного суду №45-0д/ка від 31.12.2024, затверджено графік передачі справ, відповідно до якого справи передані Рівненському окружному адміністративному суду 14.02.2025.
На виконання рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду (протокол №3 від 21.11.2024 та №4 від 13.12.2024), комісією прийнято справи, а Відділом документального забезпечення проведено їх реєстрацію та автоматизований розподіл.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2025 року для розгляду справи №826/5943/16 визначено суддю Друзенко Н.В.
Ухвалою судді Друзенко Н.В. від 04.03.2025 справу №826/5943/16 прийнято до провадження, поновлено провадження, запропоновано учасникам подати до суду додаткові пояснення та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.04.2025.
В судове засідання учасники не прибули. Додаткових пояснень не подали.
У позовній заяві позивач висловлював прохання розглядати справу без його участі.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд 06.03.2025 подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача на підставі наявних у суду матеріалів. Підтримав свої заперечення проти задоволення позовної заяви, наведені письмово 13.05.2016.
Позиція Державної судової адміністрації України наведена у письмових запереченнях на адміністративний позов від 03.06.2016.
З урахуванням положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі сторін, на підставі наявних матеріалів.
Згідно з позовною заявою вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що 14 жовтня 2014 року прийнято Закон України «Про прокуратуру», згідно якого внесено зміни у частину першу статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та визначено: розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Відповідач, за період з 26.10.2014 по 28.03.2015 нарахував позивачу заробітну плату без урахування вказаної норми. Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» затверджено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно цієї редакції матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи визначаються статтею 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень, Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності мав привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» набрав чинності 28.03.2015. Уряд ці вимоги не виконав і заробітна плата за період з 29.03.2015 по 31.12.2015 виплачувалася позивачу не відповідно до норм Закону.
Згідно з відзивами на позов, Дніпропетровський окружний адміністративний суд та Державна судова адміністрація України вимоги не визнають. Свої заперечення обґрунтовують тим, що за статтею 23 Бюджетного Кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно, у відповідачів не було юридично обґрунтованих підстав нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших ніж це передбачено Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» були внесені зміни до постанови №268 . Зокрема, у схемі посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів місячний посадовий оклад було визначено як коефіцієнт від місячного посадового окладу судді місцевого суду. Разом із тим було передбачено, що у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду. Зазначені зміни були опубліковані та набрали чинності 09.09.2015. Відповідно до цього, з 09.09.2015 заробітна плата виплачувалася позивачу у повній відповідності до постанови №644.
Дослідженими по справі доказами суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 02.07.2012 працював на посаді секретаря судового засідання Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Згідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України №88-р від 24.02.2003 посада секретаря судового засідання була віднесена до 6-ї категорії посад державних службовців.
Посадовий оклад позивача з жовтня 2014 року по вересень 2015 року визначався у розмірі, визначеному Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», а з вересня по грудень 2015 року - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 644 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Не погоджуючись з розміром посадового окладу за вказаний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За частиною першою статті 13 Закону «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.
Принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права на державну службу у відповідний період часу регулював Закон України «Про державну службу» №4050-VI від 17.11.2011.
Згідно з положеннями чинного на той час Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, розмір заробітної плати працівників апаратів судів, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади (стаття 147).
Разом з тим Закон №2453-VI до 26.10.2014 жодним чином не визначав розмір заробітної плати працівників апаратів судів, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту.
На той час Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих спеціалізованих судів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя була визначена у Додатку 46 до постанови Кабінету Міністрів України №268
від 09.03.2006.
26.10.2014 набрали чинності окремі положення Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014, зокрема і положення підпункту 59 пункту 5 розділу XII «Прикінцеві положення», якими передбачалося внесення змін до законодавчих актів України, а саме доповнення частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» абзацом другим такого змісту: «При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців».
Згідно з пунктом 2 частини тринадцятої розділу XIII «Перехідні положення» Закону №1697-VII, Кабінет Міністрів України у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, мав внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечень збільшення видатків Державного бюджету України на оплату у розмірі, не меншому ніж передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
На виконання положень статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус, суддів» Державною судовою адміністрацією України листом від 10.11.2014 №11/5173/14 до Міністерства соціальної політики України були надані пропозиції з приводу внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» щодо встановлення нових посадових окладів працівників апаратів судів.
Втім жодні зміні до постанови Кабінету Міністрів України №268
від 09.03.2006 внесені не були.
У зв`язку з дорученням Прем`єр-міністра України від 15.01.2015 №117/1/1-15 та дорученням Віце-Прем`єр-міністра України від 07.02.2015 №117/60/1-15 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Державною судовою адміністрацією України повторно були надані пропозиції щодо реалізації положень частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із наданням схем нових посадових окладів працівників апаратів судів, що відображені у вигляді коефіцієнтів до посадового окладу, судді, виходячи із затверджених призначень на оплату праці місцевим та апеляційним судами у 2015 році.
Втім жодні зміні до постанови Кабінету Міністрів України №268
від 09.03.2006 внесені не були.
Законом України «Про забезпечення права па справедливий суд» №192-VIII від 12.02.2015, що набрав чинності 28.03.2015, було затверджено нову редакцію Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до цієї редакції матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи визначаються статтею 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, згідно з підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону №192-VIII Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом мав привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Радою суддів України від 15.03.2015 прийнято рішення №15, яким доручено Державній судовій адміністрації звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності упорядкування умов оплати праці працівників апаратів судів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», зокрема, шляхом приведення положень названої постанови до норм Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».
Міністерством фінансів України з цього приводу направлено до Кабінету Міністрів України інформаційний лист від 11.03.2015 № 31-08020-08-2/8803 «Щодо видатків на 2015 рік», оскільки реалізація змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» потребує додаткових видатків державного бюджету.
Враховуючи, що вказані видатки не передбачені у Державному бюджеті на 2015 рік, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» було визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.
Відповідно, заробітна плата працівників апарату судів до 08.09.2015 визначалася постановою Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», зокрема, Додатком 46 «Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих спеціалізованих судів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя».
Постановою Кабінету Міністрів України №644 від 02.09.2015, яка набрала чинності 09.09.2015 внесені зміни, в тому числі, до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006. Згідно таких змін, додаток 46 виключено, натомість додаток 47 викладено в новій редакції, з назвою «Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів». Такою Схемою було передбачено, що місячний посадовий оклад секретаря судового засідання (коефіцієнт від місячного посадового окладу судді місцевого суду) складає 0,3. Але, згідно з приміткою, у 2015 році місячний посадовий оклад застосовується з урахуванням 50-відсоткового зменшення; інші виплати працівникам апарату судів, передбачені цією постановою, здійснюються виключно в межах фонду оплати праці суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України (у відповідній редакції), будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Оскільки з 26 жовтня 2014 року по 9 вересня 2015 року Кабінетом Міністрів України зміни до постанови №268 щодо умов оплати праці, зокрема розмірів окладів працівників апарату суду, не було внесено, зміни за постановою №644 передбачали 50-відсоткове зменшення місячного посадового окладу в 2015 році, а Законами України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатків на реалізацію положень абзацу другого частини першої статті 144 Закону № 2453-VІ, частини першої статті 147 Закону № 2453-VІ (у редакції з 28 березня 2015 року) не було передбачено, то ні Дніпропетровський окружний адміністративний суд, ні Державна судова адміністрація України, як відповідні розпорядники бюджетних коштів, не мали правових підстав для перерахунку та виплати заробітної плати працівників апарату суду поза межами видатків державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 12.07.2016 (№21-1726а16) та від 13.07.2016 (№820/4653/15).
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_1 в позові до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату в повному обсязі заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного відповідно до абз.2 ч.1 ст.144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року та виходячи з розміру посадового окладу, визначеного абз.2 ч.1 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ - з 29 березня 2015 року по 31 грудня 2015 року, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,
Відповідач - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5,м. Київ,01601, ЄДРПОУ/РНОКПП 26255795) Відповідач - Дніпропетровський окружний адміністративний суд (вул.Академіка Янгеля, буд.4,Дніпропетровськ,49089, ЄДРПОУ/РНОКПП 34824364)
Повний текст рішення складений 03 квітня 2025 року
Суддя Н.В. Друзенко
Судове рішення № 126341021, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 03.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/5943/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: