Рішення № 126339282, 03.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року Справа № 280/722/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ»

до Львівської митниці

про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару, визнання протиправними та скасування карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» (далі - позивач) до Львівської митниці (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024, яке прийняте відповідачем;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002382 від 30.07.2024, яка прийнята відповідачем;

3) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024, яке прийняте відповідачем;

4) визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002434 від 06.08.2024, яка прийнята відповідачем.

Крім того, просить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8739,58 грн, а також витрати, пов`язані з підготовкою експертного висновку, в розмірі 5184,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність у митного органу правових підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

18.02.2025 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що під час здійснення митного контролю за МД № 24UA209170061625U1 від 29.07.2024 та №24UA209170063953U6 від 05.08.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлені відповідні розбіжності. Вказує, що декларантом до митного оформлення не надано будь-яких платіжних документів, що підтверджують оплату послуг відповідно до інвойсів № 903412 від 25.07.2024 та № 903414 від 02.08.2024. Крім того, відсутнє документальне підтвердження вартості транспортних витрат до митного кордону. Зауважує, що картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Крім того, представник відповідача заперечує проти стягнення витрат, пов`язаних із проведенням судової товарознавчої експертизи, зауважуючи на тому, що висновок експерта №ОИ-2445 складений 29.07.2024, тобто до моменту звернення із позовом до суду 31.01.2025, що свідчить про те, що її призначення та проведення відбувалося не в межах судового процесу. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.02.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що незважаючи на необґрунтованість запиту про надання додаткових документів ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» надав прайс-лист, калькуляцію, виписку з бухгалтерського балансу, платіжні інструкції, висновок Запорізької Торгово - промислової палати. Вказує, що ненадання платіжних документів не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей. Зауваження митниці щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів, не може вважатись розбіжністю у розумінні статті 53 МК України. Щодо транспортних витрат, то ціна товару, яка вказана в інвойсі та специфікації, вже включає в себе вартість товару з урахуванням витрат на транспортування та страхування товару до порту призначення, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було. Наполягає на задоволенні позовних вимог.

28.02.2025 судом отримано заяву позивача на виконання ухвали суду від 13.02.2025 про витребування деяких документів, поданих до митного оформлення, з офіційним перекладом на українську мову.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.02.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 13.02.2025 суд витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» офіційний переклад на українську мову документів.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Торговий дім «БІМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 36065518) зареєстровано юридичною особою (номер запису 1004151070028057334. Видами діяльності позивача є 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

20.10.2023 ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» (Покупець) уклало з компанією «Jalaram Agriexports Limited», Індія (Продавець) зовнішньоекономічний контракт № 20/10 (далі - Контракт), за пунктами 1.1-1.2 якого продавець зобов`язується поставити, а покупець сплатити і прийняти Товар. Детальний опис Товару буде наданий у відповідних специфікаціях до цього Контракту. Валютою цього контракту є USD. Розрахунки за цим контрактом здійснюються в USD.

За пунктом 3.1 Контракту відвантаження Товару здійснюється товарними партіями, згідно з укладеними між Сторонами специфікаціям до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктами 4.1, 5.1 Контракту ціна за одиницю Товару визначається в специфікації, яка оформляється на кожну поставлену партію Товару і є невід`ємною частиною Контракту. Умови оплати кожної партії товару визначаються у відповідній Специфікації до цього Контракту, яка є його невід`ємною частиною.

12.04.2024 між Продавцем та Покупцем на виконання умов Контракту № 20/10 від 20.10.2023 була підписана Специфікація № 5, відповідно до умов якої Продавець зобов`язується поставити, а Покупець сплатити та прийняти Товар походження Індії, врожай 2023 на умовах поставки CIF-Constanta, Румунія (INCOTERMS 2010):

Арахіс сирий в ядрах 38/42 сорту BOLD (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 21 МТ нетто, за ціною: 1500,00 USD/МТ;

Арахіс сирий в ядрах 40/50 сорту BOLD (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 21 МТ нетто, за ціною: 1470,00 USD/МТ;

Арахіс сирий в ядрах 50/60 сорту BOLD (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 63 МТ нетто, за ціною: 1430,00 USD/МТ.

Загальна вартість товару за цією специфікацією: 152460,00 USD (сто п`ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят доларів США, 00 центів). Поставка Товару здійснюється в 40-футових морських контейнерах 21 мт нетто кожний. Упаковка: товар має бути упакований вакуумним способом у поліпропиленові (ПП) мішки по 25 кг нетто кожний.

За пунктом 3 Специфікації № 5 платіж за товар, поставлений в рахунок цього Контракту, має бути здійснений в доларах США, в такий спосіб: 15246,00 USD (п`ятнадцять тисяч двісті сорок шість USD, 00 центів) - часткова попередня оплата на рахунок Продавця. 137214,00 USD проти надання Продавцем копій оригіналів документів на електронну скриньку Покупця.

Термін для відвантаження товару (завантаження на борт судна): товар має бути відвантажений двома партіями 2+3 або 3+2 контейнери з інтервалом у 7-10 днів: 1 партія - не пізніше 07.05.2024; 2 партія - не пізніше 17.05.2024.

29.07.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA209170061625U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Арахіс сирий в ядрах 38/42, сорту BOLD, упакований в поліпропиленові (ПП) мішки вагою по 25кг нетто, несмажений, очищений від шкарлупи, вкритий м`якою насіняною оболонкою, вага нетто 21000кг, урожай 2023 р, дата пакування -05/2024р., термін придатності - 05/2025р. Без ГМО, застосовується в харчовій промисловості, арахіс сирий в ядрах 40/50, сорту BOLD , упакований в поліпропиленові (ПП) мішки вагою по 25кг нетто, несмажений, очищений від шкарлупи, вкритий м`якою насіняною оболонкою, вага нетто 21000кг, урожай 2023 р., дата пакування - 05/2024 р., термін придатності - 05/2025 р. Без ГМО , застосовується в харчовій промисловості.».

До даної митної декларації, як встановлено із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- транзитна декларація (Т1) № 24ROCT1900X20599L4 від 25.07.2024;

- фітосанітарний сертифікат №PSC19KAN2024019104 від 21.05.2024;

- сертифікат про походження товару № 300413 08402 від 18.05.2024;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № UA408050/24/8850 від 26.07.2024;

- некласифіковані комерційні документи № 01 від 24.07.2024, № 02 від 24.07.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 35 від 24.04.2024, № 68 від 17.07.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 903412 від 25.07.2024;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 12.04.2024;

- розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 12.04.2024;

- страховий поліс № CERT/2002/321450072/00/000/160 від 27.05.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 5 від 12.04.2024, додаткові угоди від 04.01.2024 № б/н та від 22.04.2024 № б/н;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20/10 від 20.10.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 1/36065518 від 03.01.2024;

- договір (контракт) про перевезення 2503/01/2024 від 25.03.2024;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) - № 11710073, № 11710236;

- інші некласифіковані документи - сертифікат здоров`я №EIA/RAJ/2 від 24.05.2024; E-Certificate № QIT/2425/00414 від 27.05.2024; декларація виробника від 18.05.2024; лист про нестрахування товару від 24.07.2024; перепустка № Е-265496 від 29.07.2024; перепустка № Е-265664 від 29.07.2024; сертифікат відсутності ГМО від 18.05.2024; сертифікат якості і ваги від 18.05.2024; копія митної декларації країни відправлення № SB22170520241717 від 17.05.2024.

29.07.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартість відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прескуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення;-виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На виконання вказаного повідомлення ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» листом від 29.07.2024 надало наступні додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист від постачальника товару Jalaram Agriexports Limited б/н від 12.04.2024; калькуляція від постачальника товару Jalaram Agriexports Limited б/н від 12.04.2024; виписка з бухгалтерського балансу № 7 від 24.07.2024 по бухгалтерському рахунку «Розрахунки за видами авансу (в іноземній валюті)» по субконто «Jalaram Agriexports Limited», Індія (в доларах США) станом на 24.07.2024; висновок Запорізької Торгово - промислової палати №ОИ-2445 від 29.07.2024

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024, відповідно до якого декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а саме:

декларантом до митного оформлення надано Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 2503/01/2024 від 25.03.2024 року. Відповідно до п.4.1 оплата по Договору здійснюється на підставі рахунків Експедитора. У наданому до митного оформлення інвойсі на оплату транспортно-експедиційних послуг за № 903412 від 25.07.2024 р. граничним терміном оплати зазначено 25.07.2024 р. Будь-які платіжні документи, що підтверджують оплату послуг згідно вищевказаного інвойсу до митного оформлення не надано;

відповідно до п.11.2 Контракту 20/10 від 20.10.2023 року, даний контракт вступає в дію з моменту його підписання і діє до моменту його виконання. У той же час Контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що Контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГК України). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія. Однак, Контракт 20/10 від 20.10.2023 року не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.

Загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 100190/2024/59692 від 30.06.2024 року, рівень митної вартості становить 2,01 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі вказаного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002382, в якій зазначено про неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості від 30.07.2024 №UA209000/2024/900625/1).

Крім того, 05.08.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію (по тексту - МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA209170063953U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари: «Арахіс сирий в ядрах 50/60, сорту BOLD, упакований в поліпропиленові (ПП) мішки вагою по 25кг нетто, несмажений, очищений від шкарлупи, вкритий м`якою насіняною оболонкою, вага нетто 63000кг, урожай 2023 р, дата пакування 05/2024р., термін придатності - 05/2025р. Без ГМО, застосовується в харчовій промисловості».

До даної митної декларації, як встановлено із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:

- пакувальний лист № б/н від 03.05.2024;

- рахунок-фактура (iнвойс) № JAL/2425/N0076 від 03.05.2024;

- коносамент № MEDUFS340695 від 11.05.2024;

- автотранспортні накладні № 451 від 30.07.2024, № 667 від 30.07.2024, № 965 від 30.07.2024;

- транзитні декларації (Т1) 24ROCT1900V21680L7 від 30.07.2024, № 24ROCT1900W21682L6 від 30.07.2024, № 24ROCT1900Y21683L7 від 30.07.2024;

- фітосанітарний сертифікат № PSC117PQ2024001596 від 14.05.2024;

- сертифікат про походження товару № 296787 06722 від 09.05.2024;

- банківський платіжний документ, що стосується товару № 35 від 24.04.2024, № 65 від 10.07.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 903414 від 02.08.2024;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 12.04.2024;

- розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 12.04.2024;

- страховий поліс № CERT/2002/321450072/00/000/146 від 15.05.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Специфікація № 5 від 12.04.2024, додаткові угоди від 04.01.2024 № б/н та від 22.04.2024 № б/н;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 20/10 від 20.10.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 1/36065518 від 03.01.2024;

- договір (контракт) про перевезення 2503/01/2024 від 25.03.2024;

- інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) - № 11737680, № 11737691, № 11737787;

- інші некласифіковані документи - APPLICATION №29/07 (Заявка № 2) від 29.07.2024; сертифікат здоров`я №EIA/RAJ/2024-25/VOL/00247 від 09.05.2024; E-Certificate № QIT/2425/00126 від 14.05.2024; декларація виробника від 11.05.2024; лист про нестрахування товару від 29.07.2024; перепустка № Е-267834 від 05.08.2024; перепустка № Е-268087 від 05.08.2024; перепустка № Е-268088 від 05.08.2024; сертифікат відсутності ГМО від 11.05.2024; сертифікат якості і ваги від 11.05.2024; копія митної декларації країни відправлення № SB22080520241224 від 08.05.2024.

05.08.2024 посадовою особою митниці за результатом аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів на адресу декларанта направлено електронне повідомлення, в якому, окрім іншого, зазначено про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартість відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення), - виписки з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення;-виписки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На виконання вказаного повідомлення ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» листом від 05.08.2024 надало наступні додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист від постачальника товару Jalaram Agriexports Limited б/н від 12.04.2024; калькуляція від постачальника товару Jalaram Agriexports Limited б/н від 12.04.2024; виписка з бухгалтерського балансу № 6 від 24.07.2024 по бухгалтерському рахунку «Розрахунки за видами авансу (в іноземній валюті)» по субконто «Jalaram Agriexports Limited», Індія (в доларах США) станом на 24.07.2024; висновок Запорізької Торгово - промислової палати №ОИ-2445 від 29.07.2024

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024, відповідно до якого декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові, а саме:

відповідно до комерційного інвойсу JAL/2425/N0076 від 03.05.2024 р., МД UA209170063953 від 05.08.2024 р. продавець поставляє товар на умовах CIF, RO Constanta. Відповідно до Incoterms 2020 термін CIF Cost, Insurance and Freight (Вартість Страхування і Фрахт (назва порту призначення)) за яким продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які інші додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця (наприклад: розвантаження, обслуговування в порту, портові збори, зберігання та митне оформлення в порту призначення, тощо). Зважаючи на викладене та відповідно до коносаменту від 11.05.2024 р. за № MEDUFS340695 вказано що вантаж прибув в порт Constanta, який знаходиться за межами митної території України, отже вищезазначені витрати відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (МКУ) повинні включатися до митної вартості товарів. Декларантом не надано всіх необхідних документів які містять інформацію про ці витрати у повному обсязі (розвантаження, портові збори, обслуговування в порту, тощо), чим порушено ч. 10 та 21 ст. 58 МКУ;

декларантом до митного оформлення надано Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 2503/01/2024 від 25.03.2024 року. Відповідно до п.4.1 оплата по Договору здійснюється на підставі рахунків Експедитора. У наданому до митного оформлення інвойсі на оплату транспортно-експедиційних послуг за № 903414 від 02.08.2024 р. граничним терміном оплати зазначено 02.08.2024 р. Будь-які платіжні документи, що підтверджують оплату послуг згідно вищевказаного інвойсу до митного оформлення не надано;

відповідно до п.11.2 Контракту № 20/10 від 20.10.2023 року, даний контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту його виконання. У той же час Контрактом не визначено поняття момент повного виконання. При цьому, із урахуванням того, що Контракт укладено у м. Львів, Україна, то до такого застосовується законодавство України, а відтак строк дії договору обов`язково погоджується при укладенні сторонами (ч. 3 ст. 180 ГК України). При цьому строк - є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія. Однак, Контракт № 20/10 від 20.10.2023 року не містить положень щодо строку дії Контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митної декларації щодо оцінюваних товарів.

Загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості (2-г - резервний метод), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA 209230/2024/64778 від 16.07.2024 року, рівень митної вартості становить 2,01 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

На підставі вказаного рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002434, в якій зазначено про неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості від 06.08.2024 № UA209000/2024/900640/2).

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України (далі - МК України), інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів

Згідно з частиною першою статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 49 МК України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За нормами частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

За правилами частини шостої статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частинами першою-третьою, шостою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З урахуванням викладеного вище, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 МК України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024 та № UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024 судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зазначивши про те, що декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару та її складові.

Дослідивши зазначені в оскаржуваних рішеннях розбіжності в отриманих митницею документах, суд зауважує наступне:

Щодо ненадання платіжних документів, що підтверджують оплату послуг відповідно до інвойсу (рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги) №903412 від 25.07.2024 та № 903414 від 02.08.2024.

За обставинами справи встановлено, що разом з митними деклараціями позивач надав Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 2503/01/2024 від 25.03.2024 (далі - Договір № 2503/01/2024), підписаний між ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» та Yudin Investments S.R.L., Yudin Investments LTD .

Предметом Договору № 2503/01/2024 є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах і надання інших узгоджених Сторонами послуг (пункт 1.1 Договору № 2503/01/2024).

Разом із тим, відповідно до умов пункту 2.1.2 Договору № 2503/01/2024 експедитор має право укладати від свого імені або від імені Клієнта та за рахунок Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з виконанням даного Договору, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб і зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості і якості, сертифікацію, страхування вантажів і контейнерів.

Таким чином, умовами Договору № 2503/01/2024 передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторського обслуговування Замовнику.

З наданих до матеріалів справи первинних документів судом встановлено, що договірні відносини щодо перевезення спірної товарної партії у позивача наявні виключно з компанією-перевізником Yudin Investments S.R.L., Yudin Investments LTD.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № 2503/01/2024 оплата по Договору здійснюється на підставі рахунків Експедитора.

Оплата за послуги, пов`язані із наданням послуг транспортно - експедиторського обслуговування Yudin Investment LTD на підставі інвойсу № 903412 від 25.07.2024, була здійснена у сумі 7890,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 35 від 01.08.2024, після митного оформлення. Також оплата за послуги, пов`язані із наданням послуг транспортно - експедиторського обслуговування Yudin Investment LTD на підставі інвойсу № 903414 від 02.08.2024, була здійснена у сумі 11475,00 Євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №39 від 12.08.2024 та № 41 від 20.08.2024 (містить посилання у тому числі на вказаний інвойс).

Тобто, неподання позивачем платіжної інструкції про сплату інвойсів від № 903412 від 25.07.2024 та № 903414 від 02.08.2024 обумовлене поважними причинами, а саме відсутністю таких платіжних документів на момент декларування товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

До того ж, у постанові від 03.04.2018 у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17 про те, що ненадання банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Таким чином, зауваження митниці стосовно ненадання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату наданих транспортних послуг не може вважатись розбіжністю у розумінні стаття 53 Митного кодексу України.

Щодо посилання відповідача на те, що контракт № 20/10 від 20.10.2023 не містить положень щодо строку дії контракту, що не дозволяє перевірити його чинність на момент подання митних декларацій щодо оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Згідно зі статтею 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Стаття 180 Господарського кодексу України передбачає, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою, другою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої, шостої статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У пункті 11.2 Контракту 20/10 від 20.10.2023 міститься положення про те, що цей контракт вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту виконання. До митних декларацій позивач надавав Специфікацію № 5 від 12.04.2024 до контракту № 20/10 від 20.10.2023, за якою компанія «Jalaram Agriexports Limited» зобов`язується поставити, а ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» сплатити та прийняти наступний товар: арахіс сирий в ядрах 38/42 сорту BOLD (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 21 МТ нетто, за ціною: 1500,00 USD/МТ; арахіс сирий в ядрах 40/50 сорту BOLD (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 21 МТ нетто, за ціною: 1470,00 USD/МТ; арахіс сирий в ядрах 50/60 сорту BOLD (код УКТЗЕД 1202420010), в кількості 63 МТ нетто, за ціною: 1430,00 USD/МТ.

В оскаржуваних рішеннях посадова особа відповідача не наводить обґрунтувань, передбачених чинним законодавством, які прямо визначають недійсність відповідного договору. У зв`язку з цим суд звертає увагу, що згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тому, оскільки посадові особи митниці не вказують положення закону, відповідно до яких укладений зовнішньоекономічний договір є недійсним та не надають рішення суду, за яким вказаний договір визнано судом недійсним, цей договір (Контракт 20/10 від 20.10.2023) є правомірним.

Суд звертає увагу також на положення частини першої статті 267 Господарського кодексу України, відповідно до якої договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Отже, у будь-якому випадку на момент подання митних декларацій Контракт 20/10 від 20.10.2023 був чинним, інших обставин судом не встановлено, доказів зворотного до суду не надано.

Крім того, наведена обставина, на яку посилається митний орган, жодним чином не впливає на можливість визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Щодо тверджень митниці про ненадання всіх документів, які містять інформацію про витрати, що виникають після відвантаження товару (розвантаження, портові збори, обслуговування в порту, тощо), які повинні включатися до митної вартості товарів.

Поставку товару було здійснено на умовах CIF- Constanta, Румунія (Інкотермс 2010). Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF (англ. Cost, Insurance and Freight (… named port of destination), або Вартість, страхування і фрахт (… назва порту призначення) передбачає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

Отже, такі складові митної вартості товару як витрати на транспортування у порт призначення, навантаження/вивантаження не потребують додаткового підтвердження декларантом. Тобто, додаткових витрат, які б могли вплинути на митну вартість товару, покупець в будь-якому випадку не поніс, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CІF (вартість і фрахт) включаються до ціни товару, що сплачується покупцем.

Таким чином, поставка товару на умовах CIF зобов`язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Відтак ціна товару, яка вказана в інвойсі № JAL/2425/N0072 від 18.04.2024 та Специфікації № 4 від 29.03.2024 до Контракту № 20/10 від 20.10.2023, вже включає в себе вартість товару з урахуванням витрат на транспортування та страхування товару до порту призначення, додаткові витрати на транспортування товару позивачем понесено не було.

Отже, зауваження митниці щодо ненадання всіх документів, які містять інформацію про витрати, що виникають після відвантаження товару, є безпідставними.

Суд підсумовує, що для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи містять достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2024 по справі № 460/1143/19 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини третьої статті 53 МК України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Львівською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до встановлених обставин справи за результатами розгляду поданих позивачем документів митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказані повідомлення не містили жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості. Відтак додаткові документи витребувані Митницею безпідставно.

Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною п`ятою статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах першій та другій статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Відповідно до положень статті 55 цього МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин першої та другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина дванадцята статті 264 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з частиною четвертою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Як зазначено митницею в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості № UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024 та № UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024, за результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, у зв`язку з неможливістю застосування інших методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо вартості товару, оформленого у митному відношенні за МД від 30.06.2024 № UA 100190/2024/59692 за митною вартістю 2,01 дол.США/кг та МД від 16.07.2024 № UA 209230/2024/64778 за митною вартістю 2,01 дол.США/кг.

Застосування резервного методу передбачене статтею 64 МК України, згідно із якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органом митних вартостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Між тим, як встановлено з рішень про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024 та №UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024, у них зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Рішення не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо та не зазначено інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

На думку суду, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару. У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами першою та другою статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024 та №UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

За обставинами справи картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002382 від 30.07.2024 та № UA209170/2024/002434 від 06.08.2024 складені у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості №UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024 та №UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024 відповідно, які визнано судом протиправним. У постанові від 23.07.2021 у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив, що оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, то вимога про визнання її протиправною правомірно визнана судами обґрунтованою.

Таким чином, наявні підстави для визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002382 від 30.07.2024 та № UA209170/2024/002434 від 06.08.2024.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про достатність наданих позивачем первинних документів для митного оформлення імпортованого товару та відсутність підстав для застосування при цьому резервного методу визначення митної вартості товару, а позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору в сумі 8739,58 грн, які у зв`язку із задоволенням позову підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Щодо вимоги про відшкодування витрат в розмірі 5184,00 грн на підготовку Запорізькою торгово-промисловою палатою експертного висновку №ОИ-2445 від 29.07.2024 суд зазначає наступне.

За змістом пункту 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, крім іншого, пов`язані із проведенням експертиз.

Положеннями статті 101 КАС України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною першою статті 106 КАС передбачено, що експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 по справі №712/4126/22 зазначивши, що «вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи».

Суд зазначає, що експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-2445 від 29.07.2024 був замовлений позивачем для цілей підтвердження заявленої митної вартості товару та подавався під час здійснення його митного оформлення товару, тобто до прийняття спірних рішень та карток відмови, тобто, підготовка такого експертного висновку не пов`язана з розглядом даної справи. Крім того, зазначений висновок не врахований судом при прийнятті рішення як доказ відповідно до статті 72 КАС України.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з підготовкою Висновку Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-2445 від 29.07.2024, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА209000/2024/900625/1 від 30.07.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002382 від 30.07.2024, прийняті Львівською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА209000/2024/900640/1 від 06.08.2024 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/002434 від 06.08.2024, прийняті Львівською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8739,58 грн (вісім тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 58 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БІМАРКЕТ», місцезнаходження: вул. Шевчука, буд. 4-А, м. Запоріжжя, 69083; код ЄДРПОУ 36065518.

Відповідач - Львівська митниця, місцезнаходження: вул. Костюшка Т., буд. 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43971343.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.04.2025.

Суддя К.В.Мінаєва