Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2025 року Справа№160/33885/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації та перерахунків пенсії у відповідності до ч. 2 та ч. 3 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме з 07.04.2022 року - протиправною;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нараховувати ОСОБА_1 пенсію по втраті гоудвальника з проведенням індексації та перерахунків у відповідності до ч. 2 та ч. 3 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме з 07.04.2022 року протиправною.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року у справі № 200/65/23 її було переведено на пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% з пенсії померлого годувальника та з урахуванням автоматичних перерахунків «Індексація заробітку» з 01.03.2022, з 01.03.2024 та «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму» з 01.03.2024. В серпні 2024 року відповідач здійснено перерахунок пенсії та встановив розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника в сумі 50% від пенсії годувальника 18318,87 грн, тобто 9159,14 грн без подальших перерахунків.
Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року адміністративну справу №160/33885/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 160/33885/24 передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Криловій М.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 160/33885/24, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано копії та докази.
Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області із позовом не погодилось та надало до суду відзив на позовну заяву зі змісту якого просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи свою позицію тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 по справі №200/65/23, ОСОБА_1 переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків з пенсії померлого годувальника 18318,81 грн, з урахуванням автоматичних перерахунків «Індексація заробітку» з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму» з 01.03.2024.
Службовою запискою від 23.05.2024 11021/03-16 направлено перелік пенсійних справ, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, по яким виявлено помилки при опрацюванні для їх усунення. По пенсійній справі ОСОБА_1 зазначене наступне зауваження: «Зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію у розмірі 50 відсотків від пенсії годувальника 18318,81 грн, зобов`язання щодо перерахунків відсутні». Прийнято рішення здійснити перерахунок та привести пенсійну справу у відповідність, встановити розмір пенсії в сумі 50 відсотків від пенсії годувальника 18318,81 грн, тобто 9159,41 грн, без подальших перерахунків, з поточної дати та направлено лист до Пенсійного фонду України щодо надання дозволу на макетну обробку від 31.05.2024 №0500-0304-5/55614.
Для упередження переплати ОСОБА_1 з 01.09.2024 здійснено перерахунок «Макетна обробка» встановлено розмір пенсії в сумі 50 відсотків від пенсії годувальника 18318,81 грн, тобто 9159,41 грн. Рішення суду не містить зобов`язального характеру щодо здійснення подальших автоматичних перерахунків.
У період з 17 березня 2025 року по 28 березня 2025 року (включно) суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній відпустці.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 від 12 вересня 1957 року, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року у справі № 200/65/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% з пенсії померлого годувальника 18318, 81 грн. з моменту подачі заяви, а саме з 07.04.2022 року.
На виконання Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 по справі №200/65/23, ОСОБА_1 переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків з пенсії померлого годувальника 18318,81 грн, з урахуванням автоматичних перерахунків «Індексація заробітку» з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму» з 01.03.2024, що не заперечується між сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Службовою запискою від 23.05.2024 11021/03-16 направлено перелік пенсійних справ, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, по яким виявлено помилки при опрацюванні для їх усунення. По пенсійній справі ОСОБА_1 зазначене наступне зауваження: «Зобов`язання нарахувати та виплатити пенсію у розмірі 50 відсотків від пенсії годувальника 18318,81 грн, зобов`язання щодо перерахунків відсутні».
Згідно з протоколом перерахунку пенсії від 30.07.2024 року Головним управлінням ФПУ в Донецькій області (м. Мирноград) здійснено перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , вид перерахунку макетна обробка, підстава лист ГУПФУ від 31.05.2024 № 0500-0304-5/55614.
Розмір по втраті годувальника з 01.07.2024 довічно визначено у розмірі 11714,56 грн., з наступних складових:
Розмір пенсії за віком (ст.27) (28096.01 * 0.80500) - 22617.29;
Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 55 років) - 1298.55;
Загальний розмір пенсії - 23915.84;
Сума пенсії по ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 28096.01 грн.) - 22476.81;
% для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50.00;
Обмеження в індексації з 01.03.2023 року - -243.36;
Розмір пенсії по втраті годувальника з 01.09.2024 по 11.09.2027 визначено у розмірі 9159.41.
Не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення індексації та перерахунків пенсії, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
За змістом ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі- Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку; Мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом; Соціальні послуги - послуги, що надаються особам за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, визначених цим Законом.
Cт.5 Закону №1058-IV передбачає, що виключно цим Законом визначаються: - принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; - коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; - види пенсійних виплат; - умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат - мінімальний розмір пенсії за віком; - порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Та що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст.7 Закону №1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; обов`язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців; добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування осіб, за яких не здійснюється/не здійснювалася сплата страхових внесків, а також права на додаткову сплату страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію; рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов`язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); солідарності та субсидування в солідарній системі; фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів; спрямування частини страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; гласності, прозорості та доступності діяльності Пенсійного фонду; обов`язковості фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов`язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; цільового та ефективного використання коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; відповідальності с
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до ст.2 Закону № 1282-ХІІ індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За змістом ч.1 ст.42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Згідно з ч.1 ст. 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частино 1 ст. 37 та ст. 38 Закону №1058-IV передюачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Згідно ч. 1 статті 43 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
За ч. 4 статті 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цьогоЗакону, провадиться в такі строки: 1) у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; 2) у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Таким чином, з дня перерахунку пенсії (на підставі рішення суду) позивачка користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень її прав, як пенсіонера, якій призначено виплату пенсії за рішенням суду наведеним Законом не встановлено. Виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 року у справі № 200/65/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника у розмірі 50% з пенсії померлого годувальника 18318, 81 грн. з моменту подачі заяви, а саме з 07.04.2022 року.
На виконання Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 по справі №200/65/23, ОСОБА_1 переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків з пенсії померлого годувальника 18318,81 грн, з урахуванням автоматичних перерахунків «Індексація заробітку» з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму» з 01.03.2024, що не заперечується між сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Проте, на підставі службової записки від 23.05.2024 11021/03-16 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника, яку він отримував на день смерті 18318,81 грн, з 01.09.2024 року (18318,81 грн х 50% = 9159,41 грн).
Відповідач зазначає, що відповідним рішенням суду на Головне управління не покладено будь-яких зобов`язань щодо здійснення подальших автоматичних перерахунків для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 , а лише вказано здійснити розрахунок пенсії у розмірі 50% від конкретної суми отримуваної пенсії померлим годувальником 18318,81 грн..
Судом встановлено, що в протоколі перерахунку пенсії від 30.07.2024 року Головним управлінням ФПУ в Донецькій області (м. Мирноград) здійснено перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , вид перерахунку макетна обробка, підстава лист ГУПФУ від 31.05.2024 № 0500-0304-5/55614.
Розмір по втраті годувальника з 01.07.2024 довічно визначено у розмірі 11714,56 грн., з наступних складових:
Розмір пенсії за віком (ст.27) (28096.01 * 0.80500) - 22617.29;
Доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 55 років) - 1298.55;
Загальний розмір пенсії - 23915.84;
Сума пенсії по ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 28096.01 грн.) - 22476.81;
% для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50.00;
Обмеження в індексації з 01.03.2023 року - -243.36;
Розмір пенсії по втраті годувальника з 01.09.2024 по 11.09.2027 визначено у розмірі 9159.41.
Рішення суду від 11.05.2023 по справі № 200/65/23 не містить застережень щодо того, що пенсія позивача не підлягає автоматичним перерахункам.
Суд зазначає, що з дня перерахунку пенсії на підставі рішення суду у справі № 200/65/23 позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України № 1058-IV, при цьому, будь-яких обмежень її прав, як пенсіонера, якій призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Законами України «Про Державний бюджет України`на відповідний рік передбачається зростання мінімальної заробітної плати, у зв`язку з чим, пенсійний орган в автоматичному режимі перераховує мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, що також підтверджує безпідставність доводів представника відповідача про відсутність у рішенні суду про зобов`язання щодо проведення перерахунку пенсії.
Крім того, виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов`язком відповідача.
Отже, при здійсненні позивачу перерахунку пенсії відповідачем безпідставно не проведено автоматичних перерахунків, що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальшого підвищення її розміру відповідно до приписів статті 42 Закону № 1058-ІV.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, та не заперечується між сторонами, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2023 по справі №200/65/23, ОСОБА_1 переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50 відсотків з пенсії померлого годувальника 18318,81 грн, з урахуванням автоматичних перерахунків «Індексація заробітку» з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму» з 01.03.2024.
При цьому, виплата відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача в твердому розмірі в сумі 50 відсотків від пенсії годувальника 18318,81 грн, у розмірі 9159,41 грн, тобто без проведення автоматичних перерахунків, з 01.09.2024 року, а отже саме з цієї дати були порушені права позивача на належний розрахунок пенсії.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо визначення ОСОБА_1 пенсії у разі втраті годувальника починаючи з 01.09.2024 року в твердому розмірі довічно, без обов`язкового врахування автоматичних перерахунків відповідно до ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції на момент фактичної виплати;
- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії у разі втраті годувальника з 01.09.2024 року враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи наведене вище, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Нормами частини 1,3,8 статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи наведене вище, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968,96 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 193, 205, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо визначення ОСОБА_1 пенсії у разі втраті годувальника починаючи з 01.09.2024 року в твердому розмірі довічно, без обов`язкового врахування автоматичних перерахунків відповідно до ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції на момент фактичної виплати.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, б. 3; код ЄДРПОУ: 13486010) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії у разі втраті годувальника з 01.09.2024 року враховуючи автоматичні масові перерахунки пенсії відповідно до статей 28, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, б. 3; код ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова
Судове рішення № 126338624, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 02.04.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/33885/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: