Рішення № 126340895, 02.04.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2025 року м. Рівне№460/13278/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доТериторіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку грошового забезпечення за період служби з 26.11.2019 по 31.12.2022 (з урахуванням раніше виплачених сум), шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Законом України №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затверджених постановою №289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони;

зобов`язати відповідача здійснити розрахунок належного грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 рік №294-ІХ « Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ « Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Законом №1928-ІХ « Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затверджених постановою №289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони;

зобов`язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за період служби з 26.11.2019 по 31.12.2022, шляхом визначення посадового окладу і окладу за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та Законом України від 02 грудня 2021року №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони, затверджених постановою №289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначав, що у період проходження служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось у заниженому розмірі, зокрема, позивачу виплачувався посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, які обраховуються, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023). Просив позов задовольнити повністю.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду адміністративної справи №460/13278/24 визначеного головуючу суддю Гудиму Н.С.

Ухвалою суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що у період проходження служби позивач отримував належне грошове забезпечення, яке обчислювалося та нараховувалося у межах виділених коштів. Крім того, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Враховуючи викладене відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року №2 (у редакції змін, внесених рішенням зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року №1), у зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Гудими Н.С., головуючої судді у справі №460/13278/24, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №460/13278/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №460/13278/24 визначено головуючим суддею Греська О.Р.

Ухвалою від 28.02.2025 прийняти до провадження адміністративну справу №460/13278/24 та повторно розпочати розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 з 26.11.2019 по 31.12.2022 проходив службу в територіальному управлінні Служби судової охорони у Рівненській області, де отримував грошове забезпечення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами працівників Служби судової охорони, затверджених постановою №289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони. Також позивач просив виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 для перерахунку пенсії.

Листом від 19.08.2024 №48.07-366 відповідач відмовив у здійсненні вказаного перерахунку грошового забезпечення у зв`язку з тим, що грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони нараховується та виплачується відповідно до постанови №289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони. Виконуючи вимоги постанови №289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони проводилося нарахування грошового забезпечення за періоди служби в територіальному управлінні Служби судової охорони у Рівненській області. Довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, які враховуються під час обчислення пенсії видані згідно чинного законодавства, є вірними і не підлягають скасуванню.

Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 161 Закону України Про судоустрій і статус суддів служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Згідно з частиною першою статті 165 Закону України Про судоустрій і статус суддів грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 вказаного Закону).

Отже, законодавець делегував Уряду повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників служби судової охорони (ССО), а тому покликання позивача на те, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, є помилковими.

На виконання вимог Закону України Про судоустрій і статус суддів, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони, якою затвердив Схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників ССО, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників ССО; Схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників ССО; Схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників ССО; розміри надбавки за стаж служби співробітників ССО.

Пунктом 2 цієї постанови визначено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Отже, постановою № 289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони Кабінетом Міністрів України визначено, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників ССО використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

При цьому, визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на перерахунок та виплату грошового забезпечення за період служби з 26.11.2019 по 31.12.2022 та оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для призначення пенсії, суд враховує, що протягом служби позивача в територіальному управлінні Служби судової охорони у Рівненській області у постанову №289 від 03.04.2019 зміни не вносились, вона є чинною та не оскаржена в судовому порядку.

Суд наголошує, що відповідач у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов`язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому відповідач не наділений правом діяти на власний розсуд всупереч вимогам підзаконних нормативно правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

Відтак, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, відповідач діяв правомірно.

Додатково суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що у спірний період відбулися зміни розміру грошового забезпечення, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку для перерахунку грошового забезпечення позивача.

Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.08.2021 у справі №440/6017/21, суд до уваги не бере, оскільки правовідносини даної справи не тотожні правовідносинам у справі №440/6017/21, позаяк стосуються грошового забезпечення військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, розмір якого визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а не постанови № 289 від 03.04.2019 Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони.

Відтак, оцінюючи обґрунтованість доводів сторін та докази на підтвердження правомірності дій відповідача щодо відмови у перерахунку грошового забезпечення та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог і наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою, то суд зазначає, що враховуючи постанову Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, позивачем не пропущено встановлений законодавством строк звернення до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для стягнення судового збору у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Територіальне управління Служби судової охорони у Рівненській області (вул. Симона Петлюри, буд. 10,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43162140)

Повний текст рішення складений 02.04.2025.

Суддя Олег ГРЕСЬКО