Ухвала суду № 126338649, 02.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про забезпечення позову

02 квітня 2025 року Справа №200/2251/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, за позовом ОСОБА_1 до відповідача: Міністерства освіти і науки України, до третьої особи: Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Міністерства освіти і науки України, до третьої особи: Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом із позовною заявою до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Заява позивача була вмотивована наступним: - «Я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваю на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №445120 від 23.10.2024 є студентом Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського денної форми навчання за спеціальністю 081 Право, освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». В 2014 році я здобув повну загальну середню освіту, що підтверджується атестатом серії НОМЕР_1 від 14 червня 2017 року. 30 червня 2022 року закінчив Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського та здобув кваліфікацію: ступінь вищої освіти бакалавр, спеціальність: 081 Право, що підтверджується дипломом бакалавра серії НОМЕР_2 . Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, я, як здобувач освіти 30 вересня 2022 року зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, відрахований 6 грудня 2023 року, що не є спірним. 3 вересня 2024 року я зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського за спеціальністю 081 Право. На моє ім`я сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 23 жовтня 2024 року № 445120, у графі цієї довідки «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» зазначено: «Ні, порушує». Я звернувся до МОН України із заявою про внесення змін до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення мною черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону №2145-VІІІ. Листом МОН №3/794-25 від 23 січня 2025 року мені повідомлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 30 вересня 2022 року зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, відрахований 6 грудня 2023 року. З вересня 2024 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Таким чином ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності». Вважаю, що листом МОН фактично відмовило мені у виправленні інформації з «Ні, порушує», на «Так, не порушує» та повідомило, що я повинен звернутись до Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського з приводу цього питання. Я не погоджуюся з інформацією відображеною в довідці № 225120 від 23 жовтня 2024 року, а також діями відповідача щодо відмови у внесення відомостей у Єдину державну електронну базу з питань освіти в частині порушення послідовності здобуття освіти, шляхом зазначення у відповідній колонці відмітки «Так, не порушує». […]. Я, ОСОБА_1 , маю право на відстрочку від мобілізації та не підлягаю мобілізації взагалі. З метою отримання відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до статті 23 Закону України №3543-ХІІ, так як є здобувачем освіти Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського денної форми навчання за спеціальністю 081 Право, освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». […]. У разі задоволення позову, а також призову мене на військового службу, зміниться правовий статус з військовозобов`язаного на військовослужбовця. Підстави для надання відстрочки військовозобов`язаним від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Водночас у статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» наведений перелік підстав з яких звільняються військовослужбовці з військової служби не передбачає такої підстави для звільнення, як здобування професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури. Отже, якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.».

З урахуванням наведеного позивач просив - заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Проаналізувавши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали позовної заяви суд зазначає наступне.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України,заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Позовними вимогами позивача в даній справі є:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови ОСОБА_1 внести зміни до Єдиної державної електронної бази з питань інформації в частині відсутності порушення послідовності здобуття вищої освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до інформації у Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», на денній формі навчання освітньо- кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю 081 Право у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського.

Тобто, на разі спірним питанням є не внесення змін відповідачем та третьою особою до Єдиної державної електронної бази з питань інформації щодо відсутності порушення послідовності здобуття освіти позивачем, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Слід зауважити, що приписами п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (чинним станом на дату отримання позивачем довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти» №445120 від 23.10.2024) передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також - здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

В даному випадку спірні правовідносини як раз й виникли через те, що позивач, отримавши перший ступінь навчання бакалаврський, був зарахований до навчального закладу 30.09.2024 року для отримання другого освітнього рівня магістерський, період навчання зазначений до 31.12.2025 року.

Позивачем були надані також додаткові пояснення до своєї заяви про забезпечення позову, в яких він зазначив наступне: - «Я, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваю на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується військово обліковим документом № 180120231320634500136 (копію додаю). Мною, вчасно були оновлені особисті дані у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та отримано направлення на проходження ВЛК. Відповідно до довідки ВЛК № 154/15 від 27 листопада 2024 року мене визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони на підставі статті 47-б. Наприкінці лютого 2025 року підчас оновлення військово-облікового документу у застосунку «РЕЗЕРВ+» було виявлено, що в мене є порушення правил військового обліку та я перебуваю у адміністративному розшуку. У зв`язку з вказаними обставинами я звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 де 07 березня 2025 року було складено Постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. 00 коп. Відповідно до квитанції № 9371-8464-7329-6409 суму штрафу мною було сплачено в повному обсязі, та докази сплати були надані до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, станом на 28 березня 2025 року інформація щодо порушення мною правил військового обліку у застосунку «РЕЗЕРВ+» не змінилася, через що, я знов звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою вирішення цього питання. Співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 мені було повідомлено про те, що оскільки мене визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, та не маю відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також не є заброньованим, то підлягаю мобілізації на загальних підставах.».

Суд, розглянувши позивачем надані докази до заяви про забезпечення позову, а саме довідку військово-лікарської комісії від 27.11.2024 року №154/15, в якій зазначено, що позивач придатний до служби в в/ч забезпечення, ТЦК та СП, підрозділах логістики та зв`язку; копією першої сторінки Справа №575 про адміністративне правопорушення вчинене позивачем за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова від 07.03.2025 №575 та копію квитанції від 07.03.2025 року про сплату позивачем штрафу у розмірі 17000,00 грн.; та копію зі власної сторінки «Резерв +» сформованої 01.04.2024 року, в якій зазначено, що позивач військовозобов`язаний та придатний до служби на тих підставах аналогічних в довідці ВЛК в графі відстрочка та тип відстрочки зазначено прочерк.

Отже вищенаведеним підтверджується те, що позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути мобілізовано на загальних підставах для проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, оскільки він не має відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також не є заброньованим.

Суд зауважує, що на цій стадії процесу суд не вправі надавати оцінку правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо можливої мобілізації та прийняття інших дій чи прийняття рішень, однак, в даному випадку суд вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно позивача будуть завершені, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені права, про які ним наголошено.

За таких обставин, суд вважає необхідним зазначити висновок Верховного Суду у своєї постанові від 05.02.2025 року по справі №160/2592/23, в якій зазначено: - «56. У контексті вказаного варто наголосити, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.».

В даному випадку, слід зазначити, що спірні правовідносини виникли через не зазначення відповідачем у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 23.10.2024 року №445120 в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - «Ні порушує».

Та саме цей факт послідовності здобуття освіти, має встановити суд під час розгляду ним спірних правовідносин між сторонами по цій справі, в свою чергу, якщо позивач буде мобілізований до проходження військової служби, та оскільки ця процедура призову військовозобов`язаного буде незворотною, тобто такою, що вже відбулася, суд не зможе відновити порушених прав позивача.

В свою чергу, у разі встановлення судом під час розгляду даної справи підстав для виправлення у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти де в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» буде зазначено про не порушення послідовності здобуття освіти, що вже є підставою для отримання позивачем відстрочки від призову на мобілізацію на особливий період.

Отже, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс у разі спору можливо лише за наслідками розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Окрім цього Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд також зазначає, що у наведених правовідносинах важливо знайти баланс між приватним інтересом заявника та публічним інтересом щодо забезпечення мобілізації в Україні. Однак, віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача: Міністерства освіти і науки України, до третьої особи: Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії та прийнятті судового рішення по суті позовних вимог.

Оцінюючи баланс інтересів сторін при вжитті заходів забезпечення позову, суд також враховує, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог заявника, скасування заходів забезпечення позову не перешкоджатиме проведенню мобілізації відповідно до вимог закону.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, в свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, за позовом ОСОБА_1 до відповідача: Міністерства освіти і науки України, до третьої особи: Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти певні дії пов`язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача: Міністерства освіти і науки України, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя І.О. Голошивець